Донедавна для визначення рівня освіченості суспільства усталено використовувались два показники: КІМ (коефіцієнт інтелектуалізації молоді) — бралась до уваги кількість молоді з вищою освітою, і КІН (коефіцієнт інтелектуальності населення) — відношення кількості студентів вищих навчальних закладів до загальної кількості населення країни. Так, у 50-х роках XX ст., за КІМ перше місце посідали США, друге — СРСР, третє — Канада.
Новий показник — індекс людського розвитку (ІЛР) ООН запровадила у 90-х роках XX ст. Це зумовлено тим, що традиційні економічні показники, зокрема валовий національний продукт на душу населення, дають приблизне уявлення про реальні суспільно-економічні умови розвитку країни. Для визначення ІЛР враховуються три групи чинників:
• очікувана якість життя;
• освітні досягнення (писемність дорослого населення, загальна кількість навчальних закладів — початкових, середніх і третього ступеня);
• рівень життя (реальна купівельна спроможність).
Індекс людського розвитку вимірюється в інтервалі від 1 (найвищий) до нуля (найнижчий). Високим індексом людського розвитку вважається показник від 0,8 і вище, середнім — 0,5—0,799, низьким — менше 0,5 (Кур'єр ЮНЕСКО, 1999).
До важливих загальносвітових тенденцій соціокультур-ного розвитку українського суспільства належать інформатизація і модернізація освітнього простору, підготовка конкурентоспроможних фахівців міжнародного рівня, орієнтованих на творчу продуктивну діяльність в умовах трансформації соціального й індивідуального буття, відповідно до вимог ринкової економіки.
З модернізацією освітньої системи України пов'язано становлення середньої верстви українського суспільства, від професійної підготовки і культури якого суттєво залежить добробут країни. Тут потрібні реальне спрямування економічної, правової, освітньої та соціокультурної політики на Людину як найвищу суспільну цінність, поєднання зусиль держави, виробництва і бізнес-структур. Вигідність цього підтверджує позитивна практика соціально-економічної підтримки середньої верстви суспільства у країнах Європи і Далекосхідного регіону (Японія).
Перспективи модернізації освітньої системи в Україні зумовлює поєднання пріоритетності національних інтересів і системної інтеграції у міжнародний (європейський) освітній простір на засадах гуманітарно-ціннісного світобачення і крос-культурної взаємодії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціалізація поколінь. Повноліття“ на сторінці 3. Приємного читання.
