• вибір мовних засобів; проте стиль казки потребує окремих спеціальних досліджень (Пропп, 1928, с. 123—124).
Національна специфіка казкової традиції, в тому числі української, виявляється у мові, побутових подробицях, типовості образів і характерів.
Особливе виховне значення має індивідуалізована мова казок з дотепними жартами та примовками, що відображають типові риси характеру українського народу (добру вдачу, поетичність, ліризм, м'який гумор та ін.).
На національному ґрунті світові (мандрівні) казкові сюжети набувають оригінального забарвлення. Наприклад, з X ст. відомий сюжет про хитрого Лиса. Такі латинські віршовані оповідання мандрівні актори переробляли на народні мови — французьку, німецьку, нідерландську. Українською мовою віршовану казку "Лис Микита" переробив І. Франко. Він зазначав: "Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про Лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, так сказати, на чужий позичений рисунок наклав наші кольори" (Франко, 1995).
Завдяки художньому перекладу, в Україні поширилися казки багатьох народів світу.
Глибоко хвилюють ліризм, поетичність, віра в добро властиві казкам французького поета Шарля Перро (1628— 1703). Його знаменита "Попелюшка" — це своєрідна життєва настанова, яка вчить, що жодні зв'язки не допоможуть зробити ніжку — маленькою, душу — великою, серце — справедливим. Серед перекладачів казок Шарля Перро українською мовою відомі С. Рудинський, Р. Терещенко.
Безумовну художню цінність має творчість представника пізнього німецького романтизму Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776—1822). Він відомий як письменник і композитор, театральний діяч і художник, автор новел і повістей-казок. Гофман створив власну, але дивну поетичну систему, що вирізняє подвійність і розірваність змісту форми, змішування фантастичного і реального, веселого і трагічного, гумору і гротеску, ліризму і гіркої іронії. Однак у всьому простежується внутрішній зв'язок з німецькою дійсністю, акцент на глибоких суперечностях верхівки феодально-монархічної Німеччини і народу. Очевидно, що основний для всього романтизму конфлікт між дійсністю і мрією неможливо примирити. Звідси — і відчуття трагедійності у творчості Гофмана. Проте з'являється "казка із нових часів". Йдеться про повісті-казки "Золотий горішок" (1814), у якій діють вже не міфічні персонажі, а реальні люди у німецькому місті Дрездені; соціальну сатиру "Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер" (1819), герої якої — німецькі студенти і професори, чиновники і придворні вельможі. Добре відома ДІТЯМ і дорослим багатьох країн надзвичайно хвилююча народно-казковими мотивами повість-казка "Лускунчик і мишачий король" (1816), з якою асоціюються новорічні святкування.
Це радше ностальгія за дитинством: Марі (головна героїня) — уособлює мрію, а Лускунчик — образ ідеального героя.
Творчість Гофмана привернула увагу композиторів різних країн. Російський композитор П. Чайковський написав музику до балету "Лускунчик" (1892). Тут відчутна нота трагедійності, яка відображає особистісне світовідчуття композитора. Однак саме через трагедійність досягається певне піднесення. З погляду духовної сутності буття особливо цікава постановка балету Ю. Григоровича. Він уперше ввів до цього балету лялькові парні танці; іспанський, французький, російський (трепак), китайський, східний. Засобами танцю виявляються різні грані буття. Саме у розмаїтті буття втілена надія героїні на оптимістичне майбутнє. Так виявляється духовне покликання дійсно високого мистецтва. Українською мовою окремі твори Е. Гофмана переклали Є. Попович, С. Сакидон.
"Королем казкарів" заслужено вважається автор всесвітньо відомих казок — уславлений датський письменник Ганс Крістіан Андерсен (1805—1875). Він створив понад 170 казок та історій, які з великим задоволенням читають діти і дорослі. З-поміж них — "Дюймовочка", "Принцеса на горошині", "Гидке каченя", "Снігова королева", "Дикі лебеді", "Свинопас", "Кресало", "Непохитний олов'яний солдатик" та ін.
На думку дослідників (Р. Бамбергер), нова літературна казка заснована не на досвіді німецьких романтиків, а на досвіді датчанина Г. Андерсена, світогляд котрого склався під впливом європейського гуманізму й ідей Просвітництва, а художній метод поєднав казкову фантазію та побутовість, наукову фантастику й елементи дійсності. Його казки вирізняє літературна цінність, розмаїття форми. У казках він створює свій ідеал і особливий світ, де торжествують добро та справедливість, любов і людська гідність. Адже, за висновком Г. Андерсена, — життя оптимістичне, оскільки не існує людини, котрій хоча би раз у житті не посміхнулося щастя.
Казки Андерсена поширені в Україні у перекладі М. Ста-рицького (24 казки), М. Грінченко (50 казок), Олени Пчіл-ки, М. Рильського, О. Іваненко та ін.
Іменем Андерсена названа найвища Міжнародна нагорода за кращі книги і казки для дітей. Міжнародна золота медаль Ганса Крістіана Андерсена присуджується з 1956 р. (двічі на рік). Міжнародною Радою з книг для дітей і юнацтва у Флоренції в різні роки удостоєні цієї медалі відомі письменники, зокрема двічі нагороджена Астрід Ліндгрен (Швеція, 1958, 1982). Медаллю Андерсена відзначені Т. Ян-сон, Дж. Родарі, Дж. Крюс, Б. Чалий, В. Нестайко та ін.
Керролл Льюїс (1832—1898) — англійський письменник, священик і професор математики Оксфордського університету, здобув популярність як автор філософських казок-гротесків "Аліса у Країні Чудес" і "Аліса у Задзеркаллі". Казки написані у формі "поем-нісенітниць" і втілюють звичаї пізньовікторіанської Англії. Ідеал дівчинки цієї епохи — Аліса. Вона уособлює доброту, розум і делікатність, особливу англійську стриманість (кожна дівчина і жінка повинні вміти вчасно перевести розмову на нейтральнішу тему), уміння опановувати собою..
За однією із оповідей Керролла Льюїса, Аліса за чаєм зустрічається з Шляпником і Березневим Зайцем. Вони посварилися з часом (Тіте), що діє тут як великий чарівник, і тому для них існує лише єдиний час — післяобіднього чаювання. Їхні годинники перестають відбивати час, вони навічно мають сидіти у саду за сервірованим столом і лише можуть переміщатися навколо нього.
Подібні уявлення простежується в індійській міфологи, коли боги можуть підглядати за змінами днів, років, людським життям, розквітом і загибеллю держав, за творенням і згасанням світів.
З-поміж ліричних творів для дітей здобула широку популярність у світі, у тому числі в Україні, алегорична казка А. Сент-Екзюпері "Маленький принц". Згадаймо відомий вислів письменника: "Ми відповідаємо за тих, кого приручили".
Як філософські притчі для дорослих радше сприймаються згаданий "Маленький принц", і "Синя пташка" — романтизована філософська драма-казка, автор якої — бельгійський письменник Моріс Метерлінк (1862—1949).
В Україні користуються популярністю численні кіно-версії, мультфільми, театралізовані вистави за мотивами зарубіжних казок. З-поміж них: англійські повісті-казки "Вінні-пух та його друзі", "Мері Поппінс" (Треверс Памела Ліліан), шведські казки — "Пеппі Довгапанчоха", "Малюк і Карлсон" (Астрід Ліндгрен); німецька казка "Бременські музиканти" (брати Грімм); французькі казки "Попелюшка", "Червона Шапочка", "Спляча красуня" (Шарль Перро) і "Синій птах" (Моріс Метерлінк); італійська повість-казка "Пригоди Цибуліно" (Джанні Родарі); російські твори "Казка про золотого півника" (Олександр Пушкін), "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно" (Олексій Толстой), "Снігуронька (Весняна казка)", опера на чотири дії з прологом (Микола Римський-Корсаков), серія "Пригоди Незнайка та його друзів" (Микола Носов). До репертуару театрів України входять інсценізації численних казок Ганса Крістіана Андерсена, Ернста Теодора Амадея Гофмана та багатьох інших всесвітньо відомих авторів.
Широке визнання набула творчість американського художника і кінорежисера Уолта Діснея (1901—1966). Незмінним успіхом користуються його короткометражні мультфільми, в яких діють постійні персонажі (каченя Дональд, маленьке заповзятливе мишеня Міккі Маус), повнометражні фільми "Білосніжна і сім гномів", "Бембі", "Аліса у Країні Чудес", "Мері Поппінс". Відомий У. Дісней як "батько" широкоформатного анімаційного кіно і засновник знаменитого парку розваг "Діснейленд" (1955, Анахайм, Каліфорнія).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ознаки спільності казки“ на сторінці 2. Приємного читання.
