Беручи до уваги, що в Україні період навчання у середній загальноосвітній школі триває 12 років, необхідно розвивати діалогічні відносини родини і школи, впроваджувати нові форми соціалізації молоді. В умовах 12-тирічної школи Повноліття переважно припадає на останній рік навчання.
Тому доцільно вже у старших класах школи, а також ліцеях, гімназіях, коледжах ознайомлювати молодь зі світоглядними та морально-етичними аспектами родознавства.
У відомій притчі апостола Павла йдеться про гончара, який виліплює посудини: одні — для честі, інші — для безчестя, однак глині не дано знати, для якої посудини вона призначена.
Глибокий морально-етичний смисл має латинське трактування слова студент: це не посудина, котру потрібно наповнити, а смолоскип (факел), який потрібно запалити. Тут передусім акцентовано самопізнання як умова свідомого навчання і життєдіяльності.
Самопізнання дає змогу всебічно осмислити історію, духовні вартості роду, головно осмислити рід як цілісне утворення. За П. Флоренським, у процесі родового самопізнання стає можливим свідоме відношення до життя свого народу і до історії людства.
Впродовж 1991—2007 рр. за програмою родознавчих досліджень працювали майже 3 тис. студентів. Українська традиція передбачає знання свого роду до сьомого коліна. Таких досліджень — понад 25 %. Більшість досліджень охоплює 4—5 поколінь родини, трапляються дослідження, які охоплюють 10—12 поколінь.
Наголосимо на позитивній тенденції відродження родинних династій. Згідно з дослідженнями, простежується наслідування у родинах певної освіти, певних родинних професій, зокрема педагогічної (2—4 покоління), медичної та військової (4—7 поколінь).
На пріоритети цінностей національної культури у вихованні нових поколінь фахівців, передусім у галузі освіти, орієнтує програма "Філософія освіти" (факультатив, обсяг 18 год.) для студентів педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації, слухачів факультетів післядиплом-ної освіти (Черепанова, 2006).
Плекання у родинному середовищі звичаїв, обрядів, традицій, цінностей національної культури — важлива умова збереження історичної пам'яті нації. Духовний досвід предків виховує національну гідність, толерантне ставлення до культур інших народів (Спегерапоуа, 2007).
Рефлексія над біографією сім'ї (і власною біографією) — водночас самопізнання молодої людини, самоусвідомлення особистісної причетності до численних поколінь, дистанційованих у просторі та часі. Філософська рефлексія над буттям роду, духовність міжпоколінної комунікації, критичний аналіз здобутків і суперечностей національного культурного розвитку, інтенція до діалогічного розуміння інших культур і спільнот — ознаки дійсно освіченої, культурної особистості.
Отже, філософія родознавства передбачає теоретико-світоглядне осмислення етносоціокультурних цінностей, трансформованих у бутті роду і поколінь, роду і особистості, нації і людства.
В такий спосіб усвідомлюється новий соціокультурний досвід, цілісність культурного буття роду постає як творча діалогічна взаємодія поколінь, виявляється своєрідність українського соціуму в універсумі культурного буття людства.
Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.
