(Японське прислів'я)
"Від поганого коріння, не жди доброго насіння". "Коли молодість лінива, то старість плачлива".
(Українські прислів'я)
Кожен вік має свої особливості, адже "слабкість дітей, завзяття юнаків, строгість правил зрілих людей і мудрість старості е природними рисами характеру, які необхідно набути у свій час" (Цицерон, 1975, с. 15).
Виховання належить до давніх форм культурної діяльності людства. У східних слов'ян виховання дітей зумовлюють рівень розвитку продуктивних сил, суспільний поділ праці, характер шлюбних відносин.
У ранніх родових общинах була вироблена своєрідна система табу (заборон), що певною мірою регулювала господарські та соціальні відносини, поведінку дорослих і дітей. На думку вчених, саме через табу формувалися зачатки народної педагогіки, утверджувалися навички спілкування з іншими людьми, усвідомлювався загальнолюдський зміст моральних норм.
За часів матріархату й екзогамії жінки і чоловіки брали участь у колективній праці, але проживали окремо. Жінки з малолітніми дітьми перебували в одному помешканні, чоловіки — в іншому. Хлопчики, які досягали чотирьох—п'яти років, переходили під нагляд чоловіків. Дівчатка залишалися в жіночому домі.
Є всі підстави стверджувати, що у материнському роді жінка виконувала функції громадського вихователя дітей. Це засвідчує термін "пестунья" — праслов'янського походження. Жінки вели мотичне господарство, готували їжу із зерен злаків (проса, пшениці), застосовували для їх подрібнення побутові знаряддя праці — ступку і пест.
Поняття "пестування".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Народна педагогіка“ на сторінці 2. Приємного читання.
