Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

Філософія родознавства

Спробу системного аналізу проблеми цінностей здійснив М. Каган. Він трактував цінності як об'єктивне відношення, де суб'єкт — носій "соціальних і культурних якостей, які й визначають надіндивідуальний зміст його духовної діяльності". Згідно з усталеним в аксіології підходом, цінність вважається феноменом, який виникає "в об'єктно-суб'єктному відношенні"; власне цінність є "значення об'єкта для суб'єкта", а оцінка — "емоційно-інтелектуальний вияв цього значення суб'єктом" (Каган, 1997, с. 67—68). Розглянуто співвідношення цінності з суб'єктом у різних модифікаціях: конкретної людини (індивід, особистість), невеликої контактної групи (родина), великих соціокультурних груп (нація, покоління та ін.), людства як "сукупного суб'єкта", "родового суб'єкта". Як "сукупний суб'єкт" людство може виступати об'єктивним критерієм цінності. Проте вплив цінностей суб'єкта людства вважається проблемою майбутнього, коли людство усвідомить себе як єдиного суб'єкта, а "загальнолюдські цінності" перестануть бути лише гарним висловом чи побажанням (Каган, с. 94—96, 183—185) .

Проблеми цінностей національної культури, сутність української національної ідеї, етнічної культури, національного виховання узагальнюють енциклопедичні видання і довідники (Абетка етнополітолога, 1995, 1996; Етнокультурний розвиток України: терміни, визначення, персонали, 1993).

У наукових джерелах розглянуто загальні методологічні засади дослідження української культури, формоутворення української культури (історію думки, право, мораль, мистецтво, екологічні реали), проблеми самоутвердження України у світовій культурі (Феномен української культури. .. , 1996); світоглядно-філософські аспекти національної культури і культури нації (Попович, 1996); філософсько-методологічний контекст буття етносу (Степико, 1998). Проблема етнічного пов'язується з вивченням того морального потенціалу "нашої культурної традиції, що несе в собі елементи універсалізації, раціоналізації та модернізації" (Єрмоленко, 1996).

Увагу дослідників привертають духовні параметри людського життя, суперечності, пов'язані з етико-національними чинниками, наукові концепції етносу, нації, національної культури, міжнаціональних взаємин, у тому числі соціокультурна рефлексія над смислом людського життя, інтерпретація етносу і нації у світоглядно-ідеологічних системах XIX—XX ст., етнонаціональні орієнтації народу України (Б. Попов), культурологічний контекст етногенезу (М. Степико), етнонаціональні традиції й інновації (В. Ігнатов) (Життя етносу; соціокультурні нариси, 1997).

Простежуються пошуки сучасного соціофілософського мислення. Проблема сутності етносу та нації концептуально обґрунтована як фундаментальна у соціальній філософії; життєве функціонування етносів простежено через головні буттєві виміри: геокультурний, господарський, державний, військовий, цивілізаційний, соціально-політичний, духовно-культурний, діаспорно-регіональний; розглянуто ментально-архетипний зміст етнічного (Нельга, 1998), співвідношення цивілізації й етносу (Піддубний, 1998) та ін. (Феномен нації: основи життєдіяльності, 1998).

Досліджуються етнонаціональні проблеми (Нація серед націй: смисл і значення, 1999; Етносоціальні трансформації в Україні, 2003); міжетнічні взаємини і проблеми окремих етнічних груп (меншин) (Шкляр, 2002); походження, етапи розвитку українського народу (Етнографія України, 2005).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА
  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література