Спробу системного аналізу проблеми цінностей здійснив М. Каган. Він трактував цінності як об'єктивне відношення, де суб'єкт — носій "соціальних і культурних якостей, які й визначають надіндивідуальний зміст його духовної діяльності". Згідно з усталеним в аксіології підходом, цінність вважається феноменом, який виникає "в об'єктно-суб'єктному відношенні"; власне цінність є "значення об'єкта для суб'єкта", а оцінка — "емоційно-інтелектуальний вияв цього значення суб'єктом" (Каган, 1997, с. 67—68). Розглянуто співвідношення цінності з суб'єктом у різних модифікаціях: конкретної людини (індивід, особистість), невеликої контактної групи (родина), великих соціокультурних груп (нація, покоління та ін.), людства як "сукупного суб'єкта", "родового суб'єкта". Як "сукупний суб'єкт" людство може виступати об'єктивним критерієм цінності. Проте вплив цінностей суб'єкта людства вважається проблемою майбутнього, коли людство усвідомить себе як єдиного суб'єкта, а "загальнолюдські цінності" перестануть бути лише гарним висловом чи побажанням (Каган, с. 94—96, 183—185) .
Проблеми цінностей національної культури, сутність української національної ідеї, етнічної культури, національного виховання узагальнюють енциклопедичні видання і довідники (Абетка етнополітолога, 1995, 1996; Етнокультурний розвиток України: терміни, визначення, персонали, 1993).
У наукових джерелах розглянуто загальні методологічні засади дослідження української культури, формоутворення української культури (історію думки, право, мораль, мистецтво, екологічні реали), проблеми самоутвердження України у світовій культурі (Феномен української культури. .. , 1996); світоглядно-філософські аспекти національної культури і культури нації (Попович, 1996); філософсько-методологічний контекст буття етносу (Степико, 1998). Проблема етнічного пов'язується з вивченням того морального потенціалу "нашої культурної традиції, що несе в собі елементи універсалізації, раціоналізації та модернізації" (Єрмоленко, 1996).
Увагу дослідників привертають духовні параметри людського життя, суперечності, пов'язані з етико-національними чинниками, наукові концепції етносу, нації, національної культури, міжнаціональних взаємин, у тому числі соціокультурна рефлексія над смислом людського життя, інтерпретація етносу і нації у світоглядно-ідеологічних системах XIX—XX ст., етнонаціональні орієнтації народу України (Б. Попов), культурологічний контекст етногенезу (М. Степико), етнонаціональні традиції й інновації (В. Ігнатов) (Життя етносу; соціокультурні нариси, 1997).
Простежуються пошуки сучасного соціофілософського мислення. Проблема сутності етносу та нації концептуально обґрунтована як фундаментальна у соціальній філософії; життєве функціонування етносів простежено через головні буттєві виміри: геокультурний, господарський, державний, військовий, цивілізаційний, соціально-політичний, духовно-культурний, діаспорно-регіональний; розглянуто ментально-архетипний зміст етнічного (Нельга, 1998), співвідношення цивілізації й етносу (Піддубний, 1998) та ін. (Феномен нації: основи життєдіяльності, 1998).
Досліджуються етнонаціональні проблеми (Нація серед націй: смисл і значення, 1999; Етносоціальні трансформації в Україні, 2003); міжетнічні взаємини і проблеми окремих етнічних груп (меншин) (Шкляр, 2002); походження, етапи розвитку українського народу (Етнографія України, 2005).
Перша літописна згадка назви "Україна".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА“ на сторінці 2. Приємного читання.
