Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

Українська етносоціологія

• 8.4.1. Не “національні архетипи”, а “національно-суспільне підсвідоме”.

• 8.4.2. Свідоме формування національно-суспільного підсвідомого як сучасна міфотворчість.

Висновки.

• 1. Особистіше несвідоме. – Колективне несвідоме. – Етноспільнотне підсвідоме. – Національно-суспільне підсвідоме.

• 2. Ментально-архетипний зміст етнічного.

Контрольні питання і завдання.

Використана література.

Рекомендована література.

Пошуки доглибних засад індивідуальної та колективної людської душі

Як нами уже зазначалося, сутність етнічних зв'язків недостатньо пояснювати дією тільки раціональних чинників, “картина буде однобічною, якщо не доповнити їх (раціональні чинники. – О. Н.) соціально-психологічним чинником, пов'язаним з національними символами” [1, с. 125], а точніше – з етнонаціональними. Однак почнемо із звернення до 3. Фрейда.

Особистісне несвідоме у психоаналізі З. Фрейда

Зігмунд Фрейд (1856-1939) не піддавав осудженню індустріального Молоха, що руйнував засади традиційного суспільства, не критикував значною мірою збанкрутілі ідеї Просвітництва, але він був, мабуть, одним із перших західних мислителів, хто вже на зламі ХІХ-ХХ ст. своєю парадигмою психоаналізу практично відреагував на безглуздя Глузду, на нераціональність Раціонального.

Найбільш адекватну оцінку науковому доробку 3. Фрейда дає К. Юнг, котрий складався як вчений, відштовхуючись саме від фрейдівського психоаналізу. “Як відомо, – відзначав К. Юнг, – відповідно до теорії Фрейда змісти несвідомого зводяться до інфантильних бажань та спрямувань, що були витиснуті із свідомості у ранньому дитинстві. Це витискування, між іншим, здійснюється протягом всього життя” [2, с. 297]. При цьому, за оцінкою Юнга, “найбільш довершеним є метод аналізу сновидінь, відкритий Зігмундом Фрейдом” [Там само, с. 290], “як каже Фрейд, аналіз сновидінь є прямим шляхом до несвідомого. Він приводить до розкриття найглибших таємниць особистості, і є тому безцінним інструментом для лікаря і цілителя душі” (виділення і курсив автора. – Ред.) [2, с. 293]. З іншого боку, за Юнгом, “сексуальна теорія неврозу, висунута Фрейдом, ґрунтується на істинному і фактичному принципові. Однак помилка цієї теорії полягає у її однобічності... окрім того вона здійснює необачні кроки, прагнучи схопити невловимий Ерос за допомогою своєї брутальної сексуальної термінології” [Там само, с. 38].

Втім, на наш погляд, заданий Фрейдом імпульс виявився настільки потужним, що й після того, як наукове співтовариство фактично визнало неприйнятними (як безпідставні) уявлення про всесилля наукового Знання, раціонального мислення, але також не сприйняло й абсолютизацію ірраціонального, концепція особистісного несвідомого продовжує активно використовуватися не тільки у психологічній науці, вона досі користується попитом і в духовно-культурній сфері західних суспільств.

Водночас, по-перше, не можна не бачити, що, абсолютизуючи роль несвідомого в індивідуальному житті, Фрейд здійснює певні зазіхання на права Розуму, бо якщо у житті окремої людини царює несвідоме, місця для Розуму в ньому вже залишається обмаль. Адже Фрейд виходив з того, що “неусвідомлюва- ні мотиви зумовлюють поведінку людини як у нормі, так і в патології” [3, с. 1170]. Окрім того, “у традиції психоаналізу несвідоме потрактовується як таке, що не може бути пізнаним” [Там само]; нарешті, після Фрейда “стало неможливим потрактовувати філософію суб'єкта як філософію свідомості” [Там само, с. 1171].

По-друге, Фрейд у свій спосіб руйнує (принаймні – теоретично) засади соціального (у основі своїй – традиційно-колективного) життя людей, бо в нього залишений сам-на-сам із своїм несвідомим індивід постає як атомізований, як відокремлений від соціуму. Тому, гадаємо, Фрейд-психотерапевт, намагаючись розкрити світу хвору Душу сучасної йому людини, насправді вивів теоретичний образ “обездушеної” особистості.

При цьому у поле зору вченого не попадає такий ефективний, на наш погляд, “засіб лікування” хворої людської душі, як життя у спорідненому середовищі свого етносу

Мабуть найближче до вирішення означеної проблеми підійшов Карл Густав Юнг (1875-1961), котрий, сперш як послідовник 3. Фрейда (1907-1912), а з 1913 р. вже як його опонент, послуговується поняттям “колективне несвідоме”.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме
  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки