Етнічна ментальність

Українська етносоціологія

На їхньому прикладі з особливою наочністю простежується перш за все залежність роду й спрямованості трудової діяльності від екологічних умов буття, а вже далі – залежність етно- ментальних особливостей від роду й спрямованості власне трудової діяльності. Те, яким є етнос, багато в чому залежить від того, з яким екосередовищем він опосередковує себе своєю трудовою діяльністю. Звідси можна було б зробити висновок, що етнос – поняття не суто соціальне, а екосоціальне, позаяк саме екосередовище задає специфічну спрямованість трудовій діяльності, а отже, й усій життєдіяльності певного етносу, утворюючи підґрунтя для формування особливої ментальності останнього. Більш точно було б визначити, що саме превалюючий рід діяльності того чи того етносу накладає відбиток на його ментальні риси. Причому всередині “селянських” або “промислових” етносів можуть бути свої істотні відмінності, які знов-таки проектуються на етнічну ментальність.

Ментальність будь-якого етносу не є чимось сталим, незмінним, закам'янілим. Навпаки, вона являє собою діяльнісний феномен. Та все ж таки є щось константне у самому цьому діяльнісному вияві, а саме – програма-комплекс діяльності, дій та вчинків певної групи духовно споріднених індивідів, які, неусвідомлено реалізуючи цю програму, відтворюють те безтілесно-специфічне, що і є етнічною ментальністю. Така ді- яльнісна комплекс-програма є своєрідною “оберненістю” цього етносу до всіх інших етносів (й передовсім до сусідніх), через яку відбувається “впізнавання” цього етносу всіма іншими.

Змістовно етнічна ментальність втілюється у мові – як характерні особливості світосприйняття, моральні вимоги, норми та цінності, переважаючі життєві настрої; у діях – як типи характеру, форми взаємин, ставлення до праці, як організація побуту тощо. Важливість збереження ментальності кожного етносу полягає в тому, що вона, ця ментальність, є неповторно цінною для перетворення етногенези на процес, що надає кожному окремому представникові людства можливість збагачуватися наслідками творіння соціуму, яке здійснювалося впродовж багатьох тисячоліть за різноманітних екологічних умов.


Етнічна ментальність як колективне неусвідомлюване


Пошуки духовних підвалин світобуття стають тим більш наполегливими, чим більш контрастною й відчутною виступає позірність форм колективності, що склалися в суспільстві. У процесі цих пошуків відкривається істина (яка не лежить на поверхні), що позірні форми колективності породжуються історично минущими, тобто цивілізаційними, умовами соціального буття.

Проте у зміст цієї істини вростає й інше, позитивне знання.

Йдеться про з'ясування дедалі більшої незаперечності того, що соціальне буття як культурний феномен одвічно володіє імунітетом щодо цивілізаційної минущості, яка діє на нього деструктивно. Кожного разу воно, здавалося б, цілком дефор-

моване інноваціями (як відроджуваний з попелу птах Фенікс), знов і знов демонструє свою впізнаваність як феномена культури, а отже, – свої сталість та життєвість. І як утіленість цього імунітету постає така форма неминущо-справжньої колективності, як етнічність. Отже, й “культурозберігальний” імунітет людства визначається його ставленням до своєї етнічної скарбниці.

Етнічна ментальність – це неусвідомлюваний (у А. Гуревича – колективне неусвідомлене [11, с. 302]) етносом результат екстеріоризації ним своєї сутності, це духовно-культурний зовнішній самовияв етнічної спільності. Інакше кажучи, етнос є культура, що не розчинила себе у цивілізації, а також ментальність як така духовність соціального цілого, що виносить себе за свої власні межі. Етнічна ментальність являє собою комплекс таких неусвідомлюваних їхнім носієм зовнішньо-діяльнісних феноменів, який сприймається сторонньою свідомістю як Дух етносу, як те, що робить цей етнос “помітним”, специфічно-відмінним серед розмаїття інших етносів. Це, так би мовити, “обличчя”, яким цей етнос повернутий до всіх інших етносів. Тому колективний суб'єкт етнічної ментальності може найбільш адекватно “побачити себе” та “збагнути себе” саме завдяки сторонній свідомості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етнічна ментальність“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність
  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки