Ще один наш висновок полягав у тому, що якщо серед респондентів-українців, які народилися в Україні, такі, що були позбавлені почуття етнічної Батьківщини, становили 10,4 %, то респонденти-росіяни, які народилися в Україні й не мали відповідного почуття, становили 34 % всього свого загалу, тобто їх було втричі більше. Все це давало підстави вважати, що почуття етнічної Батьківщини було на той час “найслабшою” складовою почуття Батьківщини взагалі (навіть у представників титульного етносу), але більш “слабким” воно виявилося у респондентів-росіян, а надто у тих із них, які у 1994 р. були такими, що не тільки жили, а й народилися і виросли у країні іншого етносу (тобто в Україні).
Слід визнати, що досить низький рівень тяжіння до етнічної України-Батьківщини був зафіксований в українців у діаспорі, тобто в умовах їхнього етноменшинного існування. Так, у 1993 р. очолюваною нами групою етносоціологів з Інституту соціології НАН України було проведене суцільне опитування етнічних українців – мешканців двох сіл неподалік від Вільно (Литва), у яких тоді етнічно домінували українці (і де вони жили на той час вже 90 років).
За результатами цього дослідження було, зокрема, встановлено, що дана спільнота селян-українців сприймає національну Батьківщину-Литву як більш прийнятну, ніж етнічну Батьківщину-Україну. Загалом, за результатами обстеження у Литві, ми мали підстави зробити висновок, що для представників етнічних меншин привабливість етнічної Батьківщини значною мірою зумовлена “мірою вкоріненості конкретної етнічної групи у країні діаспорного перебування”, а також, що ця привабливість залежить, “з одного боку, від реально-об'єктивних підстав пишатися цією Батьківщиною, а з іншого – від міцності зв'язків з нею” [20, с. 281, 274].
Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини“ на сторінці 2. Приємного читання.
