Про те, як швейцарці поєднують мілітаризм і нейтральність, розповідає журналістка Ксенія Запорожець. “Багато нешвейцарців, – пише вона, – чомусь вважають, що раз Швейцарія – країна нейтральна, то й армія їй жодна не потрібна. Але самі швейцарці так не думають, тому Швейцарські Збройні Сили є другою найкрупнішою армією в світі в пропорціях до розміру населення (пальма першості належить Ізраїлю). Існує навіть вираз – "Швейцарія не має армії. Швейцарія сама є армією". Мабуть, швейцарці резонно вважають, що "паперовий" нейтралітет – штука ненадійна; їм куди ближче до душі озброєний (бажано до зубів) варіант. Швейцарська ідея нейтралітету полягає в тому, що ця країна не збирається нікого атакувати, не братиме участь в так званих "поліцейських акціях",... не вступить ні в які союзи і захищатиме себе сама, – а для цього потрібна потужна армія” (виділення автора. – Ред.) [20].
Певна річ, коментарі до цих свідоцтв конче потрібні. По- перше, коли високопосадові українські дипломати радили у 1994 р. тодішньому Президентові України ставити свій підпис під Будапештським меморандумом, вони не могли не знати про існування швейцарського варіанта державного нейтралітету. Отже, обираючи “паперовий”, беззбройний нейтралітет замість нейтралітету реального й озброєного “до зубів”, українська влада діяла свідомо. По-друге, вираз “Швейцарія не має армії. Швейцарія сама є армією” яскраво свідчить про глибоку спорідненість Швейцарської і Січової мілітарної державності. Отже, те, що було неприйнятним для псевдоукраїнської влади, завжди було і зараз є життєво потрібним Українству.
Не занурюючись у подробиці організації Швейцарської армії, зробимо наголос на головному у контексті державотворення. Цим головним, на наш погляд, є те, що у Швейцарії є реалізованою ідея озброєного народу, завдяки чому уможливлюється реальне самоврядування, на засадах якого, у свою чергу, стає життєздатним стрижневий принцип демократії “Не суспільство служить державі, а навпаки – держава знаходиться на услужінні у суспільства”. Нарешті наголосимо: саме високий рівень мілітаризації держави, спрямований на її оборону, є однією із засадових запорук успішного функціонування Швейцарського суспільства.
Відтак образ-символ “Власна Держава” лише тоді набуде життєвості, коли пов'язані з ним смисло-змісти “Дійсно Українська” (тобто – вільна, незалежна, суверенна), “Соборна” (тобто – цілісна, єдина), “Сучасна” (тобто – дійсно демократична), “Козацька” (тобто – суцільно оборонно-мілітарна) стануть належними до сфери не тільки свідомості (“залишивши” підсвідомість), а й соціальної реальності – як це є на сьогодні (зрозуміло – на свій лад) у Швейцарії або в Ізраїлю.
Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”“ на сторінці 2. Приємного читання.
