Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

Українська етносоціологія

• 11.5.4. Фалыиувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”.

• 11.5.5. Резюме.

Висновки.

Контрольні питання і завдання.

Використана література.

Рекомендована література.

Вступ до теми

Найбільш суттєвим ментальним, а відтак – зовнішньовиявленним, але неусвідомлюваним самими етнофорами, ознакам Духу кожного етносу відповідають потужні, але приховані від зовнішнього сприйняття феномени його Душі. Вони постають для етнофорів як єдність прозорих для їхньої свідомості образів-символів і тих пов'язаних з цими образами смисло- змістів, що сягають своїм походженням у глибини колективного підсвідомого.

Зрозуміло, що душевне буття українського етносу також наповнене певним комплексом таких архетипних смисло-змістів, більшість з яких у якості своєї духовної оболонки мають (або мали у минулому) відповідні етноментальні риси. Так, характеризуючи у лекції 9 таку ментальну рису українства, як демократизм, ми відзначали, що ця риса найопукліше виявляється у внутрішньосімейних відносинах, і передусім – у ставленні до жінки: жінки-дружини, жінки-матері, жінки-сестри тощо. Але в українстві за цим ментально-зовнішнім виявом чемності й поваги до жінки завжди постає образ-символ Матері-господині з його архетипно-підсвідомими смисло-змістами дітородниці й водночас охоронниці (Берегині) хатнього вогнища. А. Пономарьов слушно зауважує, що за образом-символом Жінки в українстві постає також й смисло-зміст стабільності [1, с. 255, 256].

Втім демократизм української ментальності є дійсним тому, що в ньому, навіть на рівні сімейних відносин, реалізується ідея міжстатевої рівності, за якою криється поважливе визнання також й особливої ролі чоловіка. Адже за образом- символом чоловіка в українській сім'ї стоять архетипно-підсвідомі смисло-змісти Робітника-добувача й водночас Батька – захисника родини. Що ж до загальноспільнотного, тобто етносоціумного рівня, то тут в українстві з образом- символом чоловіка пов'язаний такий смисло-зміст, як Хлібодар-землероб.

В цілому ж маємо зазначити, що у “пантеоні” образів-символів українства функцію своєрідного “синтезатора” виконує, певна річ, усвідомлюваний образ-символ Батьківщини-Вітчизни, створюваний багатьма складниками. При цьому у якості визначального складника образу-символу Батьківщини-Віт- чизни постає Рідна Земля-Крагна. Вона рідна не тільки тому, що була, є і буде годувальницею кожної української родини та української спільноти взагалі, а й тому, що у надрах спільнотної Душі українства зберігається пам'ять про власну багатотисячолітню вкоріненість у свої етнографічні простори, про те, що на цій землі відбувалися доленосні історичні події, що зумовили остаточне й безповоротне перетворення українців з етнографічної маси на етнос.

Формування ж українства як етносу відбувалося на тлі державотворення, основним суб'єктом якого було козацтво. Відтоді неодмінними складовими образу-символу Батьківщини-Вітчизни українців, поряд із Рідною Землею-Країною як матір'ю українства, постають також Власна Держава як батько українства та Козацькість як синонім українства взагалі. Саме вони, ці образи-символи, виявляють сьогодні найпотужнішої сили інтенцію.

Разом з цим нинішня нагальність потреби у формуванні політичної нації в Україні робить актуальною для титульного етносу й потребу у креативному міфі про своє походження та призначення. Неабияку важливість цього, як ми вже зазначали, спеціально підкреслює Ентоні Сміт.

Отже, першорядними завданнями даної лекції ми вважаємо наступні:

• 1) показати, що, поставши як вищий витвір українського Духу, Козаччина піднялася до його ментальних вишин як Козацькість і, будучи витиснута із рідного етносоціуму, навічно закарбувалася в етносимволічних глибинах української Душі як легенда-міф;

• 2) обґрунтувати, якими смисло-змістами і чому наповнюється один з основних образів-символів українства “Власна Держава”;

• 3) довести, що науково встановлений факт Трипільсько- Санскритського Родоводу Українців має стати засадовим для обґрунтування ідеї-концепції про особливу місію українства в історії людства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого
  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки