Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

Сучасні економічні теорії

Значний теоретичний і практичний інтерес в економічній теорії та практиці, зокрема в порівняльному аналізі економічних систем, становить розв'язання питання про співвідношення сучасних транзитивних економічних систем в умовах перехідного періоду і формування постіндустріального, інформаційного суспільства. У вітчизняній економічній літературі його інтенсивно розробляє багато вчених, зокрема, A.A. Чухно, Г.І, Башнянин, А.А. Гриценко, Р.Ф. Пустовійт та ін., а у російській В.Л. Іноземцев, Ю.М. Осипов, А.О. Пороховський, В.В. Радаєв та ін.

Проблема співвідношення індустріального і постіндустріального розвитку досить складна. Значна частина вітчизняних і зарубіжних науковців щодо неї займає таку позицію. Для нового, постіндустріального (інформаційного)суспільства характерним є підрив ринкових відносин, насамперед їх основного закону - закону вартості, еквівалентних відносин. Панування сфери послуг означає, що найпоширенішим продуктом праці є послуги. їх створюють, як правило, інтелектуально, часто творчою працею, затрати якої визначити важко, а то й неможливо. Стислий розгляд основних рис нової економіки показує, що індустріальна і постіндустріальна економіки значно відрізняються та характеризуються пануванням протилежних рис. Порівняння їх здійснюється за такими напрямами: матеріальне - нематеріальне виробництво; земля, капітал і праця - інформація і знання; праця, що базується на матеріальному інтересі, - творча праця як внутрішня потреба; ринкова економіка - підрив її.

Постіндустріальній (інформаційній) економіці притаманні такі особливості, що відрізняють її від індустріальної економіки:

• підвищення оперативності прийняття рішень;

• посилення конкуренції на ринку інформаційних послуг;

• підвищення ролі інтелектуальної праці;

• рівність інформаційних можливостей великих, середніх і малих підприємств;

• застосування нових форм розрахунків та електронних платіжних систем;

• перехід на передачу інформації через телекомунікаційні мережі;

• оцифрований вигляд товарів та послуг, поява нового типу підприємств - віртуальних;

• поширення управління на основі мереж;

• переважна залежність продуктивності від використання досягнень науки і техніки, а також від якості інформації та менеджменту;

• перенесення уваги виробників і споживачів із матеріального виробництва на інформаційну діяльність;

• глобальний характер економіки, за якого капітал, виробництво, менеджмент, ринки, праця, інформація і технології долають національні кордони.

Особливо загострюється проблема протилежності індустріального та постіндустріального суспільств в умовах ринкової трансформації економічних систем.

На думку деяких науковців, Росія рухається не до ринкової капіталістичної системи, не відновлює деформований, спотворений радянський "соціалізм", а на шляху безпосередньо постіндустріального розвитку просувається до відмирання не лише ринкової економічної системи, а й економічної системи взагалі (В,Л, Іноземцев, Ю.М. Осипов та ін.).

Подібна постановка питання викликає неоднозначну реакцію серед науковців. На нашу думку, оригінальну позицію займає професор В.Н. Черковець. З одного боку, вчений розцінює поставлення перехідної економіки у зв'язок зі становленням постіндустріального суспільства як застосування так званого цивілізаційного підходу. Згідно з ним, за умови виділення лише економічної складової цивілізації, вся історія людства поділяється на три періоди (епохи, цивілізації): 1) доіндустріаль-ний, 2) індустріальний і 3) постіндустріальний. Однак ця констатація слугує відомому науковцю лише підставою для модного нині у вітчизняній та зарубіжній літературі зближення (майже "синтезування") цивілізаційного та формаційного підходів.

Зазначена "тричленна періодизація" має технологічну основу. На думку Черковця, це, по суті, зближує її з Марксовим формаційним підходом, згідно з яким першооснова еволюції суспільства корениться у розвитку продуктивних сил, насамперед техніки (засобів праці) і технології виробництва. Відтак перший "цивілізаційний" період - це епоха переважання аграрного виробництва, ручного інструменту і ручної праці, другий - епоха великого машинного виробництва, третій (гіпотетичний) епоха повністю автоматизованого, разом з управлінням ним, виробництва на основі комбінованої взаємодії природних сил, комп'ютеризації і застосування наукових знань. Ідентифікація цієї тричленної формули цивілізаційного підходу з п'ятьма суспільними способами виробництва формаційного підходу приводить ученого до таких умовиводів. Доіндустріальна (аграрна) економіка - це в основному натуральне виробництво докапіталістичних формацій, індустріальна економіка - це товарно-капіталістична система і соціалістична система зі збереженням елементів ринкових, товарно-грошових відносин, що виникає на тій самій матеріально-технічній базі; постіндустріальна економіка - це система, що повністю подолала ринково-капіталістичні принципи і методи господарювання в ім'я грошей та прибутку; це планомірно і раціонально організоване господарство "асоційованих виробників", діяльність якого спрямована на пряме задоволення індивідуальних та суспільних потреб із метою всебічного розвитку людей як особистостей і збереження природного середовища.

Зауважимо, що таке трактування постіндустріальної економіки не лише виводить її за межі ринкової економіки, а й фактично ототожнює з власне комунізмом у марксистському розумінні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм
  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література