Помітне місце в сучасній економічній науці займає посткейнсіанська економічна теорія. Оскільки в термінології немає строгості, в сучасній економічній літературі економічні теорії постійно безпідставно ототожнюються з школами, напрямами і течіями економічної думки. Зокрема, посткейнсіанська економічна теорія часто фігурує під назвами "посткейнсіанство", "посткейнсіанська школа в макроекономічній теорії", "посткейнсіанський напрям економічної теорії*" тощо.
Спільною рисою підходу вчених до аналізу посткейнсіансь-кої макроекономічної теоріїє констатація різнорідності її представників та прибічників.
Один із основоположників посткейнсіанства професор політичної економії Університету Теннессі (США) П. Девідсон привернув увагу до того, що посткейнсіанську економічну теорію називають сукупність підходів до макроекономічного моделювання, які застосовуються неоднорідною групою економістів, котрих об'єднує лише одне - загальне неприйняття неокласичного синтезу. Але насправді багато з цих неортодоксал ьних концепцій є лише різновидами ортодоксальної класичної теорії і не пов'язані з кейнсіанською науковою революцією. Як приклад названі дослідження М. Калецького, П. Сраффи та його по-слідовників-неорікардійців.
Як наслідок, характеристика цих теорій як кейнсіанських приховує радикальну відмінність між теорією Дж.М. Кейнса (і посткейнсіанців, які використовують його аналітичну модель), з одного боку, і неокласичною макроекономікою, в межах якої розробляються різні варіанти класичного аналізу стосовно сучасних умов - з іншого боку17. Дослідники традиційно виокремлюють дві групи, а саме "європейську" й "американську". Зрозуміло, такий поділ стосується не національної належності представників кожної з груп, а швидше стилю аналізу й акцентів під час дослідження тих чи інших проблем. До "європейської*", або "кембриджської", групи віднесені Дж. Харкурт, Р. Кан, Н. Калдор, М. Калецький, Дж. Робінсон і П. Сраффа. У 50-60-ті роки минулого століття дехто з колишніх колег Кейнса по Кембриджському університету, особливо Дж. Робінсон, наголошували на тому, що представники кейнсіанського мейнстриму неправильно тлумачили основні поняття економічної теорії Кейнса. До другої групи віднесені такі відомі сучасні американські та англійські економісти, як В. Чік, А. Бйхнер, Я. Крегель, X. Мінскі, Б. Мур, Дж. Шекл, С. Вайнтрауб і П. Девідсон.
Відмінність між представниками двох груп проведена по лінії розставлення акцентів на певних проблемах дослідження. Вчені з першої групи зосереджуються на аналізі поведінки і функціонування реальної економічної системи, ігноруючи або у крайньому разі недооцінюючи роль грошей у макроекономічній теорії. Представники другої групи (далеко не всі) найчастіше роблять акцент на аналізі впливу невизначеності та монетарних чинників на економіку.
Щодо внутрішньої єдності поглядів представників обох груп, то в сучасній літературі немає однозначної оцінки. Так, відомі американські вчені А. Ейхнер і Я. Крегель стверджують, що посткейнсіанська економічна теорія - це новітня парадигма та цілісна альтернатива неокейнсіанському мейнстриму. Проте переважна більшість представників посткейнсіанства не згодна з такою оцінкою. На їхню думку, посткейнсіанство - неоднорідний науковий напрям. Зокрема, багато з тих, хто називає себе посткейнсіанцями у складі першої групи, використовує різні варіанти класичної макроекономічної теорії, а не монетарний аналітичний підхід Дж.М. Кейнса.
Наведемо ще кілька прикладів загальної оцінки посткейнсіанства з новітньої економічної літератури.
Посткейнсіанство - це дуже широка "єпархія". Перетини на кожному кінці широкого спектра поглядів маргінальні, вони відображають мало спільного, крім ворожості до неокласичної теорії мейнстриму та його методології.
Посткейнсіанська економічна теорія, хоча й не становить логічно послідовної та закінченої системи, є викликом ортодоксальному підходу до рівноважних теорій ціни, зайнятості й економічного зростання.
Для так званого монетарного посткейнсіанства, основними представниками якого є вчені зазначеної вище "американської*" групи, характерні такі положення.
• 1. Розвиток економічної системи у незворотному календарному (тобто реальному, історичному) часі, за якого минуле незмінне, а майбутнє - невідоме.
• 2. Неминучий і значний вплив на економічну кон'юнктуру очікувань в умовах пануючої у світі невизначеності щодо майбутнього розвитку.
• 3. Значний вплив на динаміку розвитку економічних і політичних інститутів (банківської та кредитно-грошової систем, грошових контрактів на строк на купівлю та поставку товарів).
Якраз ці положення докорінно відрізняються від методології неокласичної школи, представники якої розглядають економічні явищаі процеси в категоріях абстрактного, позаі сторичного часу, незалежності господарської динаміки від стану очікувань та інституціональної структури економіки і суспільства. Монетарні посткейнсіанці вважають вирішальними чинниками грошовий характер відтворення і невизначеність, пов'язуючи з ними причини нерівноважності в економіці та безробіття.
На думку представників монетарного посткейнсіанства, будь-яка модель економічної системи, для якої характерні властивості реального світу, має охоплювати такі елементи.
• 1. Прийняття рішень фірмами і споживачами, що повністю усвідомлюють погрішність людських суджень.
• 2. Операції, які виконуються відповідно до прийнятої юридичної процедури, дають змогу до деякої міри розділити тягар невизначеності між учасниками угоди.
• 3. Ринки, що передбачають негайні поставки різних товарів (а також фінансових активів) або їх передачу в наступний період, характеризуються різноманітним ступенем організації. За умов неповної інформації деякі товари (або фінансові активи) у багатьох випадках можуть котируватися або лише на ринку наявних товарів, або тільки на ринку майбутніх поставок, оскільки організація ринку в такій ситуації наштовхується на низку утруднень. Навіть за функціонування існуючих ринків можна передбачати, що витрати зі здійснення операцій, пошуку контрагентів і отримання інформації становитимуть значну величину і надалі збільшуватимуться.
• 4. Купівля за гроші товарів і отримання за товари грошей на всіх описаних ринках. Неможливість за товари отримати товари (якщо не брати до уваги існування деяких відносно малих ринків). Звідси прямо випливає, що розміри попиту визначаються не тільки потребою, а й доступними можливостями платежу, тому фінансові умови можуть впливати на функціонування товарних ринків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Посткейнсіанство“ на сторінці 1. Приємного читання.
