Посткейнсіанство

Сучасні економічні теорії

Помітне місце в сучасній економічній науці займає посткейнсіанська економічна теорія. Оскільки в термінології немає строгості, в сучасній економічній літературі економічні теорії постійно безпідставно ототожнюються з школами, напрямами і течіями економічної думки. Зокрема, посткейнсіанська економічна теорія часто фігурує під назвами "посткейнсіанство", "посткейнсіанська школа в макроекономічній теорії", "посткейнсіанський напрям економічної теорії*" тощо.

Спільною рисою підходу вчених до аналізу посткейнсіансь-кої макроекономічної теоріїє констатація різнорідності її представників та прибічників.

Один із основоположників посткейнсіанства професор політичної економії Університету Теннессі (США) П. Девідсон привернув увагу до того, що посткейнсіанську економічну теорію називають сукупність підходів до макроекономічного моделювання, які застосовуються неоднорідною групою економістів, котрих об'єднує лише одне - загальне неприйняття неокласичного синтезу. Але насправді багато з цих неортодоксал ьних концепцій є лише різновидами ортодоксальної класичної теорії і не пов'язані з кейнсіанською науковою революцією. Як приклад названі дослідження М. Калецького, П. Сраффи та його по-слідовників-неорікардійців.

Як наслідок, характеристика цих теорій як кейнсіанських приховує радикальну відмінність між теорією Дж.М. Кейнса (і посткейнсіанців, які використовують його аналітичну модель), з одного боку, і неокласичною макроекономікою, в межах якої розробляються різні варіанти класичного аналізу стосовно сучасних умов - з іншого боку17. Дослідники традиційно виокремлюють дві групи, а саме "європейську" й "американську". Зрозуміло, такий поділ стосується не національної належності представників кожної з груп, а швидше стилю аналізу й акцентів під час дослідження тих чи інших проблем. До "європейської*", або "кембриджської", групи віднесені Дж. Харкурт, Р. Кан, Н. Калдор, М. Калецький, Дж. Робінсон і П. Сраффа. У 50-60-ті роки минулого століття дехто з колишніх колег Кейнса по Кембриджському університету, особливо Дж. Робінсон, наголошували на тому, що представники кейнсіанського мейнстриму неправильно тлумачили основні поняття економічної теорії Кейнса. До другої групи віднесені такі відомі сучасні американські та англійські економісти, як В. Чік, А. Бйхнер, Я. Крегель, X. Мінскі, Б. Мур, Дж. Шекл, С. Вайнтрауб і П. Девідсон.

Відмінність між представниками двох груп проведена по лінії розставлення акцентів на певних проблемах дослідження. Вчені з першої групи зосереджуються на аналізі поведінки і функціонування реальної економічної системи, ігноруючи або у крайньому разі недооцінюючи роль грошей у макроекономічній теорії. Представники другої групи (далеко не всі) найчастіше роблять акцент на аналізі впливу невизначеності та монетарних чинників на економіку.

Щодо внутрішньої єдності поглядів представників обох груп, то в сучасній літературі немає однозначної оцінки. Так, відомі американські вчені А. Ейхнер і Я. Крегель стверджують, що посткейнсіанська економічна теорія - це новітня парадигма та цілісна альтернатива неокейнсіанському мейнстриму. Проте переважна більшість представників посткейнсіанства не згодна з такою оцінкою. На їхню думку, посткейнсіанство - неоднорідний науковий напрям. Зокрема, багато з тих, хто називає себе посткейнсіанцями у складі першої групи, використовує різні варіанти класичної макроекономічної теорії, а не монетарний аналітичний підхід Дж.М. Кейнса.

Наведемо ще кілька прикладів загальної оцінки посткейнсіанства з новітньої економічної літератури.

Посткейнсіанство - це дуже широка "єпархія". Перетини на кожному кінці широкого спектра поглядів маргінальні, вони відображають мало спільного, крім ворожості до неокласичної теорії мейнстриму та його методології.

Посткейнсіанська економічна теорія, хоча й не становить логічно послідовної та закінченої системи, є викликом ортодоксальному підходу до рівноважних теорій ціни, зайнятості й економічного зростання.

Для так званого монетарного посткейнсіанства, основними представниками якого є вчені зазначеної вище "американської*" групи, характерні такі положення.

• 1. Розвиток економічної системи у незворотному календарному (тобто реальному, історичному) часі, за якого минуле незмінне, а майбутнє - невідоме.

• 2. Неминучий і значний вплив на економічну кон'юнктуру очікувань в умовах пануючої у світі невизначеності щодо майбутнього розвитку.

• 3. Значний вплив на динаміку розвитку економічних і політичних інститутів (банківської та кредитно-грошової систем, грошових контрактів на строк на купівлю та поставку товарів).

Якраз ці положення докорінно відрізняються від методології неокласичної школи, представники якої розглядають економічні явищаі процеси в категоріях абстрактного, позаі сторичного часу, незалежності господарської динаміки від стану очікувань та інституціональної структури економіки і суспільства. Монетарні посткейнсіанці вважають вирішальними чинниками грошовий характер відтворення і невизначеність, пов'язуючи з ними причини нерівноважності в економіці та безробіття.

На думку представників монетарного посткейнсіанства, будь-яка модель економічної системи, для якої характерні властивості реального світу, має охоплювати такі елементи.

• 1. Прийняття рішень фірмами і споживачами, що повністю усвідомлюють погрішність людських суджень.

• 2. Операції, які виконуються відповідно до прийнятої юридичної процедури, дають змогу до деякої міри розділити тягар невизначеності між учасниками угоди.

• 3. Ринки, що передбачають негайні поставки різних товарів (а також фінансових активів) або їх передачу в наступний період, характеризуються різноманітним ступенем організації. За умов неповної інформації деякі товари (або фінансові активи) у багатьох випадках можуть котируватися або лише на ринку наявних товарів, або тільки на ринку майбутніх поставок, оскільки організація ринку в такій ситуації наштовхується на низку утруднень. Навіть за функціонування існуючих ринків можна передбачати, що витрати зі здійснення операцій, пошуку контрагентів і отримання інформації становитимуть значну величину і надалі збільшуватимуться.

• 4. Купівля за гроші товарів і отримання за товари грошей на всіх описаних ринках. Неможливість за товари отримати товари (якщо не брати до уваги існування деяких відносно малих ринків). Звідси прямо випливає, що розміри попиту визначаються не тільки потребою, а й доступними можливостями платежу, тому фінансові умови можуть впливати на функціонування товарних ринків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Посткейнсіанство“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство
  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література