Інший відомий британський соціолог К. Мей також сповідує скептичний погляд на інформаційне суспільство. Проте до цієї проблеми він підходить дещо інакше, ніж Ф. Уебстер, а саме: критично розглядає чотири основні положення інформаційного суспільства. До них належать: 1) соціальна революція; 2) нова економіка; 3) інформаційна політика; 4) занепад держави12.
Результати розгляду цих основоположень у праці К. Мея зводяться до таких висновків.
Прибічники інформаційного суспільства часто порівнюють велике поширення нових інформаційних технологій із двома попередніми революціями: винайденням друкарства та змінами в індустріальній організації суспільства. На цій підставі вони заявляють про входження людства у нову еру - інформаційну.
Такі твердження К. Мей вважає необгрунтованими, адже нові технології створюються під впливом певних соціальних умов і надалі обслуговують суспільні відносини. Взаємозв'язок між новими технологіями та суспільством набагато складніший, аніж визначається в сучасних концепціях інформаційного суспільства. "Як тільки ми зрозуміємо, що насправді мав місце досить значний і поступовий період появи технологій та їх взаємодії з суспільством усієї земної кулі, - стверджує К. Мей, - то відразу почнемо дивитися на всі твердження про революцію дещо скептичніше"18.
Викладення основних положень "нової економіки" К. Мей супроводжує такими контраргументами. Твердження про "нову економіку", хоч і пояснюють деякі моменти сучасних перетворень у характері праці, але не враховують важливих глибинних механізмів, приховують факт повернення до вже історично пройдених практик, наприклад до старомодних методів нагляду і контролю. Тенденцію до традиційності економічних відносин в умовах "нової економіки" англійський учений пов'язує зі стрімким поширенням законів приватної власності в інформаційній та науковій сферах. Звідси випливає висновок: "Отже, "нова економіка" багато в чому взагалі не є новою"14.
На противагу твердженням прихильників нової економіки про політичну ефективність інформаційно-комунікаційних технологій, перебудову суспільства та зміну під їхнім впливом характеру політичного життя тощо К. Мей наголошує на загостренні певних політичних проблем. Найгостріші з них пов'язані з приватністю та цензурою.
Нарешті, одним із найбільш обговорюваних питань інформаційного суспільства залишається проблема ролі держави. Часто стверджується, що інформаційне суспільство невпинно підриває владу держави, навітьусуспільствах, де монополія на владу була незмінною протягом століття. Для К. Мея "початок занепаду держави - це очевидний факт, але до остаточного зникнення цього інституту ще дуже далеко**15. Більше того, саму думку про інформаційну революцію без активної участі в ній держави вчений справедливо розглядає як хибну. А з урахуванням факту залежності нової економіки від прав на інтелектуальну власність без допомоги держави така економіка була б непрацездатною.
Загальний висновок англійського вченого характеризується скептицизмом. Поняття інформаційного суспільства він вважає нечітким, але все-таки не позбавленим сенсу, оскільки вже відбулося багато змін, до яких воно привело. Однак відразу ж вчений робить застереження, які зводять нанівець це визнання. Більшість із цих змін не такі значні, як очікувалося, та часом відбуваються не зовсім у тому напрямі, в якому передбачалося. Там, де сталися значні зміни в розвиткові технологій та в їх застосуванні, сутність соціальних відносин або зовсім не змінилася, або змінилася неістотно. Є суперечність між твердженнями про революційні зміни та очевидними історичними тенденціями розвитку суспільства.
Отже, концепції постінституціоналізму, зокрема інформаційного суспільства, подібно до всіх інших теорій сучасної економічної науки, не знаходять беззастережної підтримки та схвалення в науковому співтоваристві. Вони, як і реальне буття, на адекватне відображення якого претендують, отримують різні нормативні оцінки. Проте в процесі полеміки, зіставлення аргументів "за" і "проти" певні положення економічних теорій постіндустріалізму набувають подальшого розвитку.
У постіндустріал ьному (інформаційному) суспільстві на перший план виходить платоспроможність як чинник, що визначає створення і доступ до інформації та інформаційних технологій. Американський учений Г. Шіллер (1919-2000), видатний представник групи так званих критичних теоретиків, обґрунтував положення про інформаційну стратифікацію суспільства. Він виділяв "інформаційних багачів" і "інформаційних бідняків" як окремі групи в суспільстві, а також як окремі країни. Доступ до інформації стає функцією майнового стану і доходу, підкреслював Г. Шіллер. Широкі верстви суспільства і сама держава поступово втрачають цей доступ. У суспільстві посилюється диференціація за ознакою інформаційного "мати" і "не мати", перетворюючи тих, хто не має, а їх в інформаційну епоху переважна більшість, на істот ще більш залежних від нечисленних генераторів, оброблювачів і передавачів інформації.
Процес, схожий із поглибленням відмінностей в і н форм а ційному забезпеченні груп населення з неоднаковими доходами, відбувається І стосовно різних держав. Промислово розвинуті держави, в яких зосереджена основна частина світового багатства, отримують і основні вигоди від інформаційної революції. Водночас бідні держави, в яких проживає більшість населення Землі, потрапляють у залежність від багатих держав. "Країни третього світу задовольняються тим, що дає їм світ перший (наприклад, продукцію агентств новин чи західні шоу, які руйнують традиційну культуру та вірування), Й у міру того як монополії впроваджують дедалі досконаліші інформаційні технології - зокрема, супутники, які з космосу стежать за бідними країнами (наприклад, за вирощеним там урожаєм, родовищами корисних копалин, косяками риби), а то й просто шпигують за ними, - ці країни опиняються в усе гіршому становищі"16.
Основні категорії і поняття
Цивілізаційна парадигма, доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, суспільство знань, теорії постіндустріалізму, інтеграція, глобалізація, системні трансформації, джерела теорій постіндустріалізму, методологія постіндустріалізму, плюралістичний аналіз-опи-сання суспільства, продуктивна і непродуктивна праця, традиційні сектори суспільного виробництва, нові сектори економіки, інформаційні технології та мережі, знання як новий фактор виробництва, послуги, первинний та вторинний інформаційні сектори, галузева структура виробництва і зайнятості, "конвергенція" теорій марксизму та постіндустріалізму.
Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм“ на сторінці 4. Приємного читання.
