Хоча з того історичного моменту, коли розвинуті країни відкрили нову стадію цивілізації, минуло небагато часу, проте вже сьогодні постають проблеми конкретизації природи і шляхів творення нового суспільства. Сам факт, що майбутнє суспільство має різні назви і зміст, потребує серйозного аналізу проблем, які розглядаються.
Основні ознаки нового суспільства
Нове суспільство називають і постіндустріальним, і інформаційним, і суспільством, побудованим на знаннях. Відомо, що згідно з цивілізаційним підходом уся історія людства становить єдність до індустріальної
(аграрної), індустріальної і постіндустріальної стадій суспільно-економічного прогресу. Тому нова економіка і суспільство, чи називається воно інформаційним, чи суспільством знань, за своїм історичним місцем і за своєю природою є постіндустріальним суспільством, тобто таким, яке настало після індустріального. Другим потужним аргументом е те, що новому суспільству і його економіці поряд із традиційними факторами виробництва - землею, капіталом і працею, притаманний новий фактор - інформація і знання. Історія свідчить, що фактор виробництва визначає не лише характер, а й назву суспільства. Коли поряд із землею і працею виник такий фактор, як капітал, то і суспільство стало капіталістичним. У сучасних умовах двоїста назва нового фактора виробництва - інформація і знання - означає, що ці поняття утворюють органічну єдність: знання поширюються через систему інформації, водночас зміст інформації становлять знання. Знання не можуть існувати поза системою інформації, а інформація без знань втрачає сенс.
Незважаючи на цю єдність і всупереч їй робляться спроби штучно розірвати інформацію та знання і представити справу в такий спосіб, що окремо існують інформаційне суспільство і суспільство, побудоване на знаннях. А якщо врахувати, що новий фактор виробництва породжує новий тип технологій - інформаційно-комунікаційні, і взагалі система інформації і знань базується на комунікаційній інфраструктурі, то це дає підставу поряд з інформаційним, суспільством знань відокремлювати комунікаційне суспільство.
Швидка зміна подій нагадує калейдоскоп. Учора - одне суспільство, сьогодні - вже друге і т. ін. Тим більше, що і система комунікацій, і інформаційна система є невід'ємними елементами суспільства знань. Історія свідчить, що промислова революція в Англії, яка започаткувала індустріальну епоху, має свою логіку створення машинного виробництва. Спочатку було створено ткацький верстат, який зумовив удосконалення техніки прядіння, а разом вони викликали до життя нову енергетичну силу - паровий двигун, що, у свою чергу, зумовило розвиток металургії і машинобудування. Але все це складові становлення індустріального способу виробництва.
Є певна логіка розвитку науково-технічної революції кінця XX ст. Спочатку було освоєно виробництво напівпровідників, нових матеріалів (1970-1980), потім - комп'ютерів (1980- 1992), технології передачі даних та Інтернет (1994-2000) і розвиток інформаційних технологій (інновації у технологіях обробки й аналізу інформації) і т. ін. Але головним виробничим ресурсом нового суспільства не стала спочатку інформація, а потім знання. Навпаки, інформація і знання із самого початку є визначальним виробничим фактором нового суспільства. Тому не можна схвалити спробу розділити їх виникнення в часі.
На користь цього висновку свідчить і те, що в СИІА знайшли інший спосіб визначення часу вступу суспільства в інформаційну епоху. За основу було взято співвідношення вартості традиційної промислової та інформаційної техніки. Витрати на придбання інформаційної техніки швидко зростали починаючи з 80-х років XX ст., й у 1991 р., коли витрати на придбання промислового устаткування становили 107 млрд дол., закупівлі інформаційної техніки перевищили цей показник і досягли 112 млрд дол. Як пише Т. Стюарт, "з тих пір компанії витрачають більше коштів на устаткування, необхідне для збирання, обробки, аналізу і поширення інформації, ніж на машини, які призначаються для штампування, різання, збирання, навантаження та іншого роду дій із матеріальними предметами". Тому цей автор вважає 1991 р. "першим роком інформаційного віку"17.
Як відомо, в науковій літературі нові технології називаються інформаційно-комунікаційними, тому що інформація не може існувати без комунікацій, тобто системи її передачі.
Насправді нова економіка і нове суспільство мають багатий соціально-економічний зміст. Якщо машинна техніка в індустріальну епоху реалізує і примножує головним чином фізичні сили людини, то інформаційно-комунікаційні технології, комп'ютерна техніка реалізують і примножують можливості людського розуму. Сама техніка і технологія виробництва зумовили виникнення якісно нових понять "інтелектуальна праця", "інтелектуальний продукт", "інтелектуальна власність", "інтелектуальний капітал", які виражають нову роль і місце людини у виробництві і суспільстві. В індустріальному суспільстві величезні маси засобів виробництва, зосереджені в руках порівняно невеликого прошарку власників, протистоять робітнику і примушують його найматися, щоб здійснювати виробництво. В новому суспільстві у працівнику поєднуються і його здатність до праці, і робоча сила, і знання та досвід їх використання, що істотно змінює становище людини й у виробництві, й у суспільстві. Щоб бути носієм сучасних знань, людина повинна мати необмежені можливості для освіти, загальної і професійно-технічної, і не лише високі життєві умови, а й широкий доступ до культури, духовного зростання. Людина стає не лише метою виробництва, а і його головним фактором. Водночас вона стає і критерієм розвитку економіки і суспільства. Адже чим кращі умови життя і праці, чим всебічніше розвивається людина, тим багатші і людина, і суспільство.
На відміну від індустріального суспільства, де панують матеріальне виробництво і матеріально-речова форма багатства, в інформаційному (постіндустріальному) суспільстві, у суспільстві знань панують нематеріальне виробництво і нематеріальні форми багатства. Традиційно пізнання світу базувалося на індивідуальних наукових досягненнях. У новому суспільстві існує плюралізм форм власності на знання та інформацію і не можна абсолютизувати якусь одну, навіть суспільну, форму власності.
Внутрішній механізм формування суспільства
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологічні проблеми створення нового суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.
