Зближення цивілізаційного і формаційного підходів - це по суті механічне накладання певних фаз (етапів, періодів) цивілізаційного і формаційного розвитку один на одного, що ігнорує головне - взаємодію складових елементів у межах суспільно-економічної формації (продуктивних сил і виробничих відносин, базису і надбудови і т. ін.) та ті важливі численні висновки, що випливають з аналізу цієї взаємодії.
Водночас В.Н. Черковець досить різко виступає проти розгляду перехідної економіки сучасної Росії як процесу безпосереднього формування постіндустріального суспільства. Такому розгляду властива гіпертрофована оцінка ступеня розвитку постіндустріальної економіки навіть у найрозвинутіших західних країнах. Як наслідок, якими б благородними намірами він не мотивувався, він відволікає від головних, економічних і політичних проблем у Росії 90-х роках XX - на початку XXI ст.
Неоднозначність поглядів учених на реальність історичного буття постіндустріального суспільства дає можливість, по-перше, певним чином об'єднати ці погляди у групи, по-друге, порівняти їх між собою, по-третє, зіставити нинішні підсумки системної трансформації з окремими поглядами вчених-пост-індустріалістів.
Представники першої групи забігають наперед, гіперболізують реальні тенденції сучасного соціально-економічного розвитку передових країн Заходу. Вони вважають: постіндустріальна система вже досягла своєї зрілості; центральне місце в ній займає економіка знань, як результат розвитку інформаційної економіки, і провідна роль у прогресі суспільства належить розвитку людини, особистості, що відображається у розвитку її знань.
Наведемо приклад характеристики економічних відносин у постіндустріальному суспільстві з роботи українського вченого . Відбуваються докорінна зміна характеру праці, перетворення більшої частини трудящих із пролетаріату на працівників інтелектуальної сфери, зникає характерне для індустріального суспільства відчуження людей від засобів виробництва. Наслідком концентрації інформації як найвагомішого фактора виробництва, а отже, економічної та політичної влади в руках її виробників, стає втрата класом буржуазії монополії на засоби виробництва. Модифікуються соціальні цінності та змінюється мотивація людської діяльності. Трудящі надають перевагу праці за меншу заробітну плату за умови можливості самореалі-зації на робочому місці, уникнення рутинних операцій, самостійного прийняття рішень, у кінцевому підсумку, сподівання на культурне й професіональне зростання. З'являється новий тип трудової активності, який містить багато елементів творчості. Виникає прагнення дедалі більшої кількості людей присвячувати якомога більше часу сім'ї, участі в роботі громадських організацій, заняттям спортом тощо.
Другу групу поглядів представляють учені, які специфічно подають сучасний економічний розвиток у вигляді нібито паралельного перебігу двох різних процесів: виробництва матеріальних благ в основному на попередній індустріальній основі та зростання виробництва інформації, знань і становлення на цій основі постіндустріального суспільства.
Як справедливо зауважує В.Н. Черковець, у таких поглядах закладене механічне уявлення, яке розкриває взаємодію і взаємопроникнення старого та нового - індустріального й постіндустріального.
Третю групу поглядів об'єднує розгляд постіндустріального розвитку як практично актуального, але ще далеко не завершеного процесу, який відбувається в усіх секторах економіки, включаючи і матеріальне виробництво. Таку позицію багато вітчизняних та зарубіжних дослідників розглядають як найбільш зважену та реалістичну. Безумовно, неоднозначність поглядів учених на постіндустріальні процеси має не лише гносеологічні корені, а й соціально-ідеологічні причини. Вони породжені, на думку науковців, зростанням внутрішніх і міжкра-їнних суперечностей сучасного капіталізму з його змішаною та обплутаною павутинням фінансового і фіктивного капіталу економікою, а також революційними технологічними змінами і зростаючою соціалізацією суспільного життя.
Представники четвертої групи вважають, що інформаційне суспільство - це технологічне подолання традиційного капіталізму. Концепція інформаційного суспільства має проміжний і частковий характер (Ю.Я. Ольсевич та ін.).
Нарешті, є ще один варіант трактування інформаційного суспільства як такого, що ґрунтується на об'єктивному процесі перетворення причинно-наслідкового зв'язку наука - техніка - виробництво у загальний, стійкий фундаментальний зв'язок. Це суспільство виникає також (завдяки ЕОМ, космічному зв'язку, світловодам та ін.) на основі системи швидкого збирання, обробки та поширення інформації про господарські процеси і потреби в глобальному масштабі. Все це значно підносить ступінь взаємозв'язку і динамізму соціально-економічних явищ і процесів, створює принципово нові умови для зростання ефективності господарювання, рівня та якості життя.
Представники концепції інформаційного суспільства виокремили й об'єднали три компоненти: знання як визначальний фактор економіки та інших сфер людської діяльності; ЕОМ як засіб зберігання і переробки інформації; сучасні системи передання інформації на будь-які відстані. Отже, об'єднано факторний і технологічний підходи в аналізі нових тенденцій, що відображають реальний процес виникнення і підвищення ролі у суспільстві всеохопної системи інформатики6.
У статті "Виникнення інформаційних суспільств" автор книги "Вивчення сучасних телекомунікацій" професор Г. Дордік (США) дає таке визначення ери інформаційного суспільства: "Коли інновації ведуть до перегрупування секторів економіки, змін у людській діяльності, напрямі культурного розвитку, тоді ми можемо вважати, що відбувається революція, і, коли вона закінчиться, ми ступаємо в нову еру. Всі ці та інші драматичні події потрібно віднести на рахунок комунікаційних і комп'ютерних технологій та сучасних телекомунікацій. Ці технології поклали початок новій ері - ері інформаційного суспільства"7.
Проте прихильники розгляду концепції інформаційного суспільства як проміжної та часткової ставлять під сумнів її інформативну здатність розкрити зміст нового суспільства. Так, професор Ю. Ольсевич поставив питання, негативна відповідь на які свідчила б, на його думку, про неповноту концепції інформаційного суспільства. По-перше, чи досить нам просто знати про перетворення науки на джерело економічного зростання, а не враховувати також реальні напрями науково-технічного прогресу з погляду їх сумарного впливу на структуру та динаміку суспільства? По-друге, в глобальному аспекті, чи досить знати про виникнення системи інформатики або, яка інформація обробляється і передається та з якою метою? По-третє, чи можна вважати систему інформатики єдиною життєво важливою господарською системою, яка чинить глибокий вплив на стан суспільства? "Якщо відповідь хоча б на одне з цих питань буде заперечною, - підкреслює відомий російський учений, - то доведеться зробити висновок про те, що концепція "інформаційного суспільства" за всього її наукового значення все-таки недостатньо змістовна, щоб охарактеризувати основну специфіку сучасної фази світового господарства"8.
Ретельний аналіз концепцій постіндустріалізму передбачає насамперед визначення межі між прихильниками поняття інформаційного суспільства і тими, хто розглядає зміни в сучасному суспільстві як інформатизацію вже усталених відносин. Автор книги "Теорії інформаційного суспільства" Ф. Уеб-стер зазначає, що за цієї основної відмінності трактування з обох боків розмежувальної лінії сильно відрізняються між собою. По один бік знаходяться прибічники розгляду інформаційних суспільств з такими новими характерними ознаками, які відрізняють їх від тих, що існували у минулому. Хоча не всі з цих прибічників повністю задоволені поняттям "інформаційне суспільство", Ф. Уебстер все-таки об'єднує їх в єдину групу. Адже вони переконані, що нинішня ера - особлива, відмінна від попередніх, яка знаменує поворотний пункт у соціально-економічному розвитку. По інший бік - учені, що визнають особливе значення інформації у сучасному світі, але наголошують на спадкоємності нинішнього з минулим як основній рисі теперішнього суспільства. Для характеристики зазначених відмінностей Ф. Уебстер досить вдало застосовує концепцію спектра (континууму) поглядів адептів двох різних ідей. "Позиції теоретиків інформаційного суспільства і тих, хто розглядає інформатизацію як одну з неосновних характеристик стійких соціальних систем, - наголошує вчений, - можна уявити у вигляді різних точок зору одного континууму, але при цьому вони безсумнівно тяжіють до різних полюсів: зосереджуються чи на змінах, чи на соціальній спадкоємності"9.
До тих, хто проголошує виникнення суспільства нового типу, належать теоретики:
• o постіндустріалізму (Д. Белл та безліч його послідовників);
• o постмодернізму (Ж. Бодрійяр, М. Постер);
• o гнучкої спеціалізації (М. Пайор, Ч. Сейбр, Л. Гіршхорн);
• o інформаціонального способу розвитку (М. Кастельс). До прихильників ідеї соціальної спадкоємності належать
теоретики:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм“ на сторінці 2. Приємного читання.
