Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

Сучасні економічні теорії

Перетворення науково-технічного прогресу в головний і визначний фактор розвитку економіки і суспільства, виникнення та швидке поширення якісно нового інноваційного типу економічного зростання, необхідність поєднання індустріальної технології з постіндустріальною, інформаційно-комунікаційною технологією, становлення інформатизації як магістрального шляху розвитку цивілізації - все це зумовило поглиблення пізнання науково-технічних процесів, виділення технології як найбільш широкого і відносно сталого поняття структуризації цих процесів. На цій основі розроблена теорія технологічних укладів, технологічних способів виробництва, яка збагачує розуміння складних процесів науково-технічного розвитку і становить міцну основу управління ними.

Науково-технологічний розвиток як об'єкт дослідження еволюційної економічної теорії

Класична економічна теорія виходила а того, що предметом економічної теорії є виробничі відносини. Проте така жорстка обмеженість предмета негативно позначилась на дослідженнях. Адже виробничі відносини визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і без розкриття їхнього взаємозв'язку і взаємодії не можна отримати обґрунтованих висновків. Водночас зростає вплив держави та інших елементів надбудови на розвиток і удосконалення виробничих відносин. Усі ці процеси зумовили те, що економічна теорія має вивчати виробничі відносини у тісному зв'язку і взаємодії з продуктивними силами і надбудовою.

Суспільні виробничі відносини існують разом із техніко-виробничими відносинами, тобто відносинами між людьми, які зумовлені технікою і технологією, організацією процесу виробництва. Незважаючи на це, класична теорія категорично заперечувала дослідження техніко-виробничих відносин, а тим більше технології виробництва. Виникає питання: як економічна теорія розв'язує проблеми продуктивних сил, науково-технологічного вдосконалення виробництва? Із викладеного вище традиційного підходу відповідь одна: через виробничі відносини.

Хочуть того автори чи ні, але вони ставлять економічну теорію у позицію, коли вона лише констатує тенденції, які вже склалися. Проте економічна теорія, як і інші науки, має прогнозувати розвиток економіки, і для цього враховувати не лише ті тенденції, які вже склались, а й ті, що тільки виникають, зароджуються. Без розуміння цих змін, цих процесів економічна теорія обмежує свої можливості у пізнанні та використанні процесів у галузі розвитку техніки і технології, у прогнозуванні та плануванні економічного зростання. За такої умови вона не може повною мірою бути теоретичною основою економічної політики держави, управління економікою.

Об'єктивні процеси розвитку економіки та економічної теорії привели до серйозної зміни ставлення економічної теорії до науково-технологічного розвитку, перетворення його на об'єкт пізнання еволюційної економічної теорії. Наука, яка розглядає економіку в процесі розвитку, в процесі еволюції не може не спиратися на науково-технологічний прогрес, на закономірності його розвитку.

Характерна риса науково-технологічного прогресу в сучасну епоху - це його істотне прискорення. Якщо людству потрібно було 112 років для освоєння фотографій 56 років - для організації широкого використання телефонного зв'язку, то відповідні терміни для радара, телебачення, транзистора та інтегральної мікросхеми становили відповідно 15,12, 5 і 3 роки. Але справа не лише у скороченні розриву між винайденням і використанням винаходів. Одночасно відбуваються глибокі якісні зрушення. Так, у 60-х роках на найпростішій електронній схемі розміщувалися 2 транзистори та 5 інших елементів. У 1978 р. на одній кремнієвій мікросхемі розміщувалось уже 20 тис. елементів. Причому, зростання місткості мікросхеми супроводжувалося здешевленням одного елемента у тисячу разів - з 10 дол. у 1960 р. до менше ніж одного цента у 1978 р. Відповідно знизилась і вартість комп'ютерних систем як для їхніх виробників, так і для покупців.

Прискорення та зростання ефективності науково-технологічного прогресу стали активним фактором впливу на економічний розвиток. За даними Світового банку, для подвоєння обсягу виробництва на душу населення, що існував у 1790 р., Великобританії потрібно було 58 років. У США такого подвоєння було досягнуто за 47 років (за точку відліку взято 1939 р.). Після Другої світової війни Японія подвоїла виробництво на душу населення за 37 років. За нею багато країн домоглися цього ще швидше: Бразилія - за 18 років, Індонезія - за 17, Південна Корея - за 14, а Китай - за 10 років.

Цілком зрозуміло, раніше час між винайденням апарата чи процесу і його масовим застосуванням, очевидно, давав змогу враховувати тенденції розвитку науки і техніки та робити економічні й соціальні узагальнення і висновки. В сучасних умовах істотного прискорення науково-технічного прогресу економічна теорія не може чекати змін у виробничих відносинах і лише після цього робити свої висновки та узагальнення щодо науково-технічного прогресу. Вона тією чи іншою мірою може і повинна безпосередньо розкривати закономірності розвитку науки і техніки, простежувати науково-технічний прогрес від зародження тенденцій до їх усталення.

Як наслідок, не зважаючи на теоретичну базу, в економічній теорії здійснені глибокі розробки, в яких розкрито розвиток науково-технічного прогресу та його вплив на економіку. Так, ще в "Капіталі" К. Маркса було зроблено аналіз промислової революції кінця XVIII - початку XIX ст. Але треба визнати, що класична школа виходила з теорії факторів виробництва і трактувала прогрес науки і техніки як функцію капіталу. Технічний прогрес залишався поза увагою як неокласиків, так і кейнсіанців, тобто навіть у першій половині XX ст.

І все ж у цей період М. Туган-Барановський у роботі "Промислові кризи в Англії, їх причини і вплив на народне життя" (1894) обґрунтовує циклічний характер економічного розвитку на основі закономірностей відтворення основного капіталу. І хоча за основу бралося інвестування основного капіталу, проте зв'язок між циклічним розвитком і технічним прогресом був очевидний.

Другим видатним досягненням економічної теорії у цей період була теорія "довгих хвиль" М. Кондратьєва. Спираючись на роботу М. Туган-Барановського, М. Кондратьев обґрунтував довгі цикли економічної кон'юнктури, зумовлені науково-технічними факторами. Теоретичне обґрунтування циклічного характеру розвитку (короткострокові цикли) і довгострокових циклів ("довгі хвилі"), яке показало визначальну роль технічного прогресу, стало науковою базою для розгортання дослідження як безпосередньо науково-технічного прогресу, так і зростання його ролі у розвитку економіки і суспільства.

Економічна наука все глибше проникала у взаємодію науково-технічного прогресу та економіки, розкривала зміну співвідношення факторів виробництва та їх впливу на економічне зростання, підвищення його ролі у цих процесах.

Дослідження показали, що на попередніх етапах співвідношення факторів виробництва - капіталу, праці та технічного прогресу - коливалося, на перший план за ступенем впливу на економічне зростання могли виходити різні фактори. Так, наприкінці XIX ст. у США поширилась наукова організація праці

(система тейлоризму), яка за рахунок раціоналізації рухів у процесі роботи значно підвищувала продуктивність праці. За підрахунками М. Абрамовиця, у США в період 1896-1953 рр. саме фактор праці забезпечив 48 % економічного зростання, тоді як на частку фактора капіталу припадало 22 і фактора технічного прогресу - 33 %1.

На сучасному етапі, починаючи з другої половини XX ст., відбувається нестримне зростання ролі науково-технічного прогресу як фактора економічного розвитку. Якщо в першій половині XX ст. на частку всіх факторів виробництва - капіталу, праці та технічного прогресу припадало приблизно по третині загального економічного зростання, то надалі виразно збільшується роль науково-технічного прогресу. Наприкінці 70-х років минулого століття частка цього фактора досягла 70 %. Із поширенням інформаційно-телекомунікаційних технологій ситуація змінюється ще істотніше. У найрозвинутіших країнах внесок науково-технічного прогресу в приріст ВВП становить від 75 до 100 %2.

Зростання ролі та значення НТП у розвитку економіки стимулювало бурхливе розгортання досліджень техніки і технології, їхньої провідної ролі в економічному зростанні. Видається багато монографій і підручників, формується нова економічна дисципліна - економічна теорія технологічних змія. Серед багатьох видань слід назвати роботу Р. Солоу "Технічні зміни та функція сукупного виробництва" (1957), в якій всебічно обґрунтовано провідну роль технології у системі факторів виробництва. За розрахунками автора, збільшення удвічі валової продукції на одну затрачену людино-годину у США за період 1909-1949 рр. відбулося на 12,5 % за рахунок підвищення капіталоозброєності праці й на 87,5 % за рахунок технологічних змін. Цій роботі присуджена Нобелівська премія (1987), що сприяло розгортанню досліджень у галузі технології та її ролі в економічному розвитку.

Виникнення економічної теорії технологічних змін як самостійної галузі економічної науки, безперечно, є знаковою подією. Одразу постає питання; чи може загальна економічна теорія існувати без пізнання науково-технологічного прогресу і закономірностей його розвитку? Однозначна відповідь - ні. І взагалі, якщо економічна наука - це певна єдність, система, то немислиме паралельне, незалежне існування загальної економічної теорії та економічної теорії технологічних змін. Адже загальна економічна теорія є методологічною основою всіх економічних наук, вона має виконувати цю функцію і стосовно її нової галузі. Очевидно, економічна теорія має спиратися на вчення про технологічні зміни, узагальнювати їх здобутки і створювати методологічні принципи та підходи наукових досліджень технології виробництва і закономірностей її розвитку.

Об'єктивна потреба соціально-економічного прогресу та логіка розвитку економічної теорії привели до виникнення і швидкого поширення теорій, що базуються на технологічному детермінізмі. Особливо великий внесок у перетворення науково-технічного прогресу в об'єкт дослідження зробила інституціональна школа. Ще Т. Веблен вважав науку, техніку, технологію найважливішим фактором, який необхідно враховувати при дослідженні інституцій. Це - джерело трансформаційних змін у суспільстві, оскільки на основі науково-технічного прогресу відбувається не лише економічне зростання, а й оновлення економіки, зростання її науково-технологічного рівня. А це, у свою чергу, зумовлює зрушення у професійно-технічній і соціальній структурах суспільства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку
  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література