Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

Сучасні економічні теорії


Основні етапи розвитку неокласики


Неокласика - - це потужний напрям сучасної економічної науки, що включає кілька впливових шкіл та теорій, об'єднаних спільною методологією, принципами, категоріально-поняттєвим апаратом, функціями і т. ін. Становлення неокласики розпочалося з останньої третини XIX ст. Відмітною його ознакою було виникнення одночасно, незалежно одна від одної, у різних країнах ряду шкіл на чолі з видатними, як виявилося згодом, представниками економічної теорії.

Серед цих шкіл добре відомі австрійська (віденська) - основоположники К. Менгер, Ф. Візер, О. Бьом-Баверк; кембриджська (англійська) - А. Маршалл, У.С. Джевонс; швейцарська (лозаннська) - Л. Вальрас, В. Парето; американська - Дж.Б. Кларк; шведська (стокгольмська) - К. Вікселль, Г. Кас-сель та ін. Становлення та розвиток шкіл неокласики найтісніше пов'язані з маржиналістською науковою революцією, тобто зі зміною парадигми класичної політичної економії парадигмою граничного аналізу (граничної корисності, граничної продуктивності та ін.).

У подальшому розвитку неокласичної теорії протягом XX ст можна досить чітко виокремити кілька етапів. Перший охоп лює період ЗО-60 х років.

Неокласична економічна теорія тривалий час (остання третина XIX - перша половина 30-х років XX ст. ) була панівною серед теорій економічної науки в розвинутій ринковій економіці. Поява кейнсіанської економічної теорії значною мірою підірвала позиції неокласики. Проте кейнсіанство не стало тіcю економічною парадигмою, яка б повністю замістила попередню неокласику. Розвиток економічної теорії відбувається шляхом поєднання змін і наступності. Приблизнозсередини 50-х років минулого століття для позначення консенсусу в макроеко-номіці широко використовувалося поняття44неокласичний синтез". Вважається, що його ввів у науковий обіг видатний американський учений П. Сямуельгон. У третьому вилянні підручника "Економікс" (1955) він писав: "В останні роки 90 % американських економістів уже не поділяються на "кейнсіанців" і "антикейнсіанців". Замість цього вони прагнуть поєднати все цінне зі старої економічної теорії та нових теорій визначення доходів. Результат цього синтезу, який можна назвати неокласичною теорією, приймається у загальних рисах всіма, за винятком приблизно 5 % украй лівих і стільки ж украй праних авторів"1.

На відміну від попередньої неокласичної теорії кейнсіансь-ко-неокласичний синтез не передбачав повної зайнятості 8 умовах Іаіввег faire, однак вважалося, що в умовах правильної грошової та бюджетної політики старі класичні Істини знову стануть актуальними.

Другий етап у розвитку неокласики охоплює 70-90 ті роки XX - початок XXI ст. На відміну від попереднього розвитку неокласика на цьому етапі зазнає істотнних змін, особливо у зв'язку з процесами розвитку иеоіїїгтитуціоііальїіої"економічної теорії. Загальне становище неокласики у структурі сучасної економічної науки стало предметом суперечливих оцінок.

З другої половини 70-х років неокласика у своїх новітніх версіях (монетаризму, нової неокласики та ін.) витісняє на периферію економічної науки інші напрями та школи економічної теорії. Поступово вона знову стає панівним напрямом у структурі сучасної економічної науки.

Ставлення до неокласичної теорії в її позитивному і нормативному аспектах стало предметом найгостріших зіткнень. У центрі перебувають питання: Який науковий потенціал2 неокласики? Наскільки виправдане переважання неокласики в сучасних підручниках з економічної теорії? Наскільки обґрунтована і правомірна неокласична критика віри в можливості та ефективність державного регулювання економіки? Яке співвідношення неокласики й "економікс", неокласики і нової інститу-ціовальної економічної теорії? Наскільки застаріла теорія досконалої конкуренції? Чи правомірні численні твердження представників різних інших напрямів економічної теорії про кризу, провал, банкрутство неокласики?

Межі між різними школами і напрямами сучасної економічної теорії стали розмитішими. Більш чи менш чіткими залишаються відмінності між класичною і неокласичною економічними теоріями. Як зазначено у "Новому Полгрейві" (1987) - загальноприйнятому довіднику в галузі економічної теорії - методологічний індивідуалізм, з одного боку, і теорія розподілу на основі граничної продуктивності, що випливає із суб'єктивної теорії цінності, - з іншого, є стрижнем маржиналіст-ських теорій. Поступово утвердилася думка прорізну теоретичну відмінність між класичною і маржиналістською економічними теоріями.

Проте межі самої неокласики не так чітко виражені. Досягнення неокласичного напряму широко використовують представники тих сучасних економічних теорій, які не входять до його складу (наприклад, нове кейнсіанство, новий інституціоналізм та ін.). Ці теорії, справедливо зазначають дослідники, зберігають неокласичні передумови для формування власних підходів, виявляючи часто більше подібного з неокласикою у теоретико-методологічних основах, ніж відмінного. У цьому широкому тлумаченні неокласику часто важко відокремити від інших наукових підходів, які належать до основної течії економічної теорії (так званого мейнстриму). Правомірність більш широкого підходу в цьому випадку полягає в тому, що критика часто звернута не тільки власне до неокласики, а й до всіх концепцій основної течії.

Отже, протягом XX - початку XXI ст. неокласика залишається тим важливим відправним пунктом, з якого починається вивчення розвитку та еволюції сучасної економічної теорії. Водночас неокласика слугує своєрідним стандартом, з яким зіставляється і за яким оцінюється розвиток усіх інших економічних теорій, шкіл і напрямів.

Наступний розділ:

Здобутки неокласики


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій
  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література