• o неомарксизму (Т. Шіллер);
• o регуляційної теорії (М. Альєтта, А. Ліпіц);
• o гнучкої акумуляції (Д. Харві);
• o рефлексивної модернізації (Е. Гідденс);
• o публічної сфери (Ю. Хабермас, Н. Гарнем).
Теоретики другої групи не заперечують ключової ролі інформації у сучасному світі, але, на відміну від учених першої групи, вважають, що її форми і функції підпорядковуються давно усталеним принципам і практикам.
Становище в галузі дослідження сутності інформаційного суспільства, його основних тенденцій та проблем характеризується різноманітністю підходів до визначення основних положень цього суспільства і водночас нез'ясованістю операційних критеріїв. Як зазначає Ф. Уебстер, у прагненні усвідомити смисл змін в інформації теоретики поспішають визначити їх у термінах різних форм економічного виробництва, нових форм соціальної взаємодії, інноваційних процесів виробництва тощо. Проте їм часто не вдається встановити, як інформація зайняла сьогодні центральне місце в суспільстві, настільки важливе, що навіть стала чинником створення суспільства нового типу.
У своєму дослідженні Ф. Уебстер вирізняє в сучасній літературі шість підходів до визначення вирішальних рис інформаційного суспільства: технологічний, економічний, професійний, просторовий, культурний та з позицій панування теоре-
Таблиця 17.2. Основні визначення інформаційного суспільства
| Критерій | Основні пред- ставники | Визначальні риси суспільства | Основні запере- чення |
| 1 | 2 | 8 | 4 |
| Технологіч- ний ("техно- економічна парадигма") | А. Тоффлер, · Б. Мартін, · Дж. Несбіт, · Н. Негропонте | Нові технології, насамперед ка- бельне і супутнії кове телебачення. · комп'ютерні ме- режі, персональні комп'ютери, нові офісні технології · (онлайнові інфор маційні послуги. · текстові редакто- | 1. Недоскона- лість емпірич- них замірів і по- в'язана з ними складність ви- значення точкв досягнення ін- формаційного суспільства. · 2. Повне відо- кремлення соці- |
| ри і т. ін.). Знач- ний обсяг техно- логічних новацій приводить до со- ціальної перебу- дови. Інформація і комунікаційні технології спри- яють становлен- ню нової інфор- маційної епохн | альних, еконо- мічних, полі- тичних вимірів від технологіч- них інновацій |
Продовження табл. 17.2
| 1 | 2 | 8 | 4 |
| Економічний | Ф. Мах луп, М. Порат, Ч. Джоншер | Зростання економічного значення інформаційної діяльності. Розрізнення первинного і вторинного інформаційних секторів економіки. Переважання інформаційної активності над діяльністю у галузі сільського господарства і промисловості | 1. Приховані суб'єктивні трактування й оцінні судження про структуру інформаційного сектору-; 2. Урівнювання різних видів економічної діяльності. Відсутність диференціації якісних і кількісних ознак інформаційного суспільства |
| Пов'язаний зі сферою зайнятості | Д. Белл, Р.Райх, П. Дракер, М. Кастельс | Суттєве зниження частки зайнятості у сфері виробництва! збільшення її у сфері послуг | Відсутність інструменту для диференціації найсуттєвіших обсягів інформаційної роботи |
| Просторовий (географічний) | Я. Баррон, Р. Курноу, Дж.Уррі, Д. Мульген | Інформаційні мережі пов'язують різні місця і чинять глибокий вплив на організацію часу і простору | Неточність дефініцій |
| Критерій культури | М. Постер | Медіан ас ич єн ість середовища. Суттєва символізація життя | Відсутність критеріїв вимірювання зростання кількості значень |
Закінчення табл. 17.2
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Теоретичне знання (інфор мація). Критерії теоретичного знання (абстрактність, узагальненість, кодифікація) | Д. Белл, Т. Сакайя, Т. Стюарт, Ф. Уебстер | Пріоритет теоретичного знання | Відсутність належного кількісного аналізу і уваги до семантичної складової інформації |
У результаті розгляду різних визначень інформаційного суспільства Ф. Уебстер доходить такого критичного висновку: "всі вони або недостатньо розгорнуті, або неточні, або страждають обома вадами. Всі концепції - технологічна, економічна, пов'язана зі сферою зайнятості, просторова і культурна - дають нам надто проблематичні поняття щодо інформаційного суспільства і способів його визначень"10.
Учений визнає:
• 1) основну, стратегічну роль інформації в людській діяльності нашого часу;
• 2) певну цінність концепції інформаційного суспільства для дослідження характеристик сучасного світу;
• 3) кардинальність змін і наступність;
• 4) теоретичне знання як сутність сучасних суспільних відносин.
Проте це не заважає Ф. Уебстеру послідовно розглядати концепцію інформаційного суспільства як таку, що вводить в оману, особливо тим, що стверджує про існування принципово нового типу суспільства.
Для прихильників цієї концепції спільним та пріоритетним теоретико-методологічним принципом є технологічний (а у випадку Д. Белла - суто технічний) детермінізм. Кількісні характеристики (поширеність інформаційних технологій, вартість створеної інформації, збільшення числа зайнятих в інформаційній сфері, насиченість суспільства інформаційними мережами, різке зростання кількості знаків і значень та ін.) використовуються для тверджень про якісний перехід - виникнення інформаційного суспільства.
На противагу прихильникам цієї концепції Ф. Уебстер акцентує увагу на нових рисах капіталізму і незмінності основних його принципів. Тому він схвалює позицію іншого відомого дослідника К. Кумара, згідно з якою інформаційний вибух "не привів до жодних радикальних зрушень ні в тому, як організовані індустріальні суспільства, ні в тому, куди спрямований їх розвиток. Панують ті самі імперативи отримання прибутку, влади і контролю, як це було завжди в історії капіталістичного суспільства. Відмінність не в самих принципах його організації, а в тому, наскільки широко й послідовно вони застосовуються"11.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм“ на сторінці 3. Приємного читання.
