Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

Сучасні економічні теорії


Конституціональна економічна теорія


Термін "конституціональна економічна теорія" було введено для позначення класифікації специфічного напряму дослідження і пов'язаних із ним політичних дискусій, які точилися у 70-х роках XX ст. і пізніше. Основою конституціональної економічної теорії є фундаментальні дані про двостадійний процес функціонування контрактної (договірної) суспільної системи, які викладені у праці Дж. Б'юкенена "Кордони свободи. Між анархією і Левіафаном" (1975, рос. пер. 1997)1. Прийняття рішень відносно фіксації і захисту прав власності, формулювання правил вироблення колективних рішень, виробництва суспільних благ відбувається на першій стадії. У відносини обміну економічні суб'єкти вступають безпосередньо на другій стадії. Спираючись на усталену структуру прав власності Й використовуючи вже існуючі правила, вони приймають рішення про виробництво суспільних благ. Застосування традиційної економічної теорії і базових підходів теорії суспільного вибору - це друга стадія. У центрі ж уваги конституціональної економічної теорії є перша стадія контрактного процесу, на якій закладається фундамент економічних і політичних відносин між людьми. Конституціональний економічний аналіз спрямований на пояснення особливостей функціонування альтернативних наборів правових, інституціональних і конституціональних правил, що накладають обмеження на здійснення вибору та діяльність економічних і політичних суб'єктів, правил, визначають структуру, в рамках якої економічні й політичні суб'єкти вирішують проблему вибору. В цьому розумінні конституціональна економічна теорія передбачає "вищий" рівень дослідження, ніж традиційна економічна теорія. Вона має спиратися на результати, отримані як традиційною економічною теорією, такі іншими субдисциплінами менш абстрактного характеру.

Отже, якщо традиційна економічна теорія і базові напрями теорії суспільного вибору - це вивчення індивідуального і колективного вибору в рамках заданих обмежень, то "конституціональна економічна теорія" - вивчення закономірностей вибору останніх. У рамках вибору обмежень і здійснюється економічна та політична діяльність.

Ілюстрацією цієї відмінності може бути приклад із вивчення грошово-кредитної політики. Спеціаліст у галузі конституціональної економічної теорії безпосередньо не розглядає питання про те, яка стратегія необхідна для стабілізації в певних конкретних умовах - збільшення грошової маси чи стримування її зростання. Він безпосередньо оцінює особливості альтернативних грошово-кредитних систем (наприклад, систем фінансових чи вільних визначених темпів зростання грошової маси, систем нерозмінних чи товарних грошей). Головною метою такого аналізу є вибір інститутів, у рамках яких функціонують політичні суб'єкти. Тому при аналізі альтернативних наборів обмежень береться до уваги очікувана поведінка цих суб'єктів.

З двостадійним процесом функціонування конкретної суспільної системи пов'язана і специфіка функцій держави. Для більш глибокого їх розуміння важливим є зроблене Дж. Б'юкененом розмежування між "державою, яка захищає" і "державою, яка виробляє"2.

"Держава захисник" виникає на конституціональній стадії як зовнішній суб'єкт стосовно сторін, які домовляються, несе відповідальність за захист прав власності і забезпечує виконання контрактів. Свого роду це роль жорсткого арбітра, який стежить за дотриманням правил гри. На вищій, уже постконституціональній стадії держава виконує роль органу, за посередництва якого індивіди забезпечують себе суспільними благами (идержава-виробник"). Для ефективної економічної політики принципово знати, які мають бути особливості вибору на конституціональній стадії, щоб забезпечити максимальне задоволення потреб членів суспільства в суспільних благах на постконституціональній стадії.

Двостадійний контракт процесу в суспільстві, яке складається з двох груп індивідів, схематично зображено на рис. 9.1.

Конституціональна і постконституціональна стадії контрактного процесу

Рис. 9.1. Конституціональна і постконституціональна стадії контрактного процесу.

Точка А - початкова (доконтрактна) стадія стану добробуту індивідів. Укладення конституціонального контракту з використанням правила одноголосності зумовлює підвищення добробуту обох індивідів (перехід у точку В), а також закладає можливості для прийняття подальших рішень, ефективних за Парето (перехід від точки В у точку О).

Зміст конституціонального контракту полягає у підвищенні добробуту обох груп за рахунок чіткого визначення й ефективного захисту прав власності (Парето-ефективне переміщення економіки з точки А в точку на ділянці контрактної кривої, обмеженій пунктирними променями, наприклад, у точку В). Одночасно на цій стадії визначаються правила, що забезпечують прийняття Парето-ефективних рішень на постконституціо-нальній стадії (які переводять економіку в точки, подібні точці і>) і чинять перешкоди прийняттю рішень, що мають перероз-подільчий характер (які відповідним чином сприяють переміщенню в точки Е1 або Е2). Досягнення виконання цих умов можливе, якщо рішення на конституціональній стадії будуть прийматися за правилами одноголосно.

У книзі "Розрахунок згоди" (1962, рос. пер. 1997) Дж. Б'юкенен і Г. Таллок зазначають, що в умовах, коли члени суспільства зацікавлені в перерозподілі багатства й доходів на свою користь, фактор невизначеності може примусити їх дійти одноголосного рішення стосовно змісту конституціонального контракту. Оскільки індивіди не в змозі визначити, опиняться вони в довгостроковій перспективі (яка передбачає багато актів колективного вибору з більшої кількості питань) як такі, що виграли, чи як такі, що програли у випадку прийняття контрактних правил вироблення рішень, вони орієнтуватимуться на вибір правил, вигідних усьому суспільству. При цьому завжди будь-який примус неприпустимий - тільки вільне виявлення переваг громадян3.

Щодо практичного застосування конституціональної економічної теорії як дослідницької програми, то вона зачіпає декілька сфер.

По-перше, проблему оподаткування. Після А. Маршалла інструменти економічної теорії - чи то моделі часткової, чи загальної рівноваги, - часто застосовувалися для вивчення розподілу податкового тягаря. Аналіз був спрямований на передбачення впливу екзогенно впроваджуваного податку на економічну поведінку індивідів, які виступали в ролі покупців і продавців товарів та послуг на ринку. Такий позитивний аналіз давав змогу представникам нормативної економічної теорії добробуту ранжувати податкові інструменти, які забезпечують однаковий обсяг надходжень із погляду критеріїв Парето. Неокласична теорія оподаткування як у позитивному, так і в нормативному аспектах спирається на припущення, що з погляду процесу вибору податки як такі мають екзогенний характер.

Теоретичним досягненням теорії суспільного вибору є ендогенізація процесу прийняття політичних рішень. Ця теорія особливу увагу приділяє вивченню діючих правил прийняття рішень для того, щоб дати прогноз того, які податкові інститути й інструменти будуть прийняті. Конституціональна економічна теорія робить ще один крок уперед і використовує результати, отримані як у рамках неокласичної економічної теорії, так і теорії суспільного вибору, для вивчення питання про те, як використання різноманітних політичних правил може вести до виникнення різних правил оподаткування.

Варіанти конституціонального вибору можуть полягати в тому, щоб надати уряду змогу вилучати податки з податкової бази А або податкової бази В. Вдамося до прикладу, який наводить Дж. Б'юкенен. Припустимо, що при дотриманні неокласичного припущення про рівність обсягу податкових надходжень аналіз показує, що вилучення податків з А забезпечує менші втрати добробуту, ніж вилучення податків з В, Проте аналіз процесу політичного вибору може продемонструвати, що уряд, якщо надати йому повноваження вилучати податки з А, буде схильний це робити так, щоб забезпечити собі вищі надходження порівняно з тими, які він зібрав би маючи уповноваження вилучати податки з В. Альтернативи, які забезпечують однаковий обсяг податкових надходжень, можуть стати нереальними з погляду правдоподібних моделей поведінки політичних суб'єктів. Як тільки ця проста істина усвідомлена, нормативне значення неокласичного ранжування податкових інструментів зменшується. Тривають дискусії про необхідність піднімати на рівень ефективної взаємодії структур прийняття політичних рішень і фіскальних інститутів.

По-друге, практичне застосування конституціональної економічної теорії набуло відображення у посткейнсіаяських дискусіях з приводу бюджетної політики. Наведені Дж.М. Кейнсом аргументи про використання державного бюджету для досягнення макроекономічних цілей ґрунтувалися на ігноруванні структури прийняття політичних рішень. На думку Дж. Б'юкенена і Р. Вагнера, демократичні уряди мають схилятися до того, щоб більше уваги приділяти витратам, ніж доходам, і відповідно тенденція до дефіцитності державного бюджету без труднощів знаходить пояснення в елементарних положеннях теорії суспільного вибору. Цей суттєвий висновок, який спирається на логіку названої теорії, природно веде до вивчення взаємозв'язку між обмеженнями, які можуть бути накладені на політичний вибір, і їх прогнозованими бюджетними наслідками. Це важливе положення конституціональної економічної теорії, яке має велике практичне значення, заклало основу для нормативного твердження, яке проголошує, що в посткейнсіанську еру, коли моральні обмеження діяльності політичних суб'єктів більшою мірою втратили свою ефективність для забезпечення прийняття відповідальних фіскальних рішень, можуть бути необхідні формальні правила, які обмежують можливості дефіцитного фінансування. У нинішніх умовах такі правила можуть обмежувати обсяг витрат. Цікавим є той факт, що в політичних умовах Швеції 90-х років XIX ст. К. Віксель висунув схожі аналітичні пропозиції про проведення реформи, припускаючи, що у разі її." здійснення витрати державного сектору зростуть.

По-третє, ідеї альтернативних правил "концепції трансфертів", закладені в книзі Дж. Ролза "Теорія справедливості" (1971, рос. пер. 1996), набули подальшого розвитку і тісно пов'язані із зусиллями, спрямованими на визначення критеріїв оцінки політичних і соціальних правил соціальної взаємодії. Економісти все більше переконуються в тому, що політика, яка визначається під впливом груп інтересів, навряд чи може сприяти досягненню справедливості розподілу доходів і багатства. Аналіз застосування такої політики в галузі бюджетних трансфертів показує, що принципові зміни в розподілі доходів і багатства (з урахуванням як обсягу податків, що вилучаються, так і обсягу трансфертів) можуть бути досягнуті лише в тому разі, якщо інституціональні правила різко обмежують прибутковість інвестицій, спрямованих на підрив процесу здійснення трансфертів.

Інші способи практичного застосування можуть стосуватися конституцій державного регулювання, а також організації державних підприємств. Конституціональна економічна теорія в широкому розумінні стає каналом, за посередництва якого часом у надто стерильну соціальну науку знову повертається уявлення про роль інституціональних факторів* У вужчому розумінні конституціональна економічна теорія, поряд із суміжними і такими, що доповнюють її, дослідницькими програмами, привносить "політичне" в "економіку", тим самим відновлюючи зв'язок, який був порушений весь той час, коли "економічна теорія" претендувала на незалежний статус.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики
  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література