Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

Сучасні економічні теорії


Теорія галузей, які переживають занепад


Найзначнішими з цієї проблеми є праці дослідників Лестера С. Туроу, С. Мелмана, Дж. Жузмана і Р. Лоуренса та ін. В економічній літературі термін "галузі, які переживають занепад" вживається у двох розуміннях: галузі, які занепадають, оскільки продукція, яку вони випускають, заміщується новими товарами, які мають кращі споживчі якості; галузі, які занепадають у країні А, тому що нині ці продукти вигідніше виробляти в країні Б й експортувати в країну А1. Прикладом першого ряду є масове застосування в Україні комп'ютерів замість друкарських машинок, другого - переміщення виробництва сталі зі США до Бразилії коли потреби Сполучених Штатів у сталі починають покриватися за рахунок імпорту більш дешевої сталі з Бразилії.

Нині термін "галузі, які переживають занепад" широко застосовується саме у зв'язку з переміщенням виробництва з однієї країни до іншої. Пояснюється це тим, що такий тип занепаду оцінюється суспільством далеко не так однозначно, як перший, який не викликає протистояння. Перехід до вживання більш якісних і досконалих продуктів є закономірним у прогресивному суспільстві. Зберігаючи ринок старих товарів і старі робочі місця, ми свідомо чинили б опір появі нових товарів і більш високооплачуваних робочих місць, пов'язаних з їх виробництвом, що в кінцевому підсумку могло б призвести до отримання зростання життєвого рівня. Тому ніхто в суспільстві не чинить опору модернізації таких галузей.

Насправді намагання не допустити занепаду другого типу точно так само є перепоною для зростання життєвого рівня, тільки зв'язок цей не настільки помітний. У випадку скорочення виробництва першого типу кожному зрозуміло, що замість старих робочих місць з'являться нові, а споживачі отримають більш досконалий, якісніший продукт. У Другому випадку це відіб'ється на зайнятості. Скорочення робочих місць у власній країні, що є болючим і політичним питанням, не має альтернативи, тому що нові робочі місця виникають десь за кордоном, що з політичного погляду мало кого хвилює. Виграш усередині країни в цьому випадку відображається в зростанні нових доходів споживачів, які замість дорогих товарів внутрішнього виробництва почнуть купувати дешеві зарубіжні продукти.

Усі виробники, що втрачають прибуток, відчувають різке скорочення своїх доходів, тоді як число споживачів, чиї реальні доходи хоч трохи виросли, дуже велике. У загальній сумі сукупний виграш перевищує сукупні витрати, але останні сприймаються дуже боляче, виграш на одну особу настільки невеликий, що його політична значимість практично дорівнює нулю. А якщо врахувати, що в сучасному світі інтереси виробників майже завжди мають більшу політичну вагу, ніж інтереси споживачів, то ми отримаємо набір політичних причин, які штовхають уряд на здійснення протекціоністських заходів, спрямованих на захист збиткових виробництв. Хоча з економічного погляду проведення подібної політики не завжди виправдане і здебільшого призводить до зниження темпів економічного зростання.

Більшість країн намагаються захищати свої збиткові галузі. Якщо взяти розвинуті країни Європи, США і Японію, то в них держава застосовує різні протекціоністські заходи для захисту сталеливарної промисловості, оскільки виробництво основної сталеливарної продукції в усіх цих країнах коштує дорого. Але чим ширша система подібних протекціоністських заходів, тим більше проблем для внутрішнього розвитку економіки.

Якщо змоделювати розвиток подій, то можливий такий сценарій. Якщо внутрішній ринок огороджений протекціоністськими бар'єрами, виробники дешевої продукції з інших країн витіснять продукцію цієї країни з незахищених експортних ринків. Прикладом цього є США, сталеливарна промисловість яких після Другої світової війни спочатку втратила свої експортні ринки. Втрата експортних ринків спонукала до скорочення внутрішнього виробництва. Проте місцеві виробники нескладних металовиробів вважають, що вони не витримують конкуренції зарубіжних виробників, які купують дешеву зарубіжну сталь, тоді як самі вони вимушені купувати дорогу місцеву сталь. Наприклад, цвяхи і дріт США вже давно не виробляють, а тільки імпортують. Це тягне за собою ще більше скорочення виробництва. В кінцевому результаті й зарубіжні виробники складних металомістких виробів, таких як автомобілі, починають розуміти, що дешевші матеріали є одним із "козирів" у їх конкурентній боротьбі з американською автомобільною промисловістю з її дорогою сталлю. Шукаючи вихід, виробники автомобілів починають імпортувати сталь у вигляді автомобілів. Цей приклад зі сталлю показує, що протекціонізм може лише уповільнювати темп зниження обсягів виробництва, але зупинити цей процес він майже ніколи не може.

Отже, країна, що захищає певну галузь, яка переживає занепад, послаблює суміжні галузі, які в цьому випадку найближчим часом теж буде потрібно захищати. Протекціонізм поширюється як кола на воді. Захищати галузі, що занепадають, - все одно, що намагатися стиснути надувну повітряну кульку: якщо її стискувати в одному місці, вона обов'язково розшириться в іншому. Наведений приклад свідчить, що держава не повинна намагатися розтягувати в часі зниження обсягів виробництва в галузях, де порівняльні переваги перейшли до зарубіжних виробників, але відповідь на питання, чи дійсно мало місце переміщення порівняльних переваг, далеко не завжди очевидне. Теоретично валютні курси мають змінюватися так, щоб забезпечувалися збалансованість експорту й імпорту країнам, проте на практиці це відбувається далеко не завжди. В останнє десятиріччя виникало багато ситуацій, коли курс валют неправильно сигналізував про порівняльні переваги тих чи інших країн, причому ці сигнали могли швидко змінюватися.

У період різкої зміни курсу національної валюти настає великий часовий період, коли зарубіжні товари стають дешевшими від аналогічних вироблених усередині країни. Причому це стосується і високорозвинутих країн. Наприклад, у лютому 1985 р. курс долара був настільки високим, що для США зарубіжна пшениця стала дешевшою від власної, хоча зрозуміло, що у виробництві зерна США все ще зберігає за собою позицію світового лідера2. Причиною такої ситуації став тимчасовий стрибок курсу долара, який доповнився існуванням ринків, фактично закритих для американських експортів у зв'язку з прийнятими правилами і регламентаціями, - прикладом може бути Євросоюз.

Оскільки закривати і відкривати виробництво залежно від курсу долара є економічно надто дорого, то в цих умовах державне втручання в ринкові процеси має сенс. Але завжди є питання вибору, що краще: внутрішній протекціонізм, тобто державні дотації галузям, які опинилися в складній ситуації, чи вжиття на міжнародному рівні заходів, спрямованих на згладжування коливань курсів основних валют, і відкриття закритих зарубіжних ринків? Із урахуванням досвіду, який показує, що для країн, які стають на шлях протекціонізму з політичних мотивів, звернути з нього надто важко, очевидно кращими є міжнародні заходи, спрямовані на пом'якшення коливань валютних курсів і зняття торговельних бар'єрів.

У галузях, які переживають занепад, часто можна віднайти цілком життєздатні вкраплення. Наприклад, у сталеливарній промисловості України це сталеливарні міні-заводи, де в електричних печах і з дешевого залізного брухту виплавляється високоякісна легована сталь. Такі виробництва можуть бути конкурентоспроможними на українському ринку за умови, що курс гривні встановиться на рівні, який балансує експорт й імпорт.

Отже, якщо галузь переживає занепад, це не означає, що вона приречена на зникнення.

Занепад самої галузі також зовсім не обов'язково веде до занепаду фірм, які діють у ній. Візьмемо сталеливарну галузь України. Сьогодні очевидним є скорочення потреби у сталі на одиницю ВВП у розвинутих країнах, що вимагає зростання нових високотехнологічних галузей, пов'язаних із виробництвом нових матеріалів - порошкових матеріалів, композитів, пресованого графіту. Все це - завтрашній день сталеливарної промисловості світу. На це мають орієнтуватися і підприємства сталеливарної галузі України. Ті сталеливарні українські компанії, які сьогодні переживають занепад, за вчасного врахування відповідних світових тенденцій завтра можуть стати процвітаючими підприємствами з випуску нових матеріалів. Хоча досвід показує, що такі явища нечасті.

Основна причина несвоєчасної перебудови полягає в тому, що будь-якому підприємству складно розпочати розробку нової продукції, поява якої призведе до знищення широких старих ринків збуту, на яких підприємству належали провідні позиції. Навіть у ринкових умовах будь-яка компанія надто зацікавлена у старому ринку, і впливові сили всередині неї будуть всіляко протидіяти швидкій переорієнтації на нове виробництво. Прикладом може бути фірма IBM, що, як один із найбільших виробників друкарських машинок, не поспішала розробляти текстові процесори, хоч і була вже в той час світовим лідером у виробництві комп'ютерів. Головний підрозділ компанії "Дженерал електрик", яка випускала вакуумні електронні лампи, довго не давав ходу транзисторам, що в результаті призвело до втрати лідерства у виготовленні транзисторів. Класичним прикладом також є залізниці - залізничні компанії тривалий період вважали своєю справою лише залізничні колії, відмовляючись вважатися транспортними компаніями у широкому розумінні цього слова.

Занепад будь-якої галузі - це зворотний бік прогресу, але він пов'язаний із реальними витратами, більшість з яких припадають на звичайних робітників, яким не просто знайти себе в новому середовищі. Скажімо, 45-річному безробітному гірнику з Донецька не просто перекваліфікуватися на складальника телевізорів і знайти роботу у Львові, де ці телевізори збирають. Якщо така людина і знайде роботу, то, як правило, значно гіршу за рівнем оплати, а суспільство в цілому буде змушене розплачуватися зростанням витрат на соціальний захист.

У сучасній економічній теорії питання витрат подібної перебудови випускається, оскільки припускається, що переливання будь-яких ресурсів із галузі в галузь здійснюється безболісно і не коштує нічого або майже нічого. Рівноважний підхід, який переважає у більшості підручників, передбачає, що працівники, які втратили роботу у старих галузях, швидко знаходять роботу на нових місцях, причому їх зарплата залишається на попередньому рівні. Але якщо дійсно простежити долю тих, хто втратив роботу в галузях, які переживають занепад, то можна побачити, що більшість із них надто довго шукають роботу, а ті, хто її знайшов, значно втрачають у заробітках. Отже, скорочення реальних доходів зовсім не є незначним, як прийнято вважати в економічній теорії.

У працях дослідників цієї проблеми немає чіткої відповіді на питання, як слід ставитися до галузей, які переживають занепад. Єдине, в чому проглядається єдність економістів, - це те, що держава не може і не повинна запобігати скороченню виробництва у збиткових галузях, разом із тим їй необхідно вирішувати питання, як забезпечити переливання трудових ресурсів зі старих у нові галузі, які перебувають на підйомі, і що робити з тими людьми, які в результаті цього переходу втратили роботу.

Основні терміни і поняття

Ринок старих товарів, реальні доходи, доходи споживачів, протекціонізм, порівняльні переваги у виробництві, державне дотування галузей, витрати на соціальний захист, високотехнологічні галузі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11.Теорія трансакційних витрат“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат
  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література