Реальний шлях руху до нового суспільства

Сучасні економічні теорії

Як індустріалізація для індустріальної епохи, так і інформатизація для постіндустріальної є магістральним шляхом створення нової економіки і суспільства. Але як індустріалізація не обмежувалася створенням індустрії, промисловості, а супроводжувалася перетворенням сільського господарства, так само інформатизація супроводжується перебудовою і промисловості, і сільського господарства. Нове суспільство, яке уособлює вищу стадію цивілізаційного прогресу, створює умови для всебічного розвитку людини. Тому й економіка за своїм технологічним рівнем і структурою має не лише відповідати потребам людини і суспільства, а й забезпечувати якнайповніше їх задоволення. Для цього потрібне високо-розвинуте матеріальне виробництво (промисловість і сільське господарство), яке б за невисокої частки зайнятих (20-25 %) повністю забезпечувало задоволення матеріальних потреб людини (які відносно сталі та визначені) і створювало умови для якнайширшого розвитку сфери послуг, тобто нематеріального виробництва (освіта, наука, охорона здоров'я), який задовольняє інтелектуальні та духовні потреби людини (по суті, необмежені).

Весь цей комплекс проблем у процесі перебудови нового суспільства кожна країна розв'язує залежно від ступеня соціально-економічного розвитку. Для переходу до нового суспільства розвинуті країни розв'язують менший обсяг завдань. І навпаки, країни, які відстали у соціально-економічному плані, всупереч математичним доказам певних учених, змушені розв'язувати набагато складніші проблеми.

Для переходу до нової економіки і суспільства Україна має здійснити серйозні перетворення у сфері матеріального виробництва. Насамперед необхідно різко зменшити розрив у рівні розвитку економіки з розвинутими країнами. Щоб зменшити, а тим більше подолати цей розрив, необхідно якнайшвидше перейти на інноваційний тип розвитку, що забезпечує науково-технологічне вдосконалення виробництва та зростання його ефективності.

Для переходу до інформаційного суспільства чи суспільства знань необхідні глибокі структурні зрушення, перехід від панування матеріального виробництва до панування сфери послуг, нематеріального виробництва. Щоб здійснити цей перехід, необхідне технічне переозброєння матеріального виробництва, що дало б змогу при збільшенні матеріальної продукції до обсягів повного задоволення потреб народу водночас різко зменшити зайнятість у цій сфері і створити можливості для швидкого зростання зайнятості у сфері послуг, нематеріальному виробництві. Адже в такий спосіб можна перетворити сферу послуг на панівну форму виробництва, де зосереджена основна маса працюючих-70-80%.

Щоб оцінити значення проблеми перетворення матеріального виробництва, досить зазначити, що, наприклад, у США у сільському господарстві зайнято 2,7 % працюючих, тоді як в У країні близько 1/в. Щоб довести зайнятість хоча б до рівня 10 %, потрібні величезні зрушення у технічно-технологічному рівні цієї галузі, істотне зростання професійно-кваліфікаційного рівня трудівників села, і, що не менш важливо, зміна умов життя сільського населення. Для цього потрібні не лише нові будинки, а й їх оснащення сучасним санітарно-технічним та побутовим обладнанням. Слід забезпечити широкий доступ не лише до телебачення, а й до Інтернету. Якщо цього не робити, одні спеціалісти тікатимуть із села, а молоді фахівці - вчителі, лікарі, спеціалісти сільського господарства всіляко уникатимуть праці на селі.

Не менш глибокі зміни мають відбутися й у промисловості. Так, у ній переважають сировинні, низькоефективні галузі, у зв'язку з чим потрібно здійснити і глибокі структурні зрушення, і технічне переозброєння таких галузей. Якщо ми знаємо, що в обробній промисловості зношеність основного капіталу - 56,4 %, у будівництві - 51,9, на наземному транспорті - 50,6, водному транспорті - 62,9 і авіатранспорті - до 60,1 %, то кожний має розуміти, що на морально і фізично зношеному устаткуванні не можна увійти до європейської і світової спільноти, не можна забезпечити ні потреб свого населення, ні конкурентоспроможність на світовому ринку. Для подолання такого становища треба не просто наростити потужності наявних галузей, а створити і відтворити галузі машинобудування, електронну промисловість, радіопромисловість, причому на основі новітнього устаткування. Легко собі уявити масштаби капіталовкладень і робіт.

Все це незаперечно свідчить, що процес переходу до інформаційного суспільства, суспільства знань дуже складний і тривалий. Повне і всебічне розкриття проблеми становлення інформаційного суспільства чи суспільства знань має велике теоретичне і практичне значення, дає змогу уникнути однобічності, спрощеного уявлення про майбутнє суспільство та час, необхідний для його побудови, руйнує хибні орієнтири і науки, і політики щодо сутності та шляхів творення нового суспільства, подолання нашого відставання і виходу на передові рубежі цивілізації.

У сучасному світі багато прикладів, коли самовіддана праця народу під мудрим проводом керівників держави за порівняно короткий історичний період виводить народ на передові рубежі цивілізації. Ми були свідками німецького та японського економічних "див". Сьогодні наочно демонструє дивовижні успіхи Китай. Приблизно за 25 років із часу початку реформ економічно відстала країна з низьким рівнем життя народу перетворюється за обсягами економічного потенціалу на другу світову державу, яка не лише забезпечила істотне підвищення рівня життя народу, систематичне зростання чисельності населення, а й прорив у розвитку науки і техніки, у завоюванні космічного простору.

На жаль, за всі роки незалежності не було розроблено жодної реалістичної і надихаючої програми, яка б піднімала народ на її здійснення. Можливо, причиною цього було і те, що недостатньо розроблялися проблеми історичної перспективи та шляхів її досягнення. Поступово, але ситуація змінюється. Сьогодні є всі підстави сподіватися, що така науково обґрунтована програма буде створена і стане основою цілеспрямованої діяльності народу в будівництві нового суспільства. Давно добре відомо: велика мета породжує велику енергію.

Основні терміни і поняття

Інформаційно-комунікаційні технології, інновація, новація, техніка і технологія виробництва, авторське право, інформатизація економіки, ноу-хау, комп'ютеризація, Інтернет, нематеріальне виробництво, суспільство знань.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реальний шлях руху до нового суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства
  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література