Теорія економічної інтеграції
У сучасній економічній літературі термін "економічна інтеграція" не має єдиного визначення. З одного боку, саме існування торговельних взаємовідносин між незалежними країнами розглядається як форма економічної інтеграції. З іншого - цей термін вживається і для позначення нового об'єднання економік різних країн1.
У такому трактуванні економічна інтеграція визначається як процес - сукупність заходів, спрямованих на ліквідацію дискримінації між економічними одиницями, які належать до різних держав, і як стан - відсутність будь-яких форм дискримінації між економіками окремих країн.
Форми економічної інтеграції різні й відповідають кільком рівням (ступеням) об'єднання, наприклад: зони вільної торгівлі, де ліквідовуються тарифи і кількісні імпортні квоти між краї-нами-учасницями, але кожна країна має право зберігати власні тарифи стосовно решти світу; митні союзи, які передбачають, окрім скасування внутрішніх обмежень, вирівнювання імпорт-
них тарифів для країн, які до цього союзу не входять. Це нижчі ступені інтеграції. Утворення спільного ринку є вищим ступенем інтеграції, оскільки тут передбачається і вільний рух факторів виробництва. Економічний союз, у свою чергу, є поєднанням заходів, спрямованих на скасування обмежень на рух товарів і факторів виробництва, з так званою гармонізацією економічної політики країн-учасниць. Найвищим ступенем інтеграції є об'єднання економічної політики, яка веде у підсумку до створення наднаціональної владної й управлінської структури, рішення якої обов'язкові для всіх країн-членів.
Одним із засновників цієї теорії є Дж. Вайнер. У роботі "Питання про митні союзи" (1950) він досліджує вплив, який справляє утворення митних союзів на торгівлю між країнами, і виділяє так звані ефекти розширення і переспрямування торговельних потоків2, У першому випадку відбувається перехід від використання можливостей внутрішнього ринку до країн-партнерів, як джерела ресурсів для виробництва якого-небудь товару, у другому - аналогічний перехід здійснюється із зовнішніх стосовно союзу ринків на ринок ресурсів країн-партнерів.
Зростання торговельної активності підвищує добробут країни тією мірою, якою внутрішнє виробництво заміщується значно нижчими витратами імпорту з країн-партнерів. Відносно дешевший імпорт стає можливим завдяки скасуванню тарифів. Разом із тим переспрямування зовнішньо торговельних потоків тягне за собою зниження добробуту, оскільки введення тарифів, спрямованих на дискримінацію країн, які не беруть участі в митному союзі, веде до заміщення низькозатратного імпорту з цих країн дорожчих імпортом із країн-партнерів.
Обсяг розширення (переспрямування) торговельних потоків і відмінності у витратах виробництва одиниці продукції впливають на обсяг чистого ефекту підвищення (зниження) добробуту в результаті створення митного союзу. У системі часткової рівноваги за постійних витрат приріст (зниження) добробуту відбуватиметься, якщо обсяг розширення торгівлі, помножений на різницю у рівні витрат між певною країною і її партнером по митному союзу, перевищить (виявляться менші) переспрямований обсяг зовнішньої торгівлі, помножений на різницю у рівні витрат між країною-партнером і зовнішнім світом.
Дж. Мід розглядаючи вплив митних союзів на заміщення одних товарів іншими, відзначає взаємозв'язок ефекту виробництва і споживання. Заміщення одних ресурсів іншими справляє вплив на структуру споживання шляхом зміни цін, які платить покупець. У свою чергу, заміна одних товарів іншими приводить до зрушень у структурі виробництва, оскільки і виробники зіштовхуються з цінами, які змінилися.
У свою чергу Р. Ліпсі і К. Ланкастер дійшли висновку, що без контексту неможливо зробити однозначний висновок про те, чи підвищиться, чи знизиться добробут країни в результаті створення митного союзу3. Однак на основі визначених факторів можна припустити, в якому напрямі ці заходи вплинуть на добробут. Серед них співвідношення у внутрішньому споживанні частки товарів, які виробляються всередині країни, і товарів, які імпортуються з країн, які не входять до союзу, за інших рівних умов. Чим вища у споживанні частка місцевої продукції і чим нижче доля імпорту з країн - нечленів союзу, тим більша вірогідність підвищення добробуту в результаті утворення митного союзу. Пояснюється це тим, що заміна товарів, які вироблені всередині країни, на товари країн - партнерів по союзу потягне за собою розширення зовнішньоторговельних потоків, тоді як заміна товарів, які імпортуються зовні, приведе до їх перерозподілу. Дж. Тінберген доходить висновку, що виходячи з вигоди розширення митного союзу, пов'язаної з появою додаткових можливостей для реалізації виробництва, позитивна кореляція очікуваного ефекту добробуту залежить від величини ринку країн-учасниць. Іншими словами, чим менша країна тим більше вона виграє від вступу до митного союзу. Досліджуючи вплив відмінностей між країнами у структурі виробництва на ефект зростання добробуту Дж. Вайнер припускає, що чим більш конкурентні (менш конкурентні) структури виробництва країн-учасниць, тим вища вірогідність підвищення добробуту в результаті створення митного союзу.
Ця теза відображає передумову, що країни зі схожими структурами виробництва при створенні митного союзу намагаються замінити вітчизняні товари на конкурентоспроможний імпорт із країн-партнерів, тоді як відмінності у структурі виробництва всередині союзу ведуть до відмови від продукції партнерів на користь дешевшого імпорту ззовні (ця передумова не правильна, якщо виробник товару з низькими витратами виявляється всередині союзу).
Важливе значення для досягнення ефекту підвищення добробуту в результаті утворення союзу мають і транспортні витрати. За інших рівних умов, чим нижчі транспортні витрати в країнах - учасницях союзу, тим вищий позитивний ефект інтеграції. Тому участь сусідніх країн, у яких більше можливостей для розширення торгівлі одна з одною, має більше переваг порівняно з участю більш віддалених країн, що могло б привести до переспрямування зовнішньої торгівлі.
Вплив на потенційні вигоди і витрати в результаті митного союзу справляють і розміри тарифів. В умовах ліквідації високих тарифів, які були до об'єднання, створюються більш широкі можливості для розвитку торгівлі, що означає підвищення добробуту країн-учасниць, тоді як відносно низькі тарифи стосовно решти світу знизять ризик переспрямування. Проте всі ці відносини практично непридатні у разі існування режимів найбільшого сприяння, для яких характерне встановлення однакових тарифів ще до утворення митного союзу.
Дж. Вайнер, Дж. Мід, Р. Ліпсі розглядають участь країни у митних союзах, які ведуть до розширення зовнішньої торгівлі, як засіб зменшення викривленого впливу її власних тарифів. Підтримуючи цю ідею, С. Купер, Б. Мессел і X. Джонсон довели, що участь у митному союзі приводить до меншого ефекту порівнянно з однобічним скасуванням тарифів, яке більшою мірою стимулює розширення торгівлі, не створюючи при цьому переспрямування зовнішніх потоків. На думку цих авторів, причинами створення таких союзів є досягнення учасниками позаекономічних цілей і вигод4. До однієї з таких вони відносили, зокрема, встановлення сприятливого режиму для розвитку промисловості, передбачаючи, що в рамках митного союзу її досягнення можливе за умови менших витрат, ніж на внутрішньому ринку окремої країни.
Створення митного союзу для розвитку промисловості, на думку Х.Джонсона, передбачає, що галузі виробництва промислових товарів країн-учасниць перебувають у відносно менш сприятливому становищі порівняно з рештою країн. С. Купер і Б. Месселл віднесли такі країни до тих, які розвиваються, припускаючи, що уряди, відповідальні за їх економічний розвиток, приносять у жертву частку національного доходу в цілях розширення промислового виробництва. Переваги саме промисловості, на думку X. Джонсона, відображають честолюбні національні задуми окремих країн і їх суперництво з іншими державами, зміцнення промислових компаній і можливості доходу для них та їх працівників, а також віру, що промислове виробництво створить позитивні зовнішні ефекти.
Досліджуючи ідею переваг одностороннього зниження тарифів за відсутності позитивних зовнішніх ефектів або сприятливого режиму для промисловості, П. і Р. Уоннакоти показали, що це не обов'язково матиме позитивні результати, якщо тарифи існували в країнах-партнерах та інших (зовнішніх) країнах до утворення митного союзу5. Ліквідація тарифів партнерами матиме позитивний ефект для економіки країни, оскільки тепер на ринках країн-партнерів вона зможе продавати свої товари за вищими цінами. Величина ефекту залежить від величини тарифів країн-учасниць до вступу в союз. Крім того, на нього справлятимуть вплив тарифи в країнах, які не входять до союзу. Це пов'язано з тим, що продаючи безмитні товари на ринках партнерів, виробники уникають сплати мит і в інших країнах.
Порівнюючи ефективність митного союзу з так званим союзом субсидій, в якому кожен із учасників субсидує власне промислове виробництво, С. Купер і В. Месселл віддають перевагу останньому. їх висновок полягає в тому, що можна запобігти негативному впливу тарифів на споживання, якщо підтримувати ціни на промислову продукцію на світовому ринку шляхом субсидування. Проте кожна країна може субсидувати свою промисловість в індивідуальному порядку й отримувати відповідну вигоду не вступаючи в союз.
Проте ці дослідження проводилися з позицій однієї окремо взятої країни. Вплив на розподіл вигід і втрат у митному союзі був у центрі уваги Дж. Ванека, М. Кемпа, X. Вана та ін., які дійшли висновку, що поліпшення умов торгівлі створює передумови для утворення митних союзів навіть за відсутності зовнішньоекономічних стимулів і позитивних зовнішніх ефектів6. Таке поліпшення також робить митний союз більш вигідним порівняно з одностороннім зниженням тарифів, яке може погіршити умови торгівлі для певної країни.
Автори роблять висновок, що за інших рівних умов, чим більший утворено союз, тим більші вигоди отримує у результаті його створення і менших втрат зазнає решта країн унаслідок зміни умов торгівлі. Це зумовлено тим, що знову-таки за інших рівних умов, еластичність взаємного попиту країн союзу на продукцію своїх партнерів прямо пропорційна величині союзу, а еластичність взаємного попиту на їх продукцію з боку зовнішнього світу обернено пропорційна величині союзу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.
