В економічній літературі деякі вчені (В. Іноземцев, М. Сажина та ін.) розробили специфічний варіант пояснення витоків постіндустріалізму, в якому центральне місце відведене інтерпретації співвідношення марксистської економічної теорії і теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства. Так, В. Іноземцев привертає увагу до досить глибокого, на його думку, проникнення відносно близьких ідей в обидві теорії. Це зумовлено тим, що, з одного боку, К. Маркс створив концепцію суспільних формацій, яку можна назвати першим в історії прикладом адекватного підходу до соціального процесу. З іншого боку, марксистська концепція мала у міжвоєнний і післявоєнний періоди великий вплив на західних дослідників. Вони формулювали найважливіші загально-філософські доктрини у рамках діалогу (хоч і не завжди комплексного та адекватного) з марксизмом.
До спільних рис в обох теоріях науковці відносять такі положення.
По-перше, тенденція до синтезу економічної теорії з іншими науками, міждисциплінарний підхід до розгляду економічних процесів із залученням даних соціології, психології, політології, етнографії та інших наук.
По-друге, еволюційний принцип аналізу економічних явищ і процесів, вивчення їх у динаміці, розвитку.
По-третє, визнання джерелом прогресу цивілізації та "одиницею" його виміру вдосконалення форм і методів матеріального чи нематеріального, на відповідній історичній стадії, виробництва. Переваги однієї економічної системи над іншою вбачаються насамперед у вищій продуктивності праці, джерелах використання енергії, формах виробничого процесу тощо. Всі вони так чи інакше пов'язані з аналізом удосконалення в просторі та часі суспільного виробництва.
По-четверте, для обох теоретичних напрямів характерне виокремлення в історії людства на основі близьких методологічних принципів трьох великих фаз суспільно-економічного розвитку. Так, основоположники марксизму виокремлювали відповідно архаїчну, економічну та комуністичну суспільні формації, а прибічники постіндустріалізму - аграрне, індустріальне і постіндустріальне суспільства, або першу, другу і третю "хвилі" в історії цивілізації, на основі оцінки форм і методів суспільного виробництва.
По-п'яте, визнання в обох теоріях революційних змін під час переходів від однієї великої фази суспільно-економічного розвитку до іншої. Водночас ці революційні зміни мають значні відмінності залежно від того, до якої фази здійснюється перехід.
По-шосте, співзвучність ідей у трактуваннях планомірної форми економічної організації суспільства, власності тощо.
По-сьоме, є подібність у зображенні того соціуму, який трактується як комуністична суспільна формація або як постіндустріальне суспільство. При цьому загальна спрямованість обох теорій залишається гуманістичною, а ідеали, що розглядаються, гідними людини цілями історичного прогресу.
По-восьме, є термінологічна схожість між марксистською і постіндустріальною теоріями. Зокрема, за змістом термін "моделі спілкування", що замінює поняття "фактори виробництва", у теоріях постіндустріалістів схожий на марксистський термін "форми спілкування" у ранньому періоді творчості К. Маркса.
Зіставлення відшуканих спільних положень дало підставу В. Іноземцеву зробити такий загальний принциповий висновок: "...Теорія постіндустріального суспільства є вельми серйозною і глибокою соціологічною доктриною, яка має тривалу історію, дуже глибоке та розгалужене коріння, розроблену методологічну і термінологічну основу й здатна бути дійовим засобом соціального прогнозування"4. Щодо концептуальної схожості зазначається: теорія постіндустріального суспільства "істотною мірою побудована на тому ж фундаменті, на якому була створена марксистська теорія, і сформувалась у протистоянні з нею, результатом чого, однак, стали скоріше елементи взаємної подібності, ніж принципові та різкі відмінності"5.
Отже, запропоновано специфічний варіант сходження (конвергенції) двох нібито однотипних економічних теорій. Марксизм "осучаснюється", а постіндустріалізм "спирається" на методологічну базу марксизму. Проте, на нашу думку, порівняльному аналізу двох теорій властиві поверхові несуттєві аналогії, надуманість аргументації, а звідси - хибні висновки. По суті, форма довільно відривається від змісту, і навпаки. Наприклад, із трьома видами суспільства - аграрного, індустріального і постіндустріального - не зіставляються суспільно-економічні формації та суспільні способи виробництво (первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний і комуністичний).
Прикладом украй поверхових аналогій, на нашу думку, е також твердження про "гармонію" думки К. Маркса і Ф. Енгельса (знищення комунізмом як рухом сучасного стану) та ідеї Д. Белла (постіндустріальне суспільство як абстракція, створена для впорядкування наших знань про перспективи прогресу цивілізації).
По-перше, зіставляються судження двох різних рівнів: у першому випадку - практики, а у другому - теорії. Відповідно у першому випадку йдеться про революційне знищення капіталістичного способу виробництва і капіталістичної економічної системи, а у другому - про вироблення теорії, яка не передбачає такого знищення.
По-друге, далі автор стверджує про схожість думок прихильників обох теорій - марксистської і немарксистської - щодо "незаперечення і незамі щення" кожною новою суспільною формацією попередньої. Однак таке судження суперечить попередньому твердженню про знищення старої формації та заміну ЇЇ новою.
Автор наведених вище зіставлень не бере до уваги різного реального змісту революційних змін під час переходів від однієї формації до іншої, закладеного в марксистській теорії суспільно-економічних формацій і теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства. По суті, він ототожнює соціальні революції (у марксистському розумінні) та революції у розвитку науки і техніки, очевидно, на тій підставі, що всі революції спричиняють значні зміни у суспільному виробництві.
Проте чимало неомарксистів піддають критиці положення про спорідненість економічної теорії марксизму і постіндугтрі-алізму та необхідність залучення таких аргументів для актуалізації марксизму в сучасній економічній науці.
Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій“ на сторінці 1. Приємного читання.
