Сучасна епоха зумовлює перехід економічної теорії на якісно новий рівень. Це пов'язано з тим, що змістом нинішньої епохи е перехід людства від індустріальної до інформаційної (пост-індустріальної) стадії цивілізаційного прогресу, яка докорінно відрізняється від індустріальної. Замість панування матеріального виробництва, властивого їй, утверджується переважна роль сфери послуг, тобто нематеріального виробництва. За цих умов економічна теорія, побудована на матеріальному виробництві, на виявленні шляхів і методів збільшення матеріального багатства, неповною мірою відповідає новим умовам соціально-економічного розвитку.
На жаль, глобальна закономірність не враховується сучасною економічною теорією, яка обмежена теорією ринкової економіки, тобто сьогоднішнім днем, не висвітлює історичну перспективу ні нашої країни, ні людського суспільства. Для України теорія ринкової економіки надзвичайно важлива, оскільки вона здійснює перехід від командної до ринкової економіки. Тому знання законів ринкової економіки, механізму її функціонування є неодмінною умовою успішного господарювання. Разом із тим цей процес не можна відірвати від загального закономірного руху людства від індустріальної до інформаційної (постіндустріальної) епохи. Для розуміння взаємозв'язку переходу від командної до ринкової економіки і переходу від індустріального до інформаційного суспільства необхідно враховувати ці дві обставини.
Людина не може жити без віри в завтрашній день, без майбутнього, без віри в майбутнє своїх дітей. На жаль, жодний український уряд, маючи можливості, не спромігся розробити солідну Програму майбутнього країни, озброїти народ знанням історичної перспективи і шляхів її творення, що об'єднувало б і піднімало народ на її звершення.
Недооцінка загальної закономірності суспільного прогресу зумовлює і те, що в економічній теорії людина не займає того місця і не відіграє тієї ролі, які визначаються "новою економікою" і "новим суспільством". Віками вона була людиною економічною (homo ekonomicus), тобто її життя в основному визначалося матеріальними інтересами і потребами. Нині відбувається становлення інтелектуалізації праці, інтелектуальної власності та людського капіталу. Всебічний розвиток людини - це проблема не тільки теорії, а насамперед практики. На превеликий жаль, ні проблема людини в сучасному її розумінні, ні проблеми людського капіталу не знаходять відображення в економічній теорії, що суперечить реаліям життя, потребам цілеспрямованого розвитку економіки і суспільства.
Обмеження перехідного періоду й економічної політики ринковими перетвореннями, ігнорування процесів становлення нового технологічного способу виробництва призвело до того, що економічна теорія опинилася осторонь науково-технічного прогресу. Це - серйозний недолік. Адже в сучасних умовах науково-технічний прогрес, техніка і технологія виробництва стали вирішальним фактором розвитку не лише економіки, а й суспільства. В умовах ринкової економіки живуть 150 країн світу, але домоглися великого успіху ті 25-ЗО країн, які змогли поєднати ринкову економіку з науково-технічним її переозброєнням і становленням нового, інформаційно-технологічного способу виробництва. Більше того, сучасна економіка, наука і техніка породили якісно новий - інноваційний тип економічного зростання, без засвоєння і практичного здійснення якого у країни не може бути майбутнього. Системний перехід до інноваційного типу розвитку потребує створення цілісної Національної інноваційної системи - складної інституціональної та економічної інфраструктури, яка забезпечує єдність у фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях, проектно конструкторських розробках та їх упровадженні у практику. Без глибокого розкриття всієї інноваційної системи, притаманних їй зв'язків і взаємозалежностей не можна забезпечити підготовку повноцінних,} висококваліфікованих фахівців, прискорення науково-технічного та економічного прогресу.
Істотним недоліком економічної теорії є те, що вона ігнорує той незаперечний факт, що сучасна економіка - це не суто ринкова, а змішана економіка, яка органічно поєднує ринкові й неринкові відносини і форми, ринковий механізм із державним регулюванням економіки. І хоча про економічну роль держави в ринковій економіці говорять, проте нерідко роблять це дещо штучно, ізольовано. Насправді регулювальна роль держави пронизує найважливіші процеси і проблеми. Сучасна економічна теорія за змістом в основному є різновидом мейнстриму (meinstream), тобто основної течії економічної теорії, яка панує у світі. Методологічною основою мейнстриму і його форми - економіксу (economics) є неокласична економічна теорія. На жаль, методологія цієї школи недосконала. Вона спирається на метафізичну філософію, формальну логіку та математичне моделювання, розглядає економіку в статиці, у стані рівноваги, а не в динаміці. В сучасних умовах, коли відбувається перехід суспільства на якісно нову стадію цивілізаційного прогресу, ми є свідками глибоких якісних зрушень в економіці і суспільстві, які неспроможні розкрити ці пізнавальні засоби. Нагальним є більш широке застосування діалектичної філософії та діалектичної логіки, які спроможні адекватно відобразити якісні зрушення у суспільно-економічному житті.
Все це зумовило переростання сучасної економічної теорії в еволюційну її парадигму, тобто таку теорію і методологію, яка розглядає економіку і суспільство в процесі розвитку, процесі змін.
Отже, сучасна економічна теорія, її індустріальна парадигма нині переживає глибоку кризу, вона неспроможна розкрити процеси і явища, притаманні новій економіці і суспільству. Одночасно зі становленням нового, інформаційного суспільства відбувається формування якісно нової, еволюційної парадигми економічної теорії, яка адекватно відображає нову економіку і суспільство і може служити надійним комплексом визначення шляхів та руху до вершин цивілізації.
Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.
