Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

Сучасні економічні теорії

Окремі дослідники доводять, що для країн, які розвиваються, відкритість економіки і темпи інфляцій очевидні: у країнах із більш відкритою економікою темпи інфляції нижчі110. Інші дослідники стверджують, що, на відміну від попереднього періоду, у 90-х роках XX ст., для яких характерні прискорені темпи фінансової глобалізації, ступінь нестійкості темпів економічного зростання в більш відкритих країнах, що розвиваються, стає вищим. Аналогічна картина спостерігається стосовно динаміки приватного споживання: у країнах, що розвиваються, з більш відкритими фінансовими ринками нестійкість темпів зростання споживання за останні десять років зросла, тоді як в інших країнах цей показник помітно знизився111. Ці ж дослідники зазначають, що за останнє десятиліття країни з трансформаційною економікою все більше втягуються у процеси фінансової інтеграції, формально зберігаючи високий рівень контролю за рухом капіталу112. Проте в цілому, з макроекономічного погляду, має значення не формальний рівень обмежень, які накладаються державою, а фактичний ступінь мобільності капіталу, можливий у період криз. Спеціалісти МВФ у своїх дослідженнях виділяють важливий пороговий ефект: коли фінансова відкритість економіки перевищує визначений рівень, макроекономічна нестійкість знижується. Якщо фінансову відкритість вимірювати як відношення валових зарубіжних активів і зобов'язань резидентів певної країни до ВВП, то цей пороговий ефект починає діяти за рівня відкритості близько 50 % ш. У реальній економіці такий рівень досягнутий тільки в промислово розвинутих країнах, які, таким чином, отримують основний виграш від поглиблення фінансової інтеграції. Тому зовнішня рівновага та її узгодження з внутрішньою в умовах зростання відкритості має бути однією з основних цілей макроекономічної політики держави.

У сучасній економічній літературі є три різні погляди щодо трактування співвідношення ролі національної держави і процесів фінансової й економічної глобалізації - представників революційного, еволюційного та скептичного підходів114.

Перший погляд обстоюють прихильники тези про "руйнування національної держави", "розмивання" її ролі (Б. Баді, К. Ейк, К. Омае, Т. Спайбі, С. Перегудов та ін.). Професор із НігеріїКлод Ейк (1939-1996) писав: "Протягом тривалого часу ми гадали, що національна держава - це незмінна основна політична організація людства. Однак, як і визначення глобалізації, це припущення починає здаватися простим, тому що глобалізаційш процеси впливають на національну державу з двох боків. З одного боку - це тиск із метою вийти за межі національних держав і поєднати національні держави... З іншого, тенденція руйнування до рівня складових мовних, національних, релігійних та етнографічних компонентів". На думку К. Ейка, обидві тенденції - до зближення і до руйнування - "з'явилися в результаті зниження необхідності існування і життєдіяльності національної держави"116. Отже, руйнування національного державного суверенітету відбувається під впливом дії регіональних об'єднань (Євросоюз, НАФТА та ін.), виникнення яких свідчить про транснаціоналізацію економічної діяльності й одночасно дає імпульс для подальшої транснаціоналізації ТНК і транснаціональних управлінських структур (мереж).

Прибічники другого погляду (О.Г. Білоус, О.В. Черковець та ін.), навпаки, наголошують на посиленні ролі національної держави як регулятора соціально-економічних процесів усередині національного господарства та організатора успішного представництва підприємницьких сил своєї країни на світових ринках116.

По суті проміжний ("примирювальний") і, на нашу думку, досить плідний погляд висловлюють учені, які розглядають глобалізацію як виклик тисячолітнім підвалинам державності, критично аналізують ці процеси, але водночас роблять загальний висновок про необхідність невизначено тривалого існування національної держави як регулюючого механізму відносин усередині країни.

Згідно з їхньою позицією державі відводиться роль одного з ланцюгів складного багатоярусного механізму, що регулює глобальні економічні та інші відносини117. Тому про обмеження суверенітету держав можна говорити лише в розумінні потреби дотримуватися загальних норм і правил (що навряд чи можна вважати обмеженням суверенітету). Водночас головне - практична реалізація цих норм і правил зазвичай не може відбутися без відповідних державних інститутів, зокрема фінансових.

У процесі подальшого аналізу викладених поглядів виявляється, що їх представники наводять як вихідні одні й ті самі факти та статистичні показники, але узагальнюючи їх, роблять різні висновки.

У результаті аналізу економічної ролі держави в контексті фінансової й економічної глобалізації доходимо таких висновків:

• 1. Досвід ефективного функціонування економіки розвинутих країн показує, що неможливе існування ефективної, базованої на сучасних науково-технічних досягненнях, соціально орієнтованої ринкової економіки без регулюючої ролі держави. Прикладом відходу держави від регулювання соціально-економічних процесів може бути Україна на початкових етапах системної трансформації економіки, перед якою стоїть проблема незахищеної в міжнародному плані держави із соціально незахищеними громадянами всередині країни.

• 2. Механізми державного регулювання змінюються, але держава завжди зберігає чітко визначені функції, до яких належать: захист прав власності; забезпечення свободи підприємництва; стимулювання ділової активності й боротьби з монополістичними тенденціями; забезпечення законності та правопорядку в господарській галузі; регулювання грошового обігу; забезпечення стійкості національної валюти; регулювання взаємовідносин між працею і капіталом, між підприємцями і найманими робітниками; регулювання зовнішньоекономічної діяльності, включаючи обмеження митної системи; забезпечення економічної безпеки країни та ін.

• 3. У країнах із перехідною економікою, зокрема й в Україні, на етапі становлення та розвитку соціального ринкового господарства держава має бути активнішою, ніж в умовах відлаго-дженої змішаної економіки. На державу покладається завдання проходження "точки повернення** до старої системи й одночасно ліквідації своїх попередніх функцій, характерних для умов централізованої планової економіки. У разі послаблення (тим більше відсутності) державного втручання на стадії формування ринкової економіки посилюється стихійний розвиток, який сприяє появі нових сил протистояння, що монополізують процеси виробництва. Не менш важлива в умовах перехідної економіки і міжнародна діяльність держави. Держава бере участь у глобалізаційних процесах, світогосподарській конкуренції не лише за допомогою господарської політики. За таких умовах швидко зростає дипломатична складова конкурентоспроможності країни. Здатність відстояти власні інтереси має виявлятися на багатьох ділянках - від лобіювання "своїх" підприємств на міжнародних тендерах до участі в міжнародних дебатах навколо принципів і правил світогосподарських відносин та впливу на поточну діяльність міжнародних економічних організацій.

• 4. Для кожної країни за певних загальних принципів масштаби державного регулювання, його конкретні механізми й форми здійснення мають бути різними. Вони мають враховувати історичні традиції країни, її національну культуру, масштаби території, специфіку геополітичного положення тощо. Тому роль держави в країнах Азії має бути іншою, ніж у Європі, в Україні вона відрізняється від інших країн континентальної Європи.

• 5. Послаблення макроекономічного регулювання в умовах фінансової та економічної глобалізації супроводжується різким загостренням проблем екстерналізації як усередині країни, так і у світовому господарстві в цілому. Підприємці, корпорації перекладають на державу проблеми захисту навколишнього середовища, вирішення гострих суспільних питань тощо. У межах розвинутих національно-господарських комплексів подібні намагання певною мірою обмежуються як свідомим суспільним державним регулюванням, так і ринковими механізмами (ціноутворенням, переливанням капіталів, зрівнянням норм прибутку тощо). В іншому випадку, як це сталося в Україні, вони перекладаються на найбільш незахищені прошарки населення, довкілля тощо.

Отже, нині практично і серед монетаристів склалася єдина думка щодо необхідності посилення державного регулювання монетарної системи в умовах трансформаційних економік. Підкреслюється важливість такого підвищення ролі держави при переході до ринкових умов як основного інвестора, виробника й "активатора" суспільних благ, як "анклава" соціальноекономічної системи і гаранта стійкого функціонування та розвитку цієї підсистеми як цілого за визначеними "правилами". "Лібералізація зменшила масштаби прямого державного втручання в економічні процеси. Проте, як показує досвід, роль держави в цьому ніскільки не зменшилася, змінилися лише її пріоритети і механізми втручання"118. Загальноприйнятим є і визнання її важливих функцій на більш високому рівні розвитку - постіндустріальному суспільстві119. Питання, яке залишається дискусійним серед монетаристів, - це "розміри" державного регулювання економіки.

Основні терміни і поняття

Монетизація економіки, доларизація економіки, сітка соціальної безпеки, інформаційне суспільство, невиробничі галузі, перерозподіл грошових потоків, девальвація, конвертованість валюти, транснаціональні управлінські структури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму

  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці
  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література