Еволюція теорії глобального монетаризму

Сучасні економічні теорії

Такий шлях використали постсоціалістичні країни Центральної Європи в період трансформаційних перетворень. Зорієнтувавшись на курс ринкової економіки, вони змушені були запровадити системи валютних курсів, аби забезпечити участь своїх економік у світових господарських зв'язках, зокрема: систему вільного плавання (Румунія), систему цільових зон, систему фіксованих курсів до кошика валют (Чехія, Угорщина) та ін. Для України, як зазначають українські дослідники, проблема оптимального вибору становлення реального валютного курсу ще існує58.

Для здійснення такого регулювання, на думку У. Акоузі, Р. Гарбера та ін., потрібно укласти низку угод, принаймні між країнами "великої двадцятки'* (навіть угода "великої трійки" може забезпечити дієвість окремих заходів)64. Розсудливі експерти з міжнародних валютних питань і банкіри центробанків починають дедалі частіше говорити про обмежені, керовані валютні багатосторонні відносини під гаслом "нового Бреттон-Вудса", Використання цього терміна означає бажання відновити функції та цілі колишніх міжнародних установ для сприяння зростанню промислового виробництва і повної зайнятості, а не певних механізмів, сформованих під час розквіту системи. Питання, що виникає в сучасних умовах розвитку глобального монетаризму, значно складніше, ніж у період 1958-1971 рр. Тут і проблема можливого гегемона, роль якого відігравали США з 1964 по 1972 р., й аналоги' з повною конвертованістю. По суті, ці питання не технічні, а політичні, адже вони вимагають політичної волі розвинутих країн.

Отже, за природою, мобільністю та масштабами застосування сучасних комунікаційних засобів, найсприятливіші умови для розвитку глобалізації створюються на фінансових ринках. Для проведення ефективної монетарної політики слід ураховувати такі сучасні структурні зрушення і тенденції розвитку фінансових ринків:

• якісно змінився сам міжнародний фінансовий сектор, який характеризується не тільки формуванням єврозони, а й внутрішніми змінами - злиттям банківського і страхового бізнесу;

• певних змін зазнали функції фінансових інститутів, що працюють не лише у традиційній сфері своєї діяльності - кредитуванні та депозитному обслуговуванні, а й займаються інвестиційним бізнесом, що вимагає вирішення проблеми єдиних валютних розрахунків з метою уникнення спекулятивних мотивів;

• під впливом потужних процесів приватизації і формування відповідної інфраструктури розширився ринок акціонерного капіталу;

• у сучасних умовах активізації руху капіталів виникли нові види інвестиційних паперів (сучасні варіанти ф'ючерсів, опці-онів та інших вторинних і гібридних цінних паперів);

• на світовому фінансовому ринку активно діють нові інститути, що займаються фінансовим страхуванням і перерозподілом фінансового ринку (хеджингові фонди та ін);

• на фоні загального послаблення ролі національних центральних банків зростає роль посередників і посилюється спекулятивний характер їхньої діяльності;

• сучасні мікроелектронні технології, які застосовують фінансові заклади, забезпечують їм цілодобову роботу на світових біржах, що вимагає посилення контролю за їхньою діяльністю в межах національних держав і міжнародних масштабах.

Всі названі вище зміни процесу монетарної глобалізації мають позитивні й негативні риси. До останніх слід віднести, по-перше, більші можливості для спекуляцій на зміні курсів валют, акцій та інших фінансових активів і, по-друге, посилення елементів нестабільності, що може призвести до серйозних наслідків для світової монетарної системи. Щоб пом'якшити наслідки проявів цих негативних рис, потрібно сприяти зростанню відкритості національних економік завдяки мобілізації зусиль міжнародних інститутів щодо подолання криз, забезпечення прозорості фінансових операцій (зрозуміло, з дотриманням комерційної таємниці), нарощуванню нових факторів виробництва, інформаційних та інтелектуальних ресурсів.

До позитивних рис прояву глобального монетаризму слід віднести: 1) зменшення циклічних коливань для країн-учас-ниць; 2) підвищення ефективності спільної економічної політики; 3) можливість використання бюджетних фондів ЄС для вирівнювання економічного розвитку та реструктуризації відсталих секторів економіки; 4) підтримку національної валюти заходами спільної монетарної політики; 5) скорочення податкових та митних бар'єрів. Зрозуміло, що для їх реалізації необхідно створити багаторівневу узгоджену управлінську структуру національних та глобальних ланок, яка була б спроможна узгоджувати інтереси суб'єктів різних рівнів попереджати негативний вплив глобалізаційних явищ. Особливо актуальним це є для країн, що прямують до ринкової економіки.

Іншим важливим аспектом глобального монетаризму є розвиток концепції світових грошей та валютних відносин. Вона тісно пов'язана з тими нововведеннями, якими Дж.М. Кейнс збагатив економічну теорію. Його попередники, які займалися аналізом цієї проблеми, - Д. Юм, Д. Рікардо, Дж.С. Мілль та інші визначні теоретики XVIII - XIX ст., не вбачали в ній вагомої наукової проблеми. На їхню думку, подібно тому, як ринковий механізм характеризує рівновагу в межах національних кордонів, вільна конкуренція між країнами забезпечить збереження балансу міжнародних грошових платежів, які опосередкують зовнішній товарообмін.

Тривалий час інституціональною основою розвитку ідей концепції була система золотого стандарту. Процес вирівнювання платіжного балансу в умовах металевих грошових систем здавався простим і надійним. У разі виникнення дефіциту платіжного балансу відбувається такий процес: відплив золота - скорочення кількості грошей в обігу - зниження цін - стимулю-вал ьний вплив на експорт країни і пригнічу вал ьний на її імпорт - вирівнювання балансу. У разі виникнення значного активного сальдо платіжного балансу відбувається зворотний процес: приплив золота - збільшення масштабів грошового обігу - зростання цін - переведення покупців на дешевші зарубіжні товари - збільшення імпорту - відплив золота - вирівнювання балансу.

Класичний виклад дії цього механізму, який упродовж майже двох століть мав - у крайньому разі як перша апроксимація - практично повсюднне визнання, було запропоновано в есе Д. Юма "Про торговельний баланс" (1752)бВ. Окремі спроби побудувати модель вирівнювання торговельного балансу робили ще його попередники Ісаак Жервес і Річард Кантільйон, частково Жерар де Малін, але ніхто з них не може зрівнятися з Д. Юмом за завершеністю та цілісністю моделі, усвідомленням аналітичних наслідків описаного механізму. За оцінкою сучасних дослідників, навіть в умовах класичного золотого стандарту реальні інститути і процеси погано відповідали аналітичній конструкції Д. Юма. Світ, для якого в цілому характерні використання нерозмінних на золото паперових грошей, загальне поширення практики банківських вкладів до запитання, а також банківська діяльність з частковим резервним покриттям і дискреційною грошовою політикою, світ, у якому діє такий інститут, як МВФ, орієнтований на штучну підтримку валютних курсів протягом досить невизначеного за тривалістю часу, більше спирається на автоматичний механізм вирівнювання торговельного балансу, а не на спеціальні процедури. Тому слід зазначити, що сама собою модель є неадекватною і навіть некоректною у багатьох важливих емпіричних аспектах, але на ранніх етапах дискусій (що тривають дотепер) вона дала змогу домогтися цілісності аналітичної побудови і якості викладу, - зазначає У. Алленм.

Усвідомлення цього сприяло тому, що упродовж останніх 25 років перед Першою світовою війною маятник теоретичних переваг хитнувся від поглядів Д. Рікардо і Дж. Локка до поглядів Лаундса й Торнтона. Панування "чистого" металевого стандарту і в теорії, і на практиці виявилося нетривалим. Стрімкі темпи розвитку банківської системи і світової інтеграції в економічній та фінансовій сферах не могли не вплинути й на економічну думку. Від "золотих правил" Рікардо, простих і непогрішних, економічна думка переходить до праць Дж.С. Мілля, А. Маршалла, К. Вікселя й І. Фішера з їх новаторськими рецептами управління, системою національних та міжнародних платежів. В економічній думці сумніви стали переважати над упевненістю. Навряд чи можна прийняти критичні вислови Дж.М. Кейн-са стосовно сприйняття золотого стандарту сучасниками до Першої світової війни. Представники цієї концепції не розглядали її як таку, що не піддається змінам, позбавлену суперечностей і автоматично діючу системи. Передумови критики золотого стандарту і звільнення від ілюзій мали значно глибше коріння. Представники економічної думки до Першої світової війни були значно менш схильні до аналітичних поглядів на "чистий" металевий стандарт, ніж економісти і політики післявоєнного періоду. "Спостерігачі передвоєнних років усвідомлювали, що золотий стандарт - це гра, - зазначає М. де Чекко, - грати в яку стає все важче, і пов'язано це якраз із тим, що всі вивчили її правила і хотіли стати її учасниками"67.

Поступово, з розвитком капіталізму, золотий стандарт перетворювався на гальмо прогресу, й у 30-х роках XX ст. у всіх капіталістичних країнах обмін банкнот на золото було скасовано. Крах інституціональної основи концепції сприяв перегляду доктрини автоматичного регулювання міжнародних грошових потоків.

Ідеї Дж.М. Кейнса заповнили утворений у теорії вакуум. У середині 40-х років він виступив із планом міжнародної фінансової реформи, який передбачав створення світової організації з правом випуску власних, не забезпечених вкладами в золото, світових грошей. її завданням, на думку Кейнса, було створення солідних ресурсів, забезпечення вільного доступу до кредиту і сприяння збереженню стабільних валютних курсів. Успішне функціонування такої організації автор пов'язував із демонетизацією золота, яке він вважав "варварським пережитком"58.

Прихильники кейнсіанства в цьому пішли далі. У період існування золотовалютного стандарту і за наявності гострого "доларового голоду" в світі, наприклад, А. Хансен у книзі "Роль Америки у світовій економіці" (1945) пропонував збільшити імпорт золота в США з інших країн і, відповідно, емісії доларової валюти під "забезпечення" золота, що ввозиться. Замість золота від Федеральної резервної системи (ФРС) держави отримували б долари для використання міжнародних платежів, поповнюючи запаси світових платіжних засобів. "Таким чином, імпортоване золото стає монетизованим і завдяки процесу монетизації купівля золота не коштує Казначейству ні цента"59. Отже, ФРС постає в ролі світового центрального емісійного банку, американський золотий запас стає світовим резервом, а долар - повноцінною світовою валютою.

Деякі побажання Дж.М. Кейнса було використано в 1944 р. на конференції в Бреттон-Вудсі (США) у процесі створення нової післявоєнної валютної системи. її зміст зводився до паралельного функціонування, як узаконених світових грошей, золота і національних паперових валют - американського долара й частково фунта стерлінгів. Рішеннями в Бреттон-Вудсі було втілено в життя дві великі ідеї Кейнса: 1) вперше міжнародна ліквідність була представлена замість золота паперово-кредитними засобами, ціна товарів на світових ринках встановлювалася у валюті, проводилися фактичні міжнародні розрахунки, зберігалася переважна частина резервів міжнародних платіжних засобів; 2) з метою національного регулювання валютних відносин була створена спеціальна організація - Міжнародний валютний фонд (МВФ), членами якої стали практично всі капіталістичні країни і країни, що розвиваються (а 1992 р, і Україна). Проте золото зберігало роль кінцевого платіжного засобу і спільного вимірника національних валют. Паритет валют встановлювався в доларах, а через них у золоті за офіційною ціною 35 дол. США за тройську унцію ("32,1 г), тобто вміст долара дорівнював 0,88 г. золота60. Кожна країна зобов'язувалася закріпити золотий вміст своєї національної валюти і підтримувати його.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні економічні теорії» автора Чухно А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еволюція теорії глобального монетаризму“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії

  • Й. Шумпетер - засновник еволюційної економічної теорії

  • Розділ 2. Методологічні основи еволюційної економічної теорії

  • Глобальні закономірності та їх роль у методології

  • Методологічні проблеми створення нового суспільства

  • Внутрішній механізм формування суспільства

  • Реальний шлях руху до нового суспільства

  • Розділ 3. Людина в системі еволюційної економічної теорії

  • Категорія "людський капітал": сутність та історичне місце

  • Перехід від людини економічної (homo economicus) до людини творчої (homo creator)

  • Розділ 4. Науково-технологічна сфера,сутність, структура, закономірності розвитку

  • Інформація і знання як якісно новий фактор виробництва

  • Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки

  • Технологічні уклади: сутність та особливості розвитку

  • Технологічний спосіб виробництва: сутність і роль у суспільно-економічному розвитку

  • Розділ 5. Механізм функціонування і розвитку еволюційної економіки

  • Основні напрями формування еволюційного господарського механізму

  • Формування національної інноваційної системи

  • А. Виробництво товарів і послуг

  • Б. Виробництво знань і технологій

  • Частина II. Основні напрями та проблеми розвитку новітніх економічних теорій

  • Еволюція теорії глобального монетаризму
  • Розділ 7. Теорія трансформації економіки і суспільства

  • Особливості трансформації економіки Китаю

  • Теоретичні основи трансформації економіки України у світове господарство

  • Розділ 8. Сучасний монетаризм

  • Сучасні монетаристські підходи до проблеми ролі держави в економіці

  • Критичний аналіз заходів монетаристської політики

  • Розділ 9. Теорії визначення і вибору економічної політики

  • Економічні теорії громадянського суспільства

  • Теорія суспільного вибору та політичних інститутів

  • Теорія політичної ренти

  • Загальна економіко-політична рівновага і хабарництво

  • Розділ 10. Теорія неоінституціоналізму

  • "Інституціональні пастки" трансформаційного періоду

  • Теорія участі працівника в управлінні та прибутках

  • Розділ 11.Теорія трансакційних витрат

  • Трансакційна теорія фірми і бюрократичних структур бізнесу

  • Ресурсно орієнтований підхід у теорії фірм

  • Розділ 12. Теорії економіки "третього світу"

  • Концепція "самопідтримуваного зростання" та великого поштовху

  • Латиноамериканські концепції периферійного розвитку

  • Концепція самозабезпечення та колективної опори на власні сили азіатської та африканської економічної думки

  • Розділ 13. Альтернативні теорії сучасного економічного розвитку

  • Ісламістські фундаменталістські та реформістські доктрини економічного розвитку

  • Індуїзм як підвалини специфіки економічної думки Індії

  • Феномен економічної теорії Японії

  • Частина III. Злети і падіння альтернативних макроекономічних теорій (50-90-ті роки ХХ ст.)

  • Стандартні макроекономічні теорії

  • Розділ 15. Неокласичний синтез - основа сучасних економічних теорій

  • Здобутки неокласики

  • Розробка предмета економічної теорії

  • Неокласика і нова інституціональна економічна теорія: взаємний розвиток та взаємодія

  • Еволюція, наукова революція, теоретико-методологічний синтез

  • Розділ 16. Альтернативні напрями сучасної макроекономічної теорії

  • Відмінності між теоріями ортодоксального кейнсіанства й ортодоксального монетаризму

  • Нова класична школа

  • Посткейнсіанство

  • Критика теорії раціональних очікувань

  • Нове кейнсіанство

  • Розділ 17. Сучасні теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства

  • Відмінності основних підходів до трактування постіндустріального та інформаційного суспільства

  • Конвергенція марксистської та постіндустріалістської теорій

  • Системні ринкові перетворення і постіндустріалізм

  • Розділ 18. Сучасні економічні теорії розподілу багатства і доходів

  • Розділ 19. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність

  • Економічний мейнстрим: за і проти

  • Рекомендована література