Особливості спостерігання за збудженими хворими

Психіатрія і наркологія

Лікування вищезазначених деліріозних станів комплексне. На ранніх етапах проводять седативну та детоксикаційну терапію, здійснюють заходи для підтримання життєво важливих функцій організму, передусім серцево-судинної системи. Лікування бажано починати на догосппальному етапі. Для запобігання розвитку можливих ускладнень, пов'язаних із передозуванням лікарських засобів, погрібно ретельно фіксувати всі дози га час введення препаратів.

Для седації краще застосовувати сибазон. Нейролептики (аміназин, тизерцин) використовувати небажано, оскільки вони поглиблюють гіпоксію тканини мозку через зниження рівня артеріального тиску, можуть спричинити колапс. За тяжких станів доцільно застосовувати комбіноване (внутрішньосудинне та внутрішньом'язове) введення препаратів.

Під час проведення детоксикації варто пам'ятати про ризик підвищення внутрішньочерепного тиску, навіть у разі зниження його в центральних судинах. З огляду на це потрібно контролювати баланс рідини в орг анізмі пацієнта, особливо з патологією нирок.

Для підтримання серцевої діяльності рекомендують застосовувати кардіотонічні засоби.

Від алкогольного делірію потрібно відрізняти інтоксикаційний делірій, який може виникати на висоті запою і провокується додатковим чинником (інфекційне захворювання, поєднана інтоксикація наркотиками або лікарськими засобами тощо).

Лікування інтоксикаційного делірію аналогічно алкогольному.

Поширеним є також травматичний делірій, який виникає після тяжкої ЧМТ. Характеризується великою кількістю справжніх, сценоподібних, загрозливих галюцинацій. У тематиці останніх переважають хворобливі переживання, безпосередньо пов'язані з травмівною ситуацією. Хворі відчувають страх, можуть тікати, вживати заходи для самозахисту. У динаміці такого стану відсутні добові коливання, характерні для алкогольного делірію.

Лікування проводять у спеціалізованому відділенні. На початкових етапах забезпечують седацію (сибазон 2—8 мл внутрішньом'язово) і дегідратацію.

Інфекційні та соматогенні делірії виникають на тлі розпалу ознак первинного захворювання (підвищення температури тіла, загострення інших проявів хвороби) і не залежать від часу доби. Супроводжуються вираженою астенізацією, емоційними порушеннями (дратівлива слабкість, слабкодухість), виключенням свідомості аж до ступеня сопору. Галюцинаторні образи порівняно з описаними вище одноманітніші, фабула параноїду аморфна, поведінка хворого спокійніша. Цей варіант делірію досить швидко редукується після закінчення гострого періоду хвороби.

Лікування полягає в усуненні проявів основного захворювання та проведенні де- токсикаційних заходів. У разі психомоторного збудження призначають седативні препарати, наприклад сибазон у дозі 2—4 мл внутрішньом'язово, обережно.

Канабіоловий делірій частіше виникає в осіб з органічною патолог ією центральної нервової системи в разі вживання високих доз канабіноїдів. За своїм перебігом і клінічними проявами нагадує алкогольний делірій. Галюцинації за змістом мають загрозливий життю характер і часто провокують агресію з насильницькими діями. Зазвичай хворі діють окремо від компанії наркоманів. Від алкогольного делірію відрізняється відсутністю тремору та вологості шкіри.

Деліріозні стани можуть бути наслідком вживання галюциногенів (ЛСД. псилоци- бін, тарен). У цьому разі галюцинаторні образи не містять заг рози, а хворі адекватно усвідомлюють їх походження. Винятком є зворотні ефекти ЛСД: короткочасний га- люцинаторний епізод через 1—2 доби після вживання наркотику.

Унаслідок дезорієнтації в просторі та переоцінки такими хворими власних можливостей є значна небезпека травмування. Під час інтоксикації привертають увагу підвищена пітливість, слинотеча, тахікардія, підвищення АТ.

Диференціальна діагностика з алкогольним делірієм грунтується на анамнестичних даних, відмінностях у характері переживань і динаміці зазначеного психопатологічного стану. У цьому разі порушення свідомості короткотривалі, не мають добових коливань. Галюцинаторні образи зазвичай не мають загрозливог о або іншого неприємного характеру, відсутній зв'язок з алкогольною тематикою.

Лікування: внутрішньом'язово вводять сибазон у дозі 4—8 мл або аміназин у дозі 2—4 мл, проводять детоксикаціині заходи.

Деліріозоподібні стани можуть виникати у хворих на токсикоманію, що вживають токсичні речовини інгаляційним способом. Найчастіше вони витікають після інгаляції парів клею і мають мультиплікаційний характер. Хворі, зазвичай діти 8— 12 років, іноді старші, загальмовані, із цегляно-червоним кольором обличчя, гіперемією кон'юнктиви та характерними слідами клею на носо-губному трикутнику.

Лікування полягає в седації (внутрішньом'язово вводять сибазон у дозі 2—4 мл залежно від поведінки хворого), проведенні масивної детоксикації та введенні гепато- протекторів на ранніх етапах лікування.

Онейроїдні стани характеризуються наявністю сценоиодібних галюцинацій з подвійним орієнтуванням хворого (одночасно і учасник, і спостерігач).

Найчастіше з онейроїдними станами лікарі стикаються при шизофренії (ката- тонічна та пароноїдна форми). Для таких хворих характерні ступорозний або суб- ступорозний стани, “придивляння” та “прислухання”. У деяких випадках спостерігають безглузді мімічні рухи. Продуктивний контакт з пацієнтом неможливий, інколи він мимовільно уривчасто розповідає про свої переживання.

При канабіоловому онейроїді хворі малорухливі. Міміка полярна та дещо утрирувана, швидко змінюється. Інколи пацієнти викрикують окремі слова та фрази.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості спостерігання за збудженими хворими“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими
  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ