Із середини XX ст. вплив людини на природу (антропогенний) набув глобального характеру: збільшення площ, зайнятих промисловими агломераціями та монокультурами, відходи промисловості, радіоактивні речовини, електромагнітні та інші випромінювання, отрутохімікати, забруднення океанів нафтою та інші наслідки науково- технічної революції (“плата за цивілізацію”), розвиток енергетики, зокрема ядерної, глобальні зміни клімату тощо. Це позначилося не лише на окремих регіонах, а і на всій біосфері.
Екологія (від грец. oikos — будинок, житло, середовище і logos — вчення) — наука про відносини організмів між собою та з навколишнім середовищем.
Термін “екологія” запропонований у 1866 р. німецьким ученим Е. Геккелем для означення науки про вплив на організми біотичних і абіотичних чинників (екологічних). Біотичні — це чинники органічного походження, що визначають умови існування організмів. До них належать антропічні, або антропогенні, чинники, що впливають на органічний світ. Абіотичні чинники — сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, які позначаються на організмі.
Останні десятиріччя ознаменувалися виділенням нового розділу психіатрії — екологічної, що вивчає психічні розлади й охороняє психічне здоров'я в умовах впливу традиційних природних чинників і посилення антропогенного забруднення біосфери. Фахівець у галузі екологічної психіатрії має бути добре освіченим у суміжних галузях, а саме: професійній патології, радіаційній і військовій медицині, токсикології, медицині катастроф, психології, психотерапії, нервових, ендокринних, внутрішніх хворобах тощо. Найадекватнішим щодо вирішення проблем екологічної психіатрії є нейропсихіатричний підхід із використанням біопсихосоціальної парадигми при менеджменті пацієнтів із психічними розладами, які зазнали впливу несприятливих екологічних чинників.
Завданнями екологічної психіатрії є такі:
• епідеміологічні — вивчення ефектів впливу певного екологічного чинника на закономірності виникнення та поширення психічних розладів на підставі доказової медицини;
• етіологічні та патогенетичні — встановлення причин і нейробіологічних механізмів формування психічних розладів, пов'язаних з особливостями екологічної ситуації;
• клінічні — дослідження особливостей клінічних проявів і перебігу психічних розладів, які виникають унаслідок дії означених екологічних чинників, а також пато- морфозу психічних хвороб під їхнім впливом;
• діагностичні — розробка відповідних методів діагностики психічних розладів;
• профілактичні, лікувальні та реабілітаційні (охорона психічного здоров'я) — розробка оптимальних організаційних заходів з профілактики порушень психічного здоров'я в разі дії екологічних чинників і ефективних методів лікування та реабілітації пацієнтів.
Етіологія і патогенез
Нижче наведено класифікацію екологічних чинників, які можуть зумовити розвиток психічних розладів або погіршити їхній перебіг. Якщо доведено вплив екологічних чинників, під час реєстрації діагнозу психічного розладу за МКХ-10 використовують подвійний код. Етіологічний код беруть у розділах XIX — “Ушкодження, отруєння й інші наслідки впливу зовнішніх причин” (БОО—Т98) і XX — “Зовнішні причини захворюваності та смертності” (УОІ—У98). Діагностичний психіатричний код відповідає рубрикам і категоріям розділу V — “Розлади психіки та поведінки” (БОО—Б99).
Екологічні чинники, наведені в класифікації, мають як природне, так і штучне (антропогенне) походження. Дія природних чинників проявляється в природних і екстремальних умовах (аерокосмічні польоти, підводне та надводне плавання, експедиції на Північний і Південний полюси та в інші важкодоступні для людини регіони планети: пустелі, джунглі, на гірські вершини та ін.), а також під час стихійних лих (землетрус, ураган, повінь, цунамі, пожежі та ін.).
У наш час відбувається процес антропогенної модифікації природних чинників, що може змінити патогенність їх для здоров'я людини, зокрема психічного. Так, унаслідок забруднення зовнішнього середовища спостерігають “парниковий” ефект, що змінює клімат на планеті; зменшення озонового шару призводить до підвищення впливу ультрафіолетового й іонізувального випромінювання, їстівні гриби набувають токсичних властивостей. Крім того, природні катаклізми можуть призводити до забруднення біосфери антропогенними чинниками в разі руйнування місць зберігання токсичних і радіоактивних речовин.
Антропогенні чинники можуть виявляти дію під час виробництва, використання, транспортування, зберігання та поховання токсичних і радіоактивних речовин, техногенних аварій, війн, збройних конфліктів і терористичних актів тощо.
Класифікація екологічних чинників, які можуть зумовити психічні розлади (О.К. Напрєєнко, К.М. Логановський, 1997, 2010)
Соціально-екологічні.
• 1.1. “Брудна бомба” (радіологічний диспергувальний пристрій).
• 1.2. Загрози епідемій, стихійних лих, катастроф, терористичних актів тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
