Судомні синдроми

Психіатрія і наркологія

Великий судомний напад (grand mal) характеризується стадійністю перебігу. За кілька годин, інколи діб, до нападу з'являються його провісники: підвищений неспокій, дратливість, відчуття посмикування окремих м'язів обличчя та тіла.

Можливі вазомоторні розлади: серцебиття, відчуття тяжкості в голові, світлобоязнь, погіршення слуху, порушення нюху та смаку.

Першою стадією великого судомного нападу є аура (від грец. aura — вітерець, дмухання), яку спостерігають майже у 50 % хворих на епілепсію. Вона має кілька варіантів: сенсорна (раптове виникнення різних відчуттів у органах чуття) і зорова (хворі сприймають усе в яскравих барвах, у спалахах світла); слухова (чують якісь звуки, голоси, шум, музику); нюхова (відчувають запахи диму, ароматичних речовин); вісцеральна (неприємні відчуття в животі, нудота, блювання, серцебиття); рухова (стереотипні рухи, імпульсивні дії, кружляння); психічна (переживання чогось страшного, загрозливого). Такий стан триває кілька секунд.

Після аури розвивається стадія тонічних судом. Хворий раптово непритомніє, виникає різке тонічне напруження всіх м'язів. Унаслідок виштовхування повітря із легенів через судомно звужену голосову щілину може виникати характерний крик. Людина падає долілиць. При цьому можливі переломи кісток, вивихи суглобів, забиття. Під час нападу хворі не реагують на світло, зіниці в них розширені, дихання зупиняється, з'являються блідість, ціаноз шкіри та слизових оболонок, мимовільне сечовипускання, рідше — нетримання калу. Тонічна фаза триває майже ЗО с і змінюється фазою клонічних судом.

Стадія клонічних судом характеризується послідовним скороченням м'язів — згиначів і розгиначів кінцівок і тулуба. Дихання супроводжується хрипом, очі закочуються, поступово зникає ціаноз. З рота хворого виділяється піна, якщо прикушено щоку або язик, — рожевого кольору. Інтенсивність клонічних судом через 1—2 хв зменшується, і згодом вони припиняються зовсім, настає післянападова стадія, що триває від кількох хвилин до 1—2 год. Свідомість хворого потьмарена, мовлення незв'язне (олігофазія), погляд блукаючий. Частіше після нападу настає глибокий сон. Прокинувшись, хворі почувають себе розбитими, ослабленими, нездатними до роботи, не пам'ятають періоду нападу (гостра епізодична амнезія).

Якщо великі судомні напади виникають один за одним і в проміжок часу між ними хворий не опритомнює, такий стан називають епілептичним статусом.

Адверзивний судомний напад, як і класичний великий, починається з тонічної фази, що розгортається повільніше, без попередньої аури. Спостерігають своєрідний поворот тіла навколо поздовжньої осі: спочатку виникає вимушений поворот очних яблук, у той самий бік повертаються голова, а потім усе тіло, і хворий падає. Після цього розгортається клонічна фаза, як і при великому судомному нападі.

Адверзивний напад виникає в разі органічного ураження лобових часток головного мозку.

Малий судомний напад (petit mal) загалом характеризується відсутністю виражених рухових компонентів. Хворий під час розмови або роботи раптово блідне, фокусує погляд уперед або вбік, непритомніє на 2—5 с, але не падає. При цьому може зберегтися та сама поза, в якій він перебував до нападу. Інколи помітні незначні судоми (посмикування) м'язів обличчя чи кінцівок. Коли у хворого відновлюється свідомість, він продовжує свою справу і не пам'ятає, що сталося (амнезія), або дивується появі чогось нового в оточенні. Ні вигуків, ні прикушування язика не спостерігають. Малий напад, що проявляється рудиментарними судомними симптомами (облизування, смоктальні та жувальні рухи, прицмокування, моргання, обертання очей, перебирання пальцями, тупцювання на одному місці), є проявом епілептичного автоматизму.

Малі судомні напади різноманітні за клінічною картиною.

Абсанс (від франц. absance — відсутність) — короткочасне потьмарення свідомості (1—2 с). На цей період хворий блідне, втрачає здатність продовжувати свою діяльність. Погляд хворого відсутній, проте судом не буває.

Пропульсивні напади характеризуються поштовхоподібними рухами вперед (пропульсії).

Салаамові напади (людина робить такі рухи, як під час східного привітання) починаються з тонічного скорочення м'язів тулуба, внаслідок чого тіло нахиляється вперед. Хворий зазвичай не падає.

Блискавичні напади відрізняються від салаамових лише темпом їх розгортання. Однак унаслідок блискавичного розвитку тонічних судом і різкого руху тулуба вперед хворі нерідко падають ниць.

Кюнічні пропульсивні напади проявляються різким та інтенсивним рухом уперед у верхній частині тіла, внаслідок чого хворий падає долілиць.

Ретропульсивні напади — поштовхоподібні рухи назад (ретропульсії).

Клонічніретропульсивні напади (наче хворий хоче взяти щось позаду себе) супроводжуються дрібними клонічними судомами м'язів повік, очних яблук (піднімання догори), закиданням голови, відведенням рук назад. Хворий не падає. Зіниці на світло не реагують. Виражені пітливість і слинотеча.

Рудиментарні ретропульсивні напади проявляються ністагмоїдними посмикуваннями очних яблук, а також міоклонічними судомами повік.

Пікнолепсія характеризується серією ретропульсивних клонічних або рудиментарних ретропульсивних клонічних нападів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судомні синдроми“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми
  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ