Транквілізатори (атарактичні засоби)

Психіатрія і наркологія

Загальними ознаками психотропної дії транквілізаторів є заспокійливий ефект з приємним відчуттям розслаблення, поліпшенням загального стану. Транквілізатори усувають або пом'якшують такі негативні емоції, як страх, напруження, тривога (анксіолітична дія). Спектр психотропного впливу транквілізаторів охоплює переважно різноманітні симптоми при межових психічних розладах. Транквілізатори широко застосовують не лише в психіатрії, а і в загальносоматичній практиці, оскільки

вони нормалізують психічний стан, зменшують вегетативні розлади при невротичних і неврозоподібних станах, а також психосоматичних (зокрема соматоформних) розладах. Одні транквілізатори справляють переважно заспокійливий ефект з гальмуванням, інші крім того — активізують і стимулюють.

Транквілізатори з переважно гальмівним компонентом

Мепротан (мепробомат, андаксин) — один з найефективніших заспокійливих засобів. Під час лікування цим препаратом настає емоційне заспокоєння, не такою гострою видається реакція на подразники, зникають емоційне напруження, а також різні вегетативні дисфункції. Випускають мепротан у формі таблеток по 200 мг. Призначають у дозах від 200—400 мг до 1,5—2,5 г на добу.

Хлордіазепоксид (хлозепід, еленіум, лібріум, напотон) — сильний заспокійливий засіб із широким спектром активності — призначають за всіх варіантів межових психічних розладів, які супроводжуються підвищеною збудливістю та вегетативними порушеннями. Особливо показаний при нав'язливих, фобічних та іпохондричних станах. Застосовують усередину та внутрішньом'язово. При невротичних станах і в соматичній практиці дози хлозепіду становлять 20—60 мг на добу (1 драже містить 5 мг).

Нозепам (оксазепам, тазепам) має м'яку дію і не спричинює побічних ефектів, а тому його широко застосовують для лікування всіх невротичних і неврозоподібних розладів з підвищеною збудливістю, особливо при тяжких соматичних і неврологічних захворюваннях, а також у пацієнтів похилого та дитячого віку. Препарат призначають усередину по 10 мг 1—4 рази на добу.

Нітразепам (радедорм, еуноктин) — похідне бензодіазепіну з вибірковою дією у вигляді вираженого снодійного ефекту, а також антисудомними властивостями. Його призначають як снодійний засіб за 25—40 хв до сну (5—10 мг), а також у педіатричній практиці для комплексного лікування епілепсії (у дозі 2,5—5 мл на добу до настання терапевтичного ефекту). Випускають препарат у таблетках по 5 і 10 мг.

Феназепам за силою загальної транквілізувальної дії перевершує всі інші транквілізатори. Він сприяє зменшенню хвилювання та відчуття страху навіть за реальної небезпеки, але зумовлює млявість, сповільнення реакції, сонливість. Показаний препарат при психотичній тривозі, фобіях, нав'язливих станах, іпохондричних синдромах. Феназепам призначають при невротичних і неврозоподібних розладах у дозі З—5 мг на добу. У вищих дозах (до 10 мг на добу) застосовують для усунення відчуття тривоги, збудження, нормалізації вегетативних функцій при психозах, а також для лікування алкогольної і токсикоманічної абстиненції. Випускають препарат у таблетках по 0,5 та 1 мг.

Транксен (динатрієвий хлоразепам) належить до бензодіазепінів, виявляє виражений анксіолітичний, а також седативно-снодійний, протисудомний і центральний розслаблюваний ефекти. У разі тривоги, депресії з тривогою, психомоторного збудження й агресії призначають у дозі від 20 до 200 мг на добу. Спочатку препарат уводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно, а потім — усередину. При перед- делірії та делірії (зокрема алкогольному) транксен застосовують по 50—100 мг через З—4 год. Через 2—3 доби дозу зменшують удвічі, а на 5-у — призначають усередину в добовій дозі 150—300 мг. Випускають препарат у флаконах для ін'єкцій по 20, 50, 100 мг і в капсулах по 5 і 10 мг.

Гідроксизин (атаракс) — виявляє анксіолітичний, седативний, антигістамінний, слабкий протиблювотний і знеболювальний ефекти. Застосовують препарат по 10—25 мг 3—4 рази на добу, випускають у таблетках по 10,25 мг і у вигляді 0,2 % сиропу у флаконах по 200 мл.

Золпідем (івадал) — належить до групи імідазопіридинів. Виявляє виражений седативно-снодійний ефект. Призначають препарат безпосередньо перед сном: пацієнтам, молодшим 65 років, по 10 мг (максимум — 15—20 мг) одноразово, старшим — від 5 до 10 мг. Дітям до 15 років, під час вагітності та в період лактації золпідем протипоказаний. Випускають препарат у таблетках по 10 мг.

Зопіклон — виявляє виражений снодійний ефект. Препарат добре переноситься хворими із супутньою неврологічною та соматичною патологією. Призначають по 5—10 мг перед сном, випускають у таблетках по 10 мг (АПО-зопіклон — по 5 мг).

Залеплон (селофен, анданте) — усуває виражені порушення сну (утруднене засинання). Призначають по 5—10 мг перед сном. Максимальна тривалість лікування — 2 тиж. Випускають залеплон у таблетках по 10 мг (анданте-капсули — по 5 і 10 мг).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Транквілізатори (атарактичні засоби)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)
  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ