Етіологія. У розвитку цього розладу особистості має значення виховання за типом “кумира сім'ї”, культивування демонстративних рис у сім'ї, намагання батьків реалізувати в дітях власні претензії. Частіше істеричний розлад особистості спостерігають у жінок.
Клінічна картина. З дитинства такі особи прагнуть бути в центрі уваги. На відмову у виконанні бажання дитина реагує протестом з паданням, закочуванням очей, переривчастим диханням тощо. Характер такої особистості відзначається демонстративністю, театральністю, підкресленою екстравертованістю. Якщо вона не є центром уваги або не отримує схвалення і компліментів, виникають напади дратівливості, плачу та скарг. Таким особам властива підвищена довірливість, навіюваність, орієнтація на авторитети. Вони легко змінюють власну думку під впливом інших людей або ситуації. Типовими є надмірне переймання власною фізичною привабливістю, постійна маніпулятивна поведінка для досягнення власних потреб. Міміка таких осіб жвава, жестикуляція експресивна, в одязі переважають яскраві тони, екстравагантність. Вони прагнуть до занять, які задовольняють потребу в демонстрації. У конфліктних ситуаціях виникають декомпенсації за типом “втечі в хворобу”, демонстративних суїцидальних спроб. Висока схильність до дисоціативних розладів, зокрема моторних і порушень свідомості.
Клінічні діагностичні критерії істеричного розладу особистості:
• відповідність загальним критеріям розладів особистості;
• демонстративність, театральність;
• яскравість, повсрхневість і лабільність емоційних реакцій;
• постійна потреба в увазі до себе, схваленні;
• підвищена сугестивність у поєднанні з фантазуванням і поверхневим мисленням;
• неадекватна демонстрація сексуальної привабливості;
• підвищена потреба бути фізично привабливим.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
• порушення цільової та мотиваційної структури діяльності:
• підвищена ригідність або тендітність рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і у незначущих видах діяльності;
• підвищена потреба в досягненні мети за зниженої або перекрученої мотивації досягнення;
• переваження в предметно-образному ході мислення індивідуально-суб'єктивної або індивідуально-емоційної складової.
Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляють.
Диференціальну діагностику потрібно проводити з органічними дисоціативними розладами та психопатоподібними станами, характерними для деяких ендокринних захворювань, зокрема тиреотоксикозу, і органічними розладами внаслідок ЧМТ. Ці розлади крім істеричних проявів характеризуються дисмнестичними, дисфоричними й астенічними станами та мають типові показники додаткових методів дослідження (ЕЕГ, КТ та ін.).
Терапія. Психоаналіз, орієнтований на з'ясування внутрішніх конфліктів, когні- тивно-поведінкова терапія, фармакотерапія (транквілізатори, антидепресанти, карба- мазепін).
Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Істеричний (демонстративний) розлад особистості“ на сторінці 1. Приємного читання.
