Історія хвороби хворого психіатричного профілю

Психіатрія і наркологія

Порівняно з історією хвороби пацієнта із соматичною патологією історія хвороби хворого психіатричного профілю має низку особливостей:

• 1. Паспортні дані: прізвище, ім'я, по батькові; рік народження; національність; професія; якщо інвалід, то якої групи; місце роботи; місце проживання; хто спрямував і хто доправив у клініку; дата госпіталізації; діагноз (лікувального закладу, який спрямував; під час госпіталізації; клінічний діагноз).

• 2. Скарги хворого: якщо вдається їх зібрати, детально описують на час курації, а скарги на час госпіталізації переносять в анамнез захворювання; якщо пацієнт вважає себе здоровим, це теж потрібно записати.

• 3. Об'єктивний анамнез (вказати джерело, з чиїх слів і з яких документів):

  – а) анамнез життя: умови і виховання в родині; психічні відхилення та хвороби у найближчих родичів; фізичний і психічний розвиток хворого в дошкільному, шкільному та старшому віці; успішність у навчанні; опанування фаху; служба в армії; робота; родинне життя; особливості характеру; перенесені захворювання; механічні та психічні травми; шкідливі звички (куріння, вживання алкогольних напоїв та ін.); сон; апетит; статева функція;

  – б) анамнез хвороби: коли, за яких обставин, гостро чи поступово почалися відхилення в переживаннях і поведінці хворого (детально описують, у чому саме це виявлялося — від перших проявів і протягом захворювання); якщо хворий раніше отримував лікування амбулаторно або в психіатричних лікарнях, зазначають у хронологічній послідовності, як перебігала недуга, чим лікували і які це мало наслідки, як позначалося на ставленні хворого до сім'ї, на працездатності і що стало безпосередньою причиною звернення до психіатра та госпіталізації. Під час першого огляду потрібно зазначити, з чиєї ініціативи і якої причини звернулися до психіатра або госпіталізували пацієнта. Має бути записана не лише адреса хворого, а і прізвище, ім'я, по батькові, адреса та телефони його найближчих родичів. Також потрібно зазначити відомості про того, хто доправив хворого в психіатричну клініку. Збирають і детально описують історію життя та хвороби психічнохворого (об'єктивний анамнез).

• 4. Суб'єктивний анамнез: у хворого дізнаються про його життя та хворобу, при цьому акцент роблять на суб'єктивних переживаннях. Записують лише ті дані, що доповнюють або заперечують об'єктивний анамнез.

• 5. Соматичний стан: результати обстеження органів і систем (розпитування, пальпація, перкусія, аускультація). Звертають увагу на будову тіла, патологічні зміни, тілесні ушкодження, гарячковий стан.

• 6. Неврологічний стан: результати повного неврологічного обстеження, як заведено в неврологічній клініці. Особливу увагу звертають на симптоми ураження головного мозку, черепних нервів, оболонку мозку (афазія, дизартрія, розлади почерку, ходьби, нраксису, напади, ригідність потиличних м'язів, менінгеальні симптоми Керніга, Брудзінського та ін.).

• 7. Лабораторні та інші параклінічні дослідження: клінічні аналізи крові та сечі, аналіз спинномозкової рідини, рентгенологічні і серологічні, біохімічні дослідження, експериментально-психологічні, нейрофізіологічні, електрофізіологічні та інші спеціальні методи (дослідження очного дна, ЕКГ, ЕЕГ тощо).

• 8. Психічний стан. Досліджують стан психіки хворого за певним планом:

  – а) зовнішній вигляд (одяг, зачіска, прикраси);

  – б) особливості контакту — активний, пасивний; легкий у спілкуванні, погано йде на контакт; продуктивний (адекватно відповідає на запитання, розкриває тему), формальний, не контактує (не відповідає або відповідає не за суттю);

  – в) стан свідомості — орієнтація щодо місця, часу, в середовищі, що оточує, і власній особі;

  – г) відчуття, сприйняття та їх розлади — ослаблення, посилення, спотворення відчуттів (зорових, слухових, смакових, нюхових, тактильних (дотикових), положення тіла в просторі, інтероцептивних). Сенестопатії, метаморфопсії, розлади схеми тіла. Ілюзії і галюцинації (за органами чуття). Справжні та псевдогалюцинації. Психічний автоматизм (синдром Кандинського—Клерамбо). Дереалізація та деперсоналізація;

ґ) розлади уваги — пасивна й активна увага (обсяг, концентрація, вибірковість, стійкість, перемикання, посилення, послаблення, спотворення);

• д) пам'ять та її розлади — гіпермнезія, гіпомнезія, амнезія (фіксаційна антероградна, ретроградна, антероретроградна), парамнезії (псевдоремінісценції, конфабуляції, криптомнезії);

• е) мислення і його розлади — типи мислення (конкретне, абстрактне); розлади за темпом (прискорене, сповільнене), формою (розщеплене, паралогічне, резонерське, деталізоване), змістом (нав'язливі, надцінні та маячні ідеї), їхнє значення (ставлення, переслідування, впливу, отруєння, оволодівання, ревнощів, величі, винахідництва, еротичні, багатства, самоприниження, самозвинувачення, гріховності, іпохондричні, нігілістичні тощо);

є) розлади інтелекту. Встановлюють невідповідність між запасом знань, освітою та життєвим досвідом. Визначають здатність до розумових операцій, зокрема до аналізу (поділ понять на складові), синтезу (об'єднання частин у єдине ціле), порівняння (що спільне і чим відрізняються, наприклад, літак і птах), узагальнення (яблуко, груша, слива), абстракції (розуміння переносного значення приказок, метафор, крилатих виразів тощо), а також до конкретизації (застосування абстрактних суджень у конкретній ситуації). Важливо також з'ясувати, чи критично пацієнт оцінює власний хворобливий стан;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історія хвороби хворого психіатричного профілю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю
  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ