Порівняно з історією хвороби пацієнта із соматичною патологією історія хвороби хворого психіатричного профілю має низку особливостей:
• 1. Паспортні дані: прізвище, ім'я, по батькові; рік народження; національність; професія; якщо інвалід, то якої групи; місце роботи; місце проживання; хто спрямував і хто доправив у клініку; дата госпіталізації; діагноз (лікувального закладу, який спрямував; під час госпіталізації; клінічний діагноз).
• 2. Скарги хворого: якщо вдається їх зібрати, детально описують на час курації, а скарги на час госпіталізації переносять в анамнез захворювання; якщо пацієнт вважає себе здоровим, це теж потрібно записати.
• 3. Об'єктивний анамнез (вказати джерело, з чиїх слів і з яких документів):
– а) анамнез життя: умови і виховання в родині; психічні відхилення та хвороби у найближчих родичів; фізичний і психічний розвиток хворого в дошкільному, шкільному та старшому віці; успішність у навчанні; опанування фаху; служба в армії; робота; родинне життя; особливості характеру; перенесені захворювання; механічні та психічні травми; шкідливі звички (куріння, вживання алкогольних напоїв та ін.); сон; апетит; статева функція;
– б) анамнез хвороби: коли, за яких обставин, гостро чи поступово почалися відхилення в переживаннях і поведінці хворого (детально описують, у чому саме це виявлялося — від перших проявів і протягом захворювання); якщо хворий раніше отримував лікування амбулаторно або в психіатричних лікарнях, зазначають у хронологічній послідовності, як перебігала недуга, чим лікували і які це мало наслідки, як позначалося на ставленні хворого до сім'ї, на працездатності і що стало безпосередньою причиною звернення до психіатра та госпіталізації. Під час першого огляду потрібно зазначити, з чиєї ініціативи і якої причини звернулися до психіатра або госпіталізували пацієнта. Має бути записана не лише адреса хворого, а і прізвище, ім'я, по батькові, адреса та телефони його найближчих родичів. Також потрібно зазначити відомості про того, хто доправив хворого в психіатричну клініку. Збирають і детально описують історію життя та хвороби психічнохворого (об'єктивний анамнез).
• 4. Суб'єктивний анамнез: у хворого дізнаються про його життя та хворобу, при цьому акцент роблять на суб'єктивних переживаннях. Записують лише ті дані, що доповнюють або заперечують об'єктивний анамнез.
• 5. Соматичний стан: результати обстеження органів і систем (розпитування, пальпація, перкусія, аускультація). Звертають увагу на будову тіла, патологічні зміни, тілесні ушкодження, гарячковий стан.
• 6. Неврологічний стан: результати повного неврологічного обстеження, як заведено в неврологічній клініці. Особливу увагу звертають на симптоми ураження головного мозку, черепних нервів, оболонку мозку (афазія, дизартрія, розлади почерку, ходьби, нраксису, напади, ригідність потиличних м'язів, менінгеальні симптоми Керніга, Брудзінського та ін.).
• 7. Лабораторні та інші параклінічні дослідження: клінічні аналізи крові та сечі, аналіз спинномозкової рідини, рентгенологічні і серологічні, біохімічні дослідження, експериментально-психологічні, нейрофізіологічні, електрофізіологічні та інші спеціальні методи (дослідження очного дна, ЕКГ, ЕЕГ тощо).
• 8. Психічний стан. Досліджують стан психіки хворого за певним планом:
– а) зовнішній вигляд (одяг, зачіска, прикраси);
– б) особливості контакту — активний, пасивний; легкий у спілкуванні, погано йде на контакт; продуктивний (адекватно відповідає на запитання, розкриває тему), формальний, не контактує (не відповідає або відповідає не за суттю);
– в) стан свідомості — орієнтація щодо місця, часу, в середовищі, що оточує, і власній особі;
– г) відчуття, сприйняття та їх розлади — ослаблення, посилення, спотворення відчуттів (зорових, слухових, смакових, нюхових, тактильних (дотикових), положення тіла в просторі, інтероцептивних). Сенестопатії, метаморфопсії, розлади схеми тіла. Ілюзії і галюцинації (за органами чуття). Справжні та псевдогалюцинації. Психічний автоматизм (синдром Кандинського—Клерамбо). Дереалізація та деперсоналізація;
ґ) розлади уваги — пасивна й активна увага (обсяг, концентрація, вибірковість, стійкість, перемикання, посилення, послаблення, спотворення);
• д) пам'ять та її розлади — гіпермнезія, гіпомнезія, амнезія (фіксаційна антероградна, ретроградна, антероретроградна), парамнезії (псевдоремінісценції, конфабуляції, криптомнезії);
• е) мислення і його розлади — типи мислення (конкретне, абстрактне); розлади за темпом (прискорене, сповільнене), формою (розщеплене, паралогічне, резонерське, деталізоване), змістом (нав'язливі, надцінні та маячні ідеї), їхнє значення (ставлення, переслідування, впливу, отруєння, оволодівання, ревнощів, величі, винахідництва, еротичні, багатства, самоприниження, самозвинувачення, гріховності, іпохондричні, нігілістичні тощо);
є) розлади інтелекту. Встановлюють невідповідність між запасом знань, освітою та життєвим досвідом. Визначають здатність до розумових операцій, зокрема до аналізу (поділ понять на складові), синтезу (об'єднання частин у єдине ціле), порівняння (що спільне і чим відрізняються, наприклад, літак і птах), узагальнення (яблуко, груша, слива), абстракції (розуміння переносного значення приказок, метафор, крилатих виразів тощо), а також до конкретизації (застосування абстрактних суджень у конкретній ситуації). Важливо також з'ясувати, чи критично пацієнт оцінює власний хворобливий стан;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історія хвороби хворого психіатричного профілю“ на сторінці 1. Приємного читання.
