Хімічні та біологічні чинники

Психіатрія і наркологія

Деякі хімічні та біологічні речовини здатні зумовити психічні розлади. Вони дуже різні, тому неможливо узагальнено описати психотропні ефекти. Ці відомості містяться у довідниках з токсикології та фармакології. Тут схарактеризовано отруєння, що найчастіше спостерігають у сучасних умовах.

Галюциногени (психодизлептики, “фантастики”, нсихотоміметики, або пси- ходелічні речовини)

Є клас препаратів, які зумовлюють симптоми, що нагадують психоз. Наприклад, галюцинації, втрату відчуття реальності та нездатність орієнтуватися, онейроїдний стан та ін. До таких речовин належить понад 100 природних і синтетичних препаратів. Вважають, що психоделічні речовини “розширюють або підвищують рівень свідомості” (Б. Ого!', 1988; Г.І. Каплан, Б.Дж. Седок, 1994). Галюциногени діють на катєхоламінову систему, дофамін, ацетилхолін, серотонін і ГАМК. Можливо, в мозку с специфічні для цих речовин рецептори.

Класичним представником галюциногенів є мескалін (ацтеки називали його пейот- лом) — алкалоїд кактуса Lophophora Williamsi або Anhalonium Lewinii, що росте в Північній Америці. З давніх часів і дотепер американські індіанці використовують пе- йотл у релігійних церемоніях і ритуалах. У нашій країні після видання книг Карлоса Кастанеди відбулася “популяризація” та “романтизація” психофармакологічних ефектів пейотла. Якщо вживати мескалін у малих дозах, виникають такі психічні зміни, як після гашишу або опію. Можуть з'являтися розлади, які подібні до симптомів шизофренії. Через ЗО—45 хв після вживання 0,1—0,3 г пейотлу виникають озноб, нудота, головний біль, відчуття припливу крові до голови, болісні парестезії та сенестопатії, переважно в кінцівках. Вони швидко змінюються незначною збудливістю, метушливістю та балакучістю, підвищенням чутливості до світла та ін. Усі речі здаються хворим яскравими, з дивною формою, а згодом з'являються ілюзорні та галюцинаторні образи. Іноді виникають калейдоскопічні картини. Образи вкрай нестійкі. Одночасно спостерігають надзвичайно химерні тілесні ілюзії з порушенням схеми тіла та мета- морфопсіями. Загострюється звукове сприйняття. З часом змінюється сприйняття простору та часу, аж до безпредметно-екстатичного стану. Через роздвоєння особистості людина дивиться на себе неначе збоку. Психоз завершується різким збудженням з нестримною балакучістю, крайньою метушливістю, схильністю до брехні та витівок. Пе- j режите зберігається в пам'яті чітко. Тривале вживання речовини призводить до ослаблення волі, фізичного маразму, психічної деградації. Спостерігали також випадки раптової смерті.

Псилоцибін і псилоцин виділив зі священного мексиканського гриба швейцарський хімік А. Гофман. Ці галюциногени зумовлюють гострий інтоксикаційний делірій зі зміною свідомості і сприйняття оточення, зоровими ілюзіями та яскравими галюцинаціями. Середня доза, що зумовлює такий ефект, — 6 мг. Псилоцибіновий психоз нагадує мескаліновий.

LSD (діетиламід лізергінової кислоти) виділили з ріжків Штоль і А. Гофман у 1938 р. Середня доза, що спричинює психотропний ефект, — 75 мг. Починає діяти препарат через годину після вживання, ефект триває від 8 до 12 год. Фізичні симптоми: мідріаз, тахікардія, пітливість, зниження гостроти зору (мов запона перед очима) і тремор. Спостерігають деліріозний стан. Іноді пацієнтам здається, що вони божеволіють і що вже ніколи не стануть нормальними. Коли виникає хибне переконання в тому, що сприйняття не порушене, а правдиве, реальні речі бачаться надзвичайно яскравими. Кольори здаються багатшими, контури предметів — різкими, музика — емоційно насиченою, а нюх і смак загострюються. Звичайним явищем вважають синестезії, коли кольори можна чути, а звуки — бачити. Інколи виникають розлади схеми тіла та порушення сприйняття часу і простору. Галюцинації найчастіше бувають зоровими, зазвичай мають вигляд геометричних форм і цифр, але іноді виникають також слухові або тактильні. Емоції стають надто інтенсивними і можуть часто змінюватися. В один і той самий час пацієнт може мати два протилежних відчуття. Дуже посилюються навіюваність і чутливість до невербальних сигналів. Інколи з'являється

прагнення до єднання з іншими людьми або, навпаки, до самотності. Відновлюється пам'ять на події раннього дитинства, оживають картини далекого минулого. Типовим є враження про глибоке розуміння релігійних і філософських ідей. Змінюється відчуття самого себе, іноді — до стану деперсоналізації та злиття із зовнішнім світом. Це супроводжується відокремленням власного “Я” від тіла і розчиненням у містичному екстазі. Симптоматика лізергінової інтоксикації нагадує маніакальну, гебефре- нічну, депресивну, параноїдну та кататонічну.

До психодизлептиків належать також екстазі (3,4-метилендіоксиметамфетамін, МДМА), натуральні речовини гармін, гармалін, богаїн, диметилтриптамін та інші синтетичні препарати, що мають структуру триптаміну або метоксильованого амфе- таміну.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімічні та біологічні чинники“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники
  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ