Опійний абстинентний синдром

Психіатрія і наркологія

Опійний абстинентний синдром з'являється в І стадії наркоманії, в II — спостерігають найвищий ступінь розвитку. Спочатку прояви абстинентного синдрому стерті. Найчастіше опійний абстинентний синдром маніфестує у вигляді депресивно-іпохондричного стану з істероїдними та дисфоропо- дібними реакціями. До них приєднуються соматовегетативні компоненти: нежить, пітливість, незначна тахікардія, незначне підвищення рівня АТ. Сни в цей час досить яскраві (ейдетичні). Зміст їх тісно пов'язаний з добуванням, переробкою та підготовкою до вживання наркотику. Така фабула сну має раптовий неприємний кінець (у руках розламується шприц, міліція відбирає наркотик тощо), або просто людина прокидається, відчуваючи непереборний потяг до вживання наркотику. У І стадії захворювання абстинентний стан можна частково усунути завдяки вживанню седативних препаратів, канабіноїдів, чаю або кави.

Абстинентний синдром у II стадії опійної наркоманії набуває максимального ступеня вираженості. Перші його прояви — погіршення настрою, дратівливість, відчуття холоду та тремор — з'являються через 6—8 год після введення останньої дози наркотику. Безпосередньо за цим поступово розвивається набряк слизових оболонок з виділенням відповідного секрету (сльози, слина тощо). Ці симптоми посилюються до 2—4-ї доби. На висоті абстиненції спостерігають тремор, суглобовий і м'язовий біль, пронос, блювання, оніміння кінцівок, тонічні судоми різних м'язових груп, що може призвести до опістотонусу (тіло різко вигинається назад, хворий спирається лише на п'яти та потилицю). Варто пам'ятати, що на тлі абстинентного синдрому загострюються всі хронічні захворювання, перш за все серцево-судинної системи. Тривалість абстиненції (без лікування) становить 1,5—2 тиж. Після виходу із цього стану іце деякий час спостерігають астенію, безсоння.

Ліку'вання опійного абстинентного синдрому має бути комплексним та інтенсивним. Основними напрямами є седативна терапія, усунення больового синдрому, детоксикація та підтримання життєвих функцій організму. Для седативної терапії використовують сибазон у високих дозах (до 10—14 мл на добу). У разі його призначення потрібно контролювати загальний стан хворого і коригувати дозу препарату, знижуючи її кожного дня. Призначення нейролептичних засобів (аміназин, тизерцин) доцільне при агресивних тенденціях у поведінці хворого. При цьому потрібно ретельно контролювати рівень АТ для запобігання колаптоїдним реакціям. У разі вживання високих доз опіатів на першому етапі лікування можна застосовувати наркотичні аналгетики зі зниженням їхньої дози щодобово та повної відмови від них на

З—4-й день лікування. Варто зважати на симулятивну поведінку хворих, які аграву- ють свій стан для отримання більших доз наркотичних і седативних препаратів. Виважена терапевтична тактика можлива лише за умови прискіпливого спостерігання за хворими з боку медичного персоналу.

Алкогольне сп'яніння та найчастіші отруєння іншими психоактивними речовинами

Просте алкогольне сп'яніння. Глибина сп'яніння залежить від багатьох чинників: психофізіологічного стану, індивідуальної толерантності до алкогольних напоїв, їхньої якості та міцності. Виділяють три ступеня алкогольного сп'яніння:

• 1. Легкий ступінь характеризується відчуттям комфорту, зниженням критичності щодо власних дій і можливостей. У цьому разі підвищується швидкість мислення, однак через поверхневі асоціації та зниження якості розумової діяльності ослаблюються пізнавальні функції, погіршується якість роботи. Загострено проявляються помірно виражені в тверезому стані риси особистості. Шкіра обличчя червоніє, з'являються легка дизартрія, непевна хода. У деяких випадках спостерігають розширення зіниць і помірну брадикардію.

• 2. Середній ступінь сп'яніння відзначається подальшим зниженням продуктивності дій, пізнавальних процесів і дискоординацією рухів. У цей час характерні різкі зміни настрою, що проявляються відповідно індивідуальним особливостям та рівню культури пияка.

• 3. За тяжкого ступеня сп'яніння порушується орієнтування, згладжуються емоції. В окремих випадках можливий сопорозний або коматозний стан.

Крім того, алкогольне сп'яніння може мати атипові форми. До них належать:

• а)депресивне сп'яніння — хворий тужить, жаліє себе і вимагає цього від інших. Потреба в невідкладній допомозі виникає в разі суїцидальних висловлювань або дій хворого;

• б)істеричне сп'яніння — характерніше для жінок. Хворі схильні до демонстративної поведінки та скандалів у нетверезому стані. Вони видають себе за більш сп'янілих, ніж є насправді. Унаслідок такої поведінки можуть провокувати конфлікти;

• в)гебефренічне сп'яніння — в нетверезому стані поведінка людини стає придуркуватою, дитячою. Пияки можуть чіплятися до сторонніх з цинічними пропозиціями або діями. Зауваження з боку оточуючих можуть зумовлювати агресію. Тому такі хворі досить часто отримують травми та потрапляють у відділки міліції;

• г)дисфоричне сп'яніння характеризується різкою немотивованою тугою, страхом і агресивністю сп'янілих.

Найчастіше депресивне та істеричне сп'яніння спостерігають в осіб із природженими вадами характеру — розладами особистості (психопатіями) та вираженими ак- центуаціями. Гебефренічне та дисфоричне сп'яніння виникають в осіб з органічним ураженням центральної нервової системи. В останніх вживання алкоголю, навіть у помірних дозах, може спричинити такий присмерковий розлад свідомості, як патологічне сп'яніння.

Крім зазначених психопатологічних станів невідкладна медична допомога може знадобитися сп'янілим унаслідок їх травмування, утоплення, переохолодження, перегріву тощо. Проблемою на етапі надання невідкладної медичної допомоги може бути неадекватне ставлення хворого до ситуації. Це зумовлено двома чинниками: поверхневою оцінкою пацієнтом тяжкості розладу власного здоров'я й анестезивним ефектом алкоголю.

Лікування алкогольної інтоксикації потрібно розпочинати з видалення алкоголю з організму. Цього можна досягти завдяки промиванню шлунка з використанням великої кількості води для розведення його вмісту і запобігання хімічному опіку гортані. У разі нещодавнього вживання алкоголю можна застосовувати активоване вугілля. Для підтримання діяльності серця рекомендують призначати кардіотонічні засоби м'якої дії. Для протверезіння можна використовувати великі дози вітамінів групи В, перш за все В, (до 100 мг) з 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках проводять гемодіаліз і штучну вентиляцію легенів.

Крім простого алкогольного сп'яніння можливі отруєння різними настоянками та сурогатами алкоголю. Загальною характеристикою таких отруєнь є невідповідність стану хворого кількості вжитого алкоголю, наявність симптомів, не характерних для сп'яніння (навіть тяжкого).

Якщо огляд хворого проводять на місці вживання отруйних речовин, бажано перевірити посуд і напої, що залишилися, щодо наявності специфічного запаху, домішок тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опійний абстинентний синдром“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром
  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ