Розлади потягів характеризуються непереборним прагненням, яке заволодіває хворим усупереч здоровому глузду, почуттям і волі, виконати безглузді дії. До них належать:
• дромоматія — непереборний потяг, без будь-якої мотивації, до бродяжництва;
• піроманія — нездоланна пристрасть до підпалювання без будь-яких мотивів;
• клептоманія — бажання красти зовсім непотрібні речі без будь-якої мотивації, стимулів і зацікавлення;
• міфоманія — потяг до обману, брехні, вигадок, фантазій (без розладу пам'яті);
• арифмоманія — непереборне, нав'язливе бажання рахувати будь-які предмети;
• дипсоманія — раптовий, непереборний потяг до алкоголю, періодичні запої;
• копролалія—непереборний потяг говорити непристойності, брутально лаятися.
Імпульсивні розлади потягів спостерігають у психопатичних особистостей при
неврозі, на початку розвитку шизофренії.
Хворобливі розлади харчового потягу (інстинкту) проявляються, з одного боку, його посиленням — поліфагія, булімія (надмірне поїдання їжі без відчуття ситості), що спостерігають при невротичних станах, шизофренії, органічних ураженнях головного мозку, з іншого — його ослабленням (анорексія — відмова від їжі). У деяких випадках, при нервовій анорексії, замість поліфагії розвивається анорексія. Ослаблення харчового інстинкту супроводжує депресивні й астенічні стани, шизофренію, тривалі соматичні захворювання.
Спотворення харчового інстинкту (потягу) називають копрофагією. Такі хворі їдять неїстівне (кал, землю, п'ють сечу тощо). Це патологічне явище спостерігають при розумовій відсталості, деменції, органічних ураженнях головного мозку.
Хворобливі розлади інстинкту самозбереження полягають у його посиленні, ослабленні та спотворенні. Посилення цього інстинкту супроводжується агресивними або панічними реакціями, немотивованими скаргами, ослаблення — суїцидальними намірами, тенденціями та вчинками. Спотворення інстинкту самозбереження характеризується психомоторним збудженням із завданням собі фізичної шкоди. Ці розлади спостерігають в осіб з психопатичною структурою особистості, при депресії, у хворих на шизофренію.
Хворобливі розлади статевого інстинкту та статевого потягу (лібідо) виявляються гіперсексуальністю, тобто загостренням статевого потягу (в чоловіків — сатиріаз, у жінок — німфоманія), гіпосексуальністю, або ж ослабленням лібідо, та статевими збоченнями (статеві перверзії, парафілія). Гіперсексуальність спостерігають при маніакальних станах, органічних ураженнях головного мозку з психічними проявами — прогресивному паралічі, старечому недоумстві, епідемічному енцефаліті, олігофренії. Гіпосексуальність супроводжує депресивні й астенічні стани, неврози, шизофренію.
Статеві перверзії виявляються зміною спрямування статевого потягу та форм його реалізації. їх можна вважати справжніми лише тоді, якщо відбувається реалізація спотвореного статевого потягу замість нормального статевого життя.
Статеві збочення досить різноманітні. Це можуть бути порушення статевої самосвідомості (транссексуалізм). психосексуальних орієнтацій за об'єктом, його віком та статтю.
Транссексуалізм — стійке усвідомлення власної належності до протилежної статі, попри те, що статеві залози, сечостатеві органи та вторинні статеві ознаки відповідають генетичній статі.
Патологічний онанізм — одержання статевого задоволення за допомогою лише механічного подразнення статевих органів (фізичний онанізм) або посиленого фантазування на еротичні теми (психічний онанізм).
Нарцисизм (автоеротизм) — спрямування лібідо на самого себе, сексуальна закоханість, милування власним оголеним тілом (культ власного тіла), що супроводжується статевим збудженням.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлади потягів“ на сторінці 1. Приємного читання.
