Нейросифіліс

Психіатрія і наркологія

Психічні розлади сифілітичного походження належать до тяжких захворювань. Враховуючи характер ураження головного мозку, час їх виникнення і особливості психічних порушень, виділяють дві форми нейросифілісу: сифіліс мозку і прогресивний параліч. При сифілісі мозку ураження зазнають тканини мезодермального походження (судини, оболони мозку) — мезодермальний нейросифіліс, при прогресивному паралічі страждає ектодерма (паренхіма головного мозку) — паренхіматозний нейросифіліс.

Сифіліс мозку розвивається через 4—7 років після зараження сифілісом, прогресивний параліч — через 10—12 років і більше. Тому сифіліс мозку називають раннім нейросифілісом, а прогресивний параліч — пізнім.

Психози при сифілісі головного мозку (сифілітичні психози)

Часто в психіатричній практиці ототожнюють сифілітичні психози із сифілісом головного мозку. Але поняття “сифіліс мозку” значно ширше, ніж “сифілітичні психози”. Сифілітичні психози є окремою формою сифілісу мозку. Інколи при сифілісі мозку не виявляють психотичних розладів, і тому не варто застосовувати цей термін як синонім поняття “сифілітичний психоз”.

Під час патологоанатомічних досліджень при сифілісі мозку виявляють менінгіт і менінгоенцефаліт, сифілітичний ендартеріїт, розростання грануляційної тканини навколо судин, у речовині головного мозку і його оболонах (сифілітичні гуми), тому симптоматика сифілісу мозку досить поліморфна.

До сифілітичних психозів належать різноманітні їхні форми, їх неможливо класифікувати, оскільки часто спостерігають перехідні та змішані варіанти.

Різноманітність клінічних проявів пояснюють особливостями патологічного процесу, його локалізацією, наявністю токсичних впливів, пов'язаних із сифілітичною інфекцією. Перебіг їх залежить також від часу, що минув від моменту зараження, преморбідних властивостей організму, попереднього лікування та ін.

Різні автори наводять неоднакову класифікацію психічних розладів. Розподіл сифілітичних психозів на гострі, підгострі та хронічні неможливий, оскільки складно провести між ними межу. Форми сифілітичних психозів не є окремими захворюваннями, їх потрібно розглядати лише як різновиди сифілісу мозку.

Більшість авторів вважають, що при сифілісі мозку можуть розвиватися такі форми психічних порушень: неврозоподібна (сифілітична неврастенія), деліріозна, психоз при сифілітичному менінгіті, психоз при гумах головного мозку, галюцинаторна (сифілітичний галюциноз), депресивна, маніакальна, галюцинаторно-параноїдна, пароксизмальна (епілептиформна), кататонічна, Корсакова, псевдопаралітична (сифілітичний псевдопараліч), дементна.

Неврозоподібна (сифілітична неврастенія) форма характеризується симптомами, що властиві неврозам, передусім неврастенії. Хворі скаржаться на головний біль, дратівливість, підвищену втомлюваність, зниження працездатності, безсоння, ослаблення пам'яті, зниження настрою. У них можуть виявляти незначні менінгеальні симптоми, анізокорію з млявою реакцією зіниць на світло, асиметрію іннервації лицевих м'язів, пожвавлення та нерівномірність сухожилкових і періостальних рефлексів. Реакція Вассермана (під час дослідження спинномозкової рідини) позитивна. Вона містить велику кількість білка та клітинних елементів. Якщо ця симптоматика не є початком тяжчих проявів сифілісу мозку, то під впливом специфічної терапії вона зникає.

Деліріозна форма характеризується раптовим потьмаренням свідомості з дезорієнтацією, численними зоровими та слуховими галюцинаціями, уривчастими маячними ідеями переслідування, страхом, психомоторним збудженням. Неврологічна симптоматика така сама, як і за неврозоподібної форми.

Сифілітичний менінгіт. Гострий сифілітичний менінгіт супроводжується постійною гарячкою. Хворі скаржаться на інтенсивний головний біль, запаморочення, нудоту, блювання. Спостерігають типові менінгеальні симптоми (ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзінського та ін.). Можливе порушення свідомості за типом оглушення, делірію, аменції, виникнення судомних нападів і епілептиформного збудження.

Частіше в оболонах мозку розвивається хронічний запальний процес, який поширюється на головний мозок і зумовлює хронічний менінгоенцефаліт. Для нього характерним є порушення свідомості за типом легкого деліріозного синдрому, присмеркового стану. У поодиноких випадках виникають судомні напади. При сифілітичному менінгіті (менінгоенцефаліті) симптоми делірію швидко минають, але мають тенденцію до рецидивування.

Для діагностики сифілітичного менінгоенцефаліту важливе значення мають такі неврологічні розлади, як менінгеальні симптоми, птоз, косоокість, анізокорія, млява реакція зіниць на світло, акомодація і конвергенція (типовий синдром Аргайль—Робертсона; буває не завжди), ністагм, зниження слуху, ураження лицевого та трійчастого нервів, афазія, апраксія.

Гуми головного мозку. Цю форму сифілісу спостерігають нечасто. Гуми локалізуються як в оболонах, так і в самому мозку, внаслідок чого підвищується внутрішньочерепний тиск. Сифілітичні гуми можуть спричинити психічні розлади, підґрунтям яких є не лише підвищення тиску спинномозкової рідини, а і локалізація гум. У клінічній картині гумозної форми сифілісу виявляють окремі симптоми, що залежать від локалізації та розмірів гуми.

Такі хворі мляві, апатичні, байдужі до всього. Виникає та поступово наростає порушення свідомості (делірій), з'являються головний біль, застійні сосочки зорових нервів, парез, параліч, гіперкінез, судомні напади.

Галіоціїнаторна форма (сифілітичний галюциноз) проявляється слуховими галюцинаціями неприємного змісту (погрози, лайка, осуд дій хворого), що є досить стійкими. Крім справжніх галюцинацій і псевдогалюцинацій можуть виникати симптоми психічного автоматизму (впізнавання думок, думки-відлуння, підказування думок). Настрій таких хворих знижений. Неврологічні симптоми за цієї форми захворювання постійні, але нечітко виражені.

Депресивна форма характеризується меланхолійним синдромом, але знижений настрій не має яскравого чуттєвого тла. У хворих виникають маячні ідеї іпохондричного змісту. Зазначена форма триває кілька місяців, інколи до року. Наприкінці захворювання всі психічні процеси стають менш вираженими. Неврологічні симптоми постійні. Депресивна форма має тенденцію до рецидиву.

Маніакальна форма проявляється маніакальним синдромом з маячними ідеями величі, що мають безглуздий характер, але безглуздість не сягає ступеня, який властивий експансивній формі прогресивного паралічу. Інколи перебіг хвороби змінюється: спостерігають то депресивний, то маніакальний стани.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нейросифіліс“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс
  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ