Етіологія: генетична схильність і виховання за типом “попелюшки” або гіперопіки за пасивного батька та наддбайливої, але І холодної і дистанційованої матері, що вирішує власні проблеми за рахунок дитини.
Дитина приймає таку модель виховання і відтворює її у своєму дорослому житті.
Клінічна картина. Основним проявом шизоїдного розладу особистості є утруднення контакту з оточенням, надмірна інтровертованість, поглиненість у свій внутрішній світ. Характерною ознакою є психестетична диспропорція за Е. Кречме- ром — від гіперестетичності, надмірної вразливості, “мімозоподібної” чутливості до емоційної холодності, анестезії. У дитячому віці поведінка таких осіб нагадує ранній дитячий аутизм, синдром Аспергера. У дошкільному та шкільному віці їм важко спілкуватися з однолітками. У таких хворих немає близьких друзів або довірливих стосунків і бажання їх заводити. Вони комфортно почуваються насамоті, схильні до уособленого способу життя, хоча зазвичай не здатні вирішити елементарні життєві проблеми. Схильні до побудови фантазій. Люди з таким типом особистості цікавляться абстрактними галузями знань і нерідко проявляють хист до математики, філософії, астрономії тощо. Вони байдужі до соціальних норм, вимог етикету й умовностей. Зазвичай не переймаються своїм зовнішнім виглядом і враженням, яке вони справляють на оточуючих. Зовні виглядають емоційно холодними, не здатні виявляти теплі почуття, ніжність або гнів щодо інших людей. Не проявляють емоційної реакції ані на образу, ані на компліменти. Однак холодність і незворушність можуть бути своєрідним захистом через гіперсенситивність. Типова реакція в конфліктній ситуації — уникнення, ігнорування, хоча можлива і сенситивна реакція на образу. Залежно від характеру емоційного реагування на оточення розрізняють сенситивних шизоїдів із гіперестетичним компонентом, надмірною чутливістю, вразливістю, рефлективністю і експансивних — з елементами емоційної “анестезії” (байдужістю, з проявами жорстокосердя та спалахами гніву й імпульсивними вчинками).
Декомпенсацію шизоїдних особистостей спостерігають у ситуаціях, які потребують від них значного обсягу спілкування та швидкого прийняття рішень.
Клінічні діагностичні критерії особистості шизоїдного типу:
• відповідність загальним критеріям розладів особистості;
• комфортне існування за відсутності спілкування;
• емоційна холодність, відчуженість, сплощена афективність;
• нездатність виявляти щирі почуття до інших людей;
• слабка емоційна реакція як на комплімент, так і на критику;
• підвищена схильність до фантазій і інтроспекції;
• потреба в індивідуальній діяльності, усамітненні;
• байдужість до соціальних норм і суспільних умовностей;
• відсутність близьких друзів або довірчих стосунків і потреби в них.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
• порушення або перекручування соціальної перцепції;
• порушення цільової та мотиваційної структури діяльності;
• знижена потреба в досягненні мети за підвищеної або перекрученої мотивації;
• зміни емоційної сфери.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розлад особистості шизоїдного типу“ на сторінці 1. Приємного читання.
