Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

Психіатрія і наркологія

Це рідкісна сімейна хвороба, що передається за автосомно-домінантним типом. Уперше її було описано в 1936 р. Нині виділяють її спорадичну форму. Уражує осіб віком 40—50 років.

За морфологічними ознаками нагадує трансмісивну підгостру спонгіоформну енцефалопатію. Однак при синдромі Герстмана—Страусслера—Шейнкера в молекулярному шарі мозочка міститься більше концентричних амілоїдних пластин. Через наявність у цитоплазмі хворих нейронів, нейтрофібрилярних структур нагадує хворобу Альцгеймера, але, на відміну від останньої, в головному білковому компоненті амілоїдних ядер виявляють пріони РгР (при хворобі Альцгеймера — це АЬ-пептид). Зазначений синдром спостерігають дуже рідко.

Основними клінічними проявами синдрому Герстмана—Страусслера—Шейнкера є прогресуюча деменція, мозочкова атаксія, розлади фонації (голосотворення), що зберігаються протягом 6—10 років (у середньому — 4 роки), після чого настає смерть.

Синдром фатального сімейного безсоння — спадкова хвороба, що передається за автосомно-домінантним типом. Страждають на неї і чоловіки, і жінки. У хворих виявляють такі патоморфологічні зміни: загибель нейронів (до 90 %), астрогліоз, іноді спонгіоз і амілоїдні білкові депозити. Крім того, в лімбіко-паралімбічних, інтрамінарних і сітчастих ядрах гине до 60 % нейронів. Ознак запалення немає. Основним патогенетичним механізмом захворювання вважають зниження ефективності проведення імпульсів через таламус під час засинання. У клінічній картині виділяють чотири стадії:

I — прогресуюче безсоння з формуванням різноманітних фобій, аж до панічних страхів (триває майже 4 міс.);

II — поява галюцинацій, тривоги, психомоторного збудження, гіпергідрозу (майже 5 років);

III — повне безсоння, дратівливість, нестриманість. Такі хворі виглядають набагато старшими, ніж є насправді. Триває зазначена стадія майже 3 міс.;

IV — повне безсоння, деменція та смерть унаслідок кахексії або пневмонії (до 6 міс.).

Хворобу Куру, яку спостерігали винятково в гірській місцевості Окапа та Форес на острові Папуа (Нова Гвінея), в 1957 р. описали Гайдушеко і Зигас. Вона призвела до загибелі понад 2500 (10 %) аборигенів. За однією з гіпотез, ця недуга виникла спонтанно в однієї людини як спорадичний випадок хвороби Крейтцфельдта—Якоба. Після чого вона трансмісивно передавалась іншим членам племені, які ритуально дотримували традицій канібалізму. Після відмови від ритуалу хвороба зникла.

Хронічна прогресуюча енцефалопатія дитячого віку (хвороба Альперса) — рідкісна форма прогресуючої трансмісивної енцефалопатії, що поєднується з некротичним ураженням печінки. Розвивається від народження до 18 років. Триває 8— 12 міс від моменту маніфестації. Має спадковий характер (передається за автосомно-рецесивним типом).

Морфологічні ознаки: спонгіоз (як при хворобі Крейтцфельдта—Якоба), дистрофія нейронів, астрогліоз у корі великого мозку в потиличній ділянці, в ділянці смугастого тіла, менше — в тім'яній ділянці, склероз Аммонівого рогу, дистрофічні зміни в задніх стовпах спинного мозку, зменшення кількості клітин Пуркіньє в мозочку. Характерні центролобулярні некротичні зміни в печінці.

Клінічно захворювання проявляється сильним головним болем, множинними інсультоподібними станами (з епілептиформними нападами), порушенням гостроти зору, артеріальною гіпотензією, що прогресує, хронічним гепатитом з переходом у цироз печінки, інколи геморагічним панкреатитом. Смерть найчастіше настає внаслідок печінкової недостатності.

Описано випадки пренатального дебюту хвороби Альперса із затримкою внут- рішньоутробного розвитку, мікроцефалією, порушенням формування верхньої щелепи (мікро- та ретрогнатія) та рухомості суглобів, акінезією плода.

Ще рідше хвороба виникає в осіб, старших 18 років.

Спонгіоформний міозит із пріонасоційованими включеннями найчастіше виявляють в осіб 50—60 років і старших, тому описують його також як прогресуюче виснаження м'язів у людей літнього віку. Відомі як спорадичні, так і сімейні форми захворювання.

Гістологічно виявляють некротичну міопатію з наявністю вакуолей, що містять спіралеподібні конгофільні нитки. Імуногістохімічно-амілоїдні маси цих вакуолей складаються з пріон-протеїнів, АЬ-пептидів і аполіпопротеїну Е. Ці самі речовини містяться також у м'язових волокнах у вигляді ниткоподібних депозитів.

Для клінічної картини захворювання характерний поступовий розвиток загальної та м'язової слабості, що часто супроводжується міалгіями, які не піддаються терапії стероїдами. Інколи недуга має блискавичний перебіг.

У літературі висловлюють припущення про можливість існування й інших пріонових захворювань м'язової тканини.

Остаточний діагноз пріонових нервово-психічних хвороб можна встановити лише за даними гістологічного дослідження. Диференціальну діагностику їх потрібно проводити передусім з вірусними, рикетсіозними та бактеріальними інфекціями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера
  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ