Епілепсія (від грец. epilepsia — схоплюю) — поліетіологічне монопатогенетичне прогредієнтне нервово-психічне захворювання, що характеризується судомними та безсудомними (психопатологічними) нападами (пароксизмами), які повторюються, а також поступовим формуванням специфічних змін особистості. Довкола цієї хвороби з біблейських часів виникали, та й дотепер існують, різні містифікації. Її називали “священною”, “демонічною”, “чорною хворобою”, “чорною слабкістю”, “нечистим болем”, “лихом” та ін.
Термін “епілепсія” вперше з'являється в працях Авіценни (980—1037).
У більшості випадків (70—80 %) захворювання дебютує у віці до 20 років. Залежно від діагностичних підходів поширення епілепсії оцінюють у 0,3—1 %, в середньому — 0,5 %.
Нині нема єдиного уявлення про сутність епілепсії. Одні психіатри розрізняють генуїнну та симптоматичну епілепсію, а інші вважають її хворобою різного генезу. Загальновизнаної класифікації епілепсії немає. Є класифікації епілептичних нападів, але їх схематичний поділ за якимось єдиним принципом (клінічним або за церебральною локалізацією вогнища ураження) навряд чи припустимий, адже в динаміці можуть змінюватися розташування вогнища ураження та клінічна структура нападу. Первинні парціальні та вторинні генералізовані напади можуть переходити в первинно генералізовані й навпаки.
Деякі дослідники для уніфікації нозологічної діагностики клінічно схожих, але різних за походженням хворобливих виявів пропонують користуватися термінами “епілептична реакція” й “епілептичний синдром”, замінивши ними такі визначення, як “епілептиформна реакція”, “епілептиформний синдром”.
Епілептиформна реакція проявляється різними за клінікою пароксизмами у відповідь на дії шкідливого чинника: підвищення температури тіла, різноманітні отруєння, ЧМТ, електричний або інсуліновий шок, недостатність кисню (гіпоксія) або його надлишок у крові (гіпербаричні явища). Респіраторно-афективні судоми в емоційно лабільних дітей можуть спровокувати страх, біль, гнів. При цьому дихання під час крику зупиняється на видиху, обличчя синіє, зводить судомою кінцівки. Як одиничні та повторні пароксизми можуть виникати нічні страхи, сутінкові розлади свідомості, дисфорії, вегетовісцеральні кризи. Подібні одиничні напади зникають переважно без протиепілептичного лікування і більше не повторюються.
Епілептиформні синдроми розвиваються в разі активних хворобливих церебральних процесів (запалення, пухлини, паразитарні ураження, атеросклероз, аневризма та ін.). Діагноз встановлюють на підставі основного захворювання. Епілептиформний синдром може бути складовою клініки органічного ураження головного мозку різного походження. Пароксизмальні судомні, безсудомні та психопатологічні розлади безпосередньо пов'язані з основним захворюванням.
Справжня (генуїнна) епілепсія — самостійне процесуальне захворювання зі специфічними клінічними ознаками, зокрема стійкими психічними змінами. Виділяють також симптоматичну (синдромальну, резидуальну) епілепсію. За обох цих станів виділяють генетичні та екзогенно-органічні детермінанти. Складним вважають розмежування епілепсії чи епілептиформних синдромів у хворих з резидуальними органічними ураженнями головного мозку. Це зумовлено як схожістю їхнього генезу і симптоматики, так і відмінністю. Рсзидуально-органічний спілсптиформний синдром може трансформуватися в прогредігнтне захворювання — епілепсію.
До симптоматичної епілепсії більшість авторів зараховують захворювання, що виникає на грунті залишкових явищ органічного ураження головного мозку (частіше травматичного та інфекційного походження), супроводжується фокальними нападами і зміною психіки за типом психоорганічного синдрому. В інших випадках симптоматична епілепсія, що виникає внаслідок пологової травми, менінгоенцефаліту та інших екзогенно-органічних уражень мозку у дітей, на пізніших етапах перебігу призводить до типових епілептичних змін особистості, характерних для справжньої епілепсії.
Клінічна диференціація епілепсії як єдиної хвороби має велике значення для діагностики, лікування й експертизи.
Етіологія та патогенез
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
