Психо- та соціотерапія

Психіатрія і наркологія

Психотерапія — система безпосереднього лікувального впливу (на відміну від психофармакологічних та інших біологічних чинників) на психіку хворого, а через неї — на весь організм. Мета її — усунути хворобливі симптоми і змінити ставлення до себе, свого стану й оточення. Психічними чинниками впливу на психіку хворого є слово, невербальні умовні подразники, обстановка, певні заняття та ін.

Соціотерапія за своєю суттю є частиною психотерапії, що використовує соціально-психологічні чинники, а саме: вплив на хворого безпосереднього соціального середовища, різні форми соціальної активності (наприклад, клуби колишніх пацієнтів) або колективної діяльності.

Психотерапію використовують у різних галузях медицини. Кожен лікар, незалежно від фаху, має здійснювати позитивний психічний вплив на пацієнта на всіх етапах лікувально-діагностичного процесу. Особливо важлива психотерапія при захворюваннях, у виникненні яких психічний чинник відіграє основну роль (неврози, реактивні стани, психосоматичні захворювання), або коли саме захворювання зумовлює стресогенні умови (перед- або післяопераційний періоди, перед- і післяпологовий періоди та ін.), або стає для нього тяжкою психічною травмою (призводить до інвалідності). У психіатрії психотерапію застосовують майже при всіх недугах. При цьому розрізняють загальну та спеціальну психотерапію.

Загальну психотерапію призначають для лікування всіх хворих, незалежно від профілю медичного закладу. Вона передбачає використання всього комплексу психічних чинників, які позитивно впливають на хворого (оптимальний психологічний клімат, охоронний режим та ін.), для підвищення його захисних механізмів у боротьбі з хворобою. Психотерапія тісно пов'язана з лікарською деонтологією і належить до спеціальної галузі медичної психології, знати яку потрібно всім лікарям- практикам.

Завдання загальної психотерапії — виробити у хворого адекватне ставлення до хвороби, призначеного лікування, запобігти виникненню психотравмівних чинників, які обтяжують основне захворювання психогенними розладами.

Важливими моментами у формуванні загального психотерапевтичного впливу є авторитет лікаря, його чуйність, ерудиція, правдивість, уважність, здатність до співпереживання, вміння завоювати довіру хворого. Протягом лікувально-діагностичного процесу лікар має підтримувати цю довіру, вселяти надію на успішність терапії й одужання незалежно від характеру та тяжкості недуги, а за потреби — коригувати поведінку пацієнта.

Спеціальна психотерапія — це застосування певних психічних методів лікування різних захворювань як основного або додаткового способу терапії, в комплексі з іншими (наприклад разом із психофармакотерапією).

Усі методи психотерапії поділяють на такі групи: раціональні, сугестивні, “поведінкові” та психоаналітичні. Залежно від того, з ким проводять психотерапевтичні сеанси, розрізняють індивідуальну, групову та сімейну психотерапію.

Показання до застосування тієї або тієї методики не є абсолютними. У процесі лікування хворого їх доповнюють або замінюють одну одною.

Для психотерапії використовують також засоби масової інформації (теле, радіопередачі, відеофільми).

Психотерапія — це форма лікування, що ґрунтується на спілкуванні між терапевтом і пацієнтом або кількома членами психотерапевтичної групи, які беруть на себе ці ролі. Таку форму лікування використовують для подолання емоційних розладів, а також щоб допомогти пацієнтові змінити дезадаптивні форми поведінки та риси характеру, підвищити ефективність пристосування до умов життя.

Нині є понад 140 психотерапевтичних напрямів. Кожен із них вирізняється базовими припущеннями, теоретичними межами, методами аналізу терапевтичної взаємодії, відносним акцентом на минулих травмах, на функціонуванні тепер або в майбутньому.

Попри те що різні психотерапевтичні підходи пропонують пацієнтові неоднакові форми емоційних відносин з терапевтом та види завдань, існують важливі, спільні для всіх форм психотерапії неспецифічні ознаки:

• терапевтична активність відбувається в контексті емоційно заряджених та одночасно довірливих взаємин між психотерапевтом і пацієнтом;

• психотерапевт дотримується певної теоретичної основи, яку певною мірою розділяє пацієнт. Вона пояснює умови трансформації патології в здоров'я та підходи до її здійснення;

• психотерапевтичні техніки передбачають надання нової інформації та навчання пацієнта шляхом тренінгу, прикладу, навіювання, переконання, усвідомлення.

Основою для диференціації форм психотерапії можуть бути спільна мета, якої окремі школи хочуть досягти.

Психодинамічна терапія спрямована на поліпшення тривалої адаптації завдяки усвідомленню мотивацій і конфліктів.

Метою підтримувальної терапії є негайне зменшення вираженості симптоматики, зміцнення свідомих і несвідомих захисних механізмів, надання пацієнтові емоційної підтримки, підвищення впевненості в собі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психо- та соціотерапія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія
  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ