Етіологія і патогенез

Психіатрія і наркологія

Специфічного етіологічного чинника шизофренії не виявлено. За даними ВООЗ, причини та механізми її розвитку доцільно розглядати, використовуючи мультифакторний підхід.

У працях В.П. Самохвалова (1993), Б.В. Михайлова (2010) та інших авторів, у яких узагальнено зміст великої кількості досліджень проблеми шизофренії, останню розглядають у широкому континуумі явищ, на одному полюсі яких — заперечення існування шизофренії як такої на підставі етнокультурних і світоглядних уявлень, що відображують антипсихіатричні оцінки цього захворювання як реакції особистості на екзистенціальну кризу, на іншому — жорсткі медико-біологічні парадигми, що зумовлюють пошук морфофункціональних мозкових “поламок” як причин зазначеного захворювання.

Дотепер нагромаджено велику кількість відомостей і сформовано низку теоретичних концепцій щодо проблеми шизофренії. Передусім вони стосуються питання про те, чи є шизофренія самостійною недугою (нозоформою, захворюванням), або це певна полісиндромальна група хворобливих станів, чи це взагалі дещо третє: є “чиста” шизофренія, а є шизоформні розлади (частка останніх начебто превалює).

Термін “шизофренічний” у його різноманітних варіаціях може бути зарахований і до процесів (процесуальних захворювань), і до станів, і до реакцій. Лише в двох останніх випадках він має суфікси зі значенням “подібний”, а саме “шизоїдний”, “шизофреноподібний”, “шизоформний” та ін.

Причини і механізми розвитку шизофренії доцільно розглядати, використовуючи мультифакторний підхід, який інтегрує такі гіпотези її етіології та патогенезу.

Концепції генетичного походження шизофренії обґрунтовані дослідженнями ризику розвитку хвороби у моно- та дизиготних близнюків, сибсів, батьків і дітей, всиновлених дітей від батьків, які страждають на шизофренію. Є відомості, що ця хвороба зумовлена одним геном (моногенна теорія) з варіативною експресивністю і неповною пенетрантністю, невеликою кількістю генів (олігогенна теорія), численною кількістю генів (полігенна теорія) або великою кількістю мутацій.

Як консенсусну висунуто гіпотезу генетичної неоднорідності шизофренії. Деякі автори висловлюють припущення, що основою цієї недуги є шизотип — носій маркерів шизотаксії, який, будучи нейтральним інтегративним дефектом, проявляється під впливом чинників середовища як патологічний процес.

Конкордантність однояйцевих близнюків щодо шизофренії досягає 90 %, двояйцевих — 15 %. У дітей, у яких обоє батьків страждають на цю недугу, шизофренія розвивається у 15—40 % випадків, а якщо лише один із батьків — у 12 %. Передається схильність до шизофренії переважно за рецесивним типом.

Конституціальні гіпотези шизофренії свідчать про те, що конституціальні чинники беруть участь у формуванні ступеня вираженості та реактивності хворобливого процесу.

Так, у жінок і чоловіків-гінекоморфів ця недуга перебігає більш сприятливо і з тенденцією до періодичності, в осіб, старших 40 років, перебіг хвороби також є сприятливішим. У чоловіків астенічної конституції перебіг шизофренії здебільшого безперервний, а у жінок пікнічної конституції — частіше періодичний.

Однак сама конституція не визначає однозначно, чи людина захворіє на шизофренію. Морфологічні дисплазії переважно свідчать про можливу атипію процесу, такі хворі гірше піддаються лікуванню.

Еволюційні теорії шизофренії розглядають її генез у межах еволюційного процесу чи як “плату” за підвищення рівня середнього інтелекту в популяції і технологічний прогрес, або як “прихований потенціал” прогресу, який поки що не отримав своєї ніши.

Біологічною моделлю хвороби вважають реакцію застигання — втечі. Пацієнти, що страждають на шизофренію, мають низку селективних переваг, вони стійкіші до радіаційного, больового і температурного шоку. Деякі автори стверджують, що середній рівень інтелекту здорових дітей батьків, які страждають на шизофренію, вищий.

Екологічні теорії шизофренії пояснюють факт переважного народження хворих на цю недугу в холодну пору року впливом пренатального дефіциту вітамінів, його мутагенною дією в період весняного запліднення.

Нейроморфологічні гіпотези походження шизофренії стверджують, що при цій недузі (параноїдній формі) кора великого мозку зазнає нерівномірного ураження, деструктивний кірковий процес досить мінливий і динамічний. Разом із цим ураження зазнають поверхневі шари кори, великі пірамідальні клітини її третього та п'ятого шарів, провідникові шляхи мозку, що об'єднують різні відділи кори і гіпокампо-гіпо- таламо-лімбічні утворення, аферентні відділи ретикуло-таламо-кортикальних систем (сітчаста формація — підкіркові ганглії— кора лобової частки).

При кататонічному ступорі органічні зміни також охоплюють численні кірково- підкіркові і гіпоталамічні зв'язки, кору лобової частки і премоторні ділянки.

Крім того, у хворих на шизофренію залози внутрішньої секреції мають тенденцію до атрофії, зменшується їх маса, а клітини заміщують сполучнотканинні елементи.

Гіпотези нейрогенного походження шизофренії пояснюють продуктивну симптоматику хвороби дисфункцією системи хвостатого ядра мозку та лімбічної системи. Виявляється розлагодженість у роботі півкуль і дисфункція лобово-мозочкових зв'язків. На комп'ютерних томограмах можлива поява розширених передніх і бокових рогів шлуночкової системи. При “ядерних” формах хвороби на електроенцефалограмі фіксують знижений вольтаж з лобових відведень.

Нейродинамічна концепція шизофренії У 40-х роках XX ст. було висунуто гіпотезу про взаємозв'язки біоелектричної активності з функціонуванням мозкових систем, яку було підтверджено дослідженнями, згідно з якими зазначені взаємозв'язки порушуються при психічних захворюваннях, зокрема при шизофренії. Якщо в клінічній картині зазначеної хвороби переважає продуктивна симптоматика (маячення, галюцинації та ін.), то біологічна активність мозку в різних його ділянках вища за норму. При патологічному процесі з переважанням негативної симптоматики (емоційна тупість, абулія та ін.) реєструють низькоамплітудні біологічні коливання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етіологія і патогенез“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез
  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ