Нині загальновизнаною є теорія поліфакторності етіопатогенезу психогенних захворювань. Можна виділити три основні групи етіологічних чинників.
I. Біогенні. Обстеження батьків, сибсів і близнюків пацієнтів із психогенними недугами дало змогу встановити статистично важливо високу психічну захворюваність порівняно із загальною популяцією.
Статеві. Серед хворих із психогеніями невротичного регістру переважають жінки, а з реактивними психозами — чоловіки.
Преморбідні й інтеркурентні захворювання. Важливим чинником є соматоневро- логічна предиспозиція як наслідок перенесених недуг (нейроінфекції, ЧМТ, інтоксикації та ін.), а також поєднаної дії психогенних і соматичних чинників.
II. Психологічні. Конституціально-тинологічні. Різні типи акцентуації особистості (К. Леонгард, 1981) або акцентуації характеру (А.Е. Личко, 1985): астенонев- ротичний, лабільний, сенситивний, психастенічний, істероїдний, епілептоїдний, шизоїдний, змішаний.
III. Соціальні: мікро-, макросоціальні. Екзогенно-психотравмівні: родинно-побутові, сексуальні, виробничі та ін.
У генезі форм психогенних захворювань різні етіологічні чинники відіграють неоднозначну роль. Так, клінічні варіанти гострих реактивних психозів меншою мірою залежать від конституційно-типологічних персональних особливостей. Водночас вони мають провідне значення для формування клінічних варіантів неврозів.
Патогенез
Сучасні уявлення про патогенез психогенних захворювань можуть бути сформульовані в межах системно-рівневого підходу.
Нейрофізіологічний рівень. Виникнення психогенних захворювань та їхні клінічні прояви залежать від типології центральної нервової системи і стану інтегративних систем мозку, відповідальних за регуляторні, адаптивні, мотиваційні й активаційні функції.
Нейрохімічний рівень. Основною патогенетичною ланкою психогенних захворювань є дисбаланс катехоламінів (підвищення рівня норадреналіну та зниження — до- фаміну), а також прояви вичерпання синтезу ендогенних опіоїдів (емоціогенно-ком- петентних нейропептидів).
Психофізіологічний рівень. У численних дослідженнях виявлено багатоланкові патофізіологічні ланцюги: психогенний чинник — центральні емоційно-вегетативні регуляторні системи лімбікогіпоталамічного рівня — периферійні соматовегетативні кореляти.
Патопсихологічний рівень. Провідною патогенетичною ланкою є виникнення гострого або хронічного психологічного конфлікту, який певний індивід не здатний залагодити.
Усі варіанти психологічних конфліктів поділяють на дві групи:
• 1) неможливість досягнути мети — викликає тривогу;
• 2) позбавлення задоволення потреб — зумовлює фрустрацію.
При цьому можливі такі патопсихологічні механізми розвитку конфліктних ситуацій:
• підвищені особистий рівень домагань і самооцінка;
• невідповідність потреб і особистої системи цінностей — боротьба між “обов'язком і бажанням”;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етіологія“ на сторінці 1. Приємного читання.
