Протиепілептичні (протисудомні) препарати

Психіатрія і наркологія

Лікарські засоби цієї групи застосовують для запобігання судомам й епілептичним психічним еквівалентам і їх купіруванню. Чимало препаратів (гексамідин, дифенін, етосуксемід тощо) справляють вибірковий протисудомний ефект без помітного впливу на емоційну сферу, інші, такі як фінлепсин, карбамазепін, карбасан, натрію вальпроат застосовують і при афективних порушеннях. До протиепілептичних засобів традиційно зараховують і деякі барбітурати, оскільки вони зумовлюють вибіркову протисудомну дію без чіткого снодійного ефекту (бензонал та ін.). Еталоном протисудомної активності є фенобарбітал.

Фенобарбітал (люмінал) — похідне барбітурової кислоти. У малих дозах (20— 90 мг на добу) справляє седативний і спазмолітичний вплив. Уже в дозі 10 мг виявляють виражений снодійний ефект препарату. У початкових стадіях епілепсії фенобарбітал призначають у дозі до 50 мг на добу. Найвища разова доза для дорослих становить 20 мг, добова — 500 мг. Фенобарбітал входить у протиепілептичні лікарські суміші Сірейського, Воробйова, Андреева, Бродського, Карманової та ін. Форма випуску — порошок, таблетки по 50, 100 та 5 мг — для дітей.

Бензонал — належить до бензодіазепінів, має протисудомну активність без снодійного ефекту. Застосовують препарат при генералізованих, фокальних судомних, джексонівських і адверсивних нападах, кожевніковській епілепсії, психічних і психомоторних пароксизмах. Лікування починають з малих доз (100—200 мг на добу). Максимальна добова доза — 900 мг. Випускають у вигляді порошку та в таблетках по 50 і 100 мг.

Гексамідин (сертан, примідон) — похідне барбітурової кислоти. Препарат показаний при великих епілептичних нападах, менш ефективний при малих. На психомоторні та діенцефальні напади, психічні пароксизми не впливає. Не виявляє снодійного ефекту. Призначають переважно при клонічних судомах, починаючи з дози 125 мг на добу. Поступово її збільшують до 1,5—2,0 г на добу. Випускають препарат у таблетках по 125 і 250 мг.

Дифенін (фенітоїн, дифентоїн) — похідне гідантоїну. Препарат найефективніший при великих нападах із тонічними судомами. Призначають також при вегетативно-судинних, психомоторних і психічних пароксизмах. Неефективний при малих епілептичних нападах. Дорослим препарат призначають по 100 мг 2—3 рази на добу, збільшуючи добову дозу до 400—450 мг. Частіше дифенін застосовують у комбінації з іншими препаратами, переважно з фенобарбіталом.

Карбамазепін (фінлепсин, фінлепсин-200 ретард, фінлепсин-400 ретард, карбасан) — похідне іміностильбену. Протиепілептичний засіб широкого спектра дії. Застосовують препарат при парціальних епілептичних нападах з простою і складною симптоматикою, великих судомних нападах, змішаних формах епілепсії, неепілептичних нападах у хворих на розсіяний склероз, тонічних судомах, пароксизмальній дизартрії, атаксії, парестезії та нападах болю, біполярному афективному розладі, тривожно-ажитованій депресії, кататонічному збудженні, для запобігання нападам при алкогольному абстинентному синдромі, при невралгії трійчастого нерва, глософарингеальній невралгії, больовому синдромі у хворих на діабетичну нейропатію. Початкова добова доза становить 200—300 мг. Поступово її підвищують (індивідуально) до 600—1200 мг. Форма випуску — таблетки по 200 і 400 мг.

Натрію вальпрокат (депакін, депакін-хроно, ергеніл, конвульсофін, вольпроком, орфірил) — препарат широкого спектра дії, ефективний за всіх форм епілепсії: генералізованої і фокальної (абсанси, міоклонічні, тоніко-клонічні, атонічні та змішані напади, прості або складні синдроми Веста та Леннокса, судомний синдром при органічних ураженнях мозку, розлади поведінки, пов'язаних з епілепсією, фебрильні судоми в дітей, дитячі тики), а також при біполярному афективному розладі. Спочатку препарат призначають у середній добовій дозі 10—15 мг/кг. Поступово її підвищують до 20— 30 мг/кг і більше. Середньодобова доза препарату становить 900— 1800 мг. Особливий моніторинг пацієнтів (контроль за концентрацією препарату в крові) потрібен, якщо доза натрію вальпроату перевищує 50 мг/кг. Для дітей добова доза препарату становить близько 30 мг/кг.

Випускають натрію вальпроат у таблетках і драже по 200 і 300 мг, а також сиропі: 1 дозова ложка містить 200 мг діючої речовини, депакін-хроно — у таблетках по 500 мг, флаконах із сухою речовиною для внутрішньовенного введення по 400 мг.

Клоназепам (клопоти, ривотрил) є ефективним при малих і поліформних безсудомних нападах у дозах 4—8 мг на добу. Форма випуску — таблетки по 0,5, 1 і 2 мг і ампули по 1 мл 0,1 % розчину.

Наступний розділ:

Психостимулятори


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протиепілептичні (протисудомні) препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати
  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ