Шокова терапія

Психіатрія і наркологія

До появи психотропних засобів шокова терапія була основним методом лікування психозів, особливо шизофренії. На сьогодні застосування її досить обмежене (за обов'язкової письмової згоди пацієнта або його представників).

Інсуліно-коматозну терапію (ІКТ) запропонував у 1933 р. австралійський психіатр М. Закель. Вона полягає у введенні хворому натще підшкірно індивідуально підібраних доз інсуліну (починають зазвичай з 4 ОД, щоденно збільшуючи дозу на 4—8 ОД), що зумовлює гіпоглікемічну кому або субкоматозний стан, які через 20—ЗО хв переривають завдяки внутрішньовенному впорскуванню 40 % глюкози. Інсуліновий шок спричинюють щоденно протягом 10—ЗО діб.

Є два варіанти терапевтичної тактики ІКТ: 1) для переривання психозу як основний метод лікування; 2) для усунення резистентності до психофармакотерапії.

Найефективніша ІКТ при гострих і підгострих станах шизоафективної структури, а також при параноїдних станах у клініці шизофренії з незначною (до 1—2 років) тривалістю процесу. Проведенню ІКТ обов'язково передує всебічне обстеження хворого. До та під час лікування визначають рівень глюкози в крові.

Більшість соматичних хвороб, неврологічна органічна симптоматика, ендокринні порушення є протипоказаннями до застосування цього методу лікування. ІКТ не призначають під час вагітності, а також пацієнтам, старшим 50 років.

При гіпоглікемії можливі численні ускладнення, такі як судомні напади, колаптоїдний стан, серцева аритмія, а також повторна гіпоглікемія, особливо вночі. Ймовірне загострення перебігу хронічних інфекційних хвороб. Тяжким ускладненням ІКТ є ' тривала кома, яку не вдається перервати завдяки введенню глюкози (потрібні реанімаційні заходи).

Через появу ускладнень і проблематичність керування процесом такої терапії її вже майже не використовують.

Електроконвульсивну терапію (ЕКТ) запропонували та ввели в психіатричну практику в 1938 р. італійські вчені У. Черлетті та Л. Біні. Окрім параноїдної шизофренії ЕКТ (або ЕСТ — електросудомна терапія) ефективна при гіпертоксичному нападі шизофренії (фебрильної кататонії). Досить часто отримують хороші результати в пацієнтів у стані кататонічного ступору. При тривалих депресіях і обсесивно-депресивних станах ЕКТ використовують також як засіб боротьби з терапевтичною резистентністю до психотропних засобів. Механізм дії методу не з'ясований. Усе пояснюють впливом епілептиформного нападу на підкіркові центри головного мозку та кірково-підкіркові зв'язки. Техніка його полягає в симетричному накладанні електродів на обидві скроні пацієнта (білатерально), через які пропускають електричний струм напругою 70—120 В. Експозиція триває 0,5—0,9 с (за потреби задані параметри збільшують відповідно на 10 В або 0,1 с — до появи судомної реакції). Розроблено модифікацію методу — з монополярним (унілатеральним) накладанням електродів на субдомінантну гемісферу. Це зумовлює напад, подібний до великого епілептичного, із загальною тривалістю понад 1 хв, непритомністю, апное, тонічними й клонічними судомами. Такі сеанси проводять через добу, на курс — 3—5, іноді — до 10 сеансів.

Ускладнення ЕКТ найчастіше пов'язані з ураженням опорно-рухового апарату (тріщини, перелом хребців, вивих нижньої щелепи). Можливі тривала затримка дихання та серцеві аритмії.

Є певні протипоказання й обмеження до застосування ЕКТ, тому для запобігання ускладненням перед сеансом терапії проводять премедикацію: вводять седирувальну або наркотичну речовину та міорелаксанти.

Рішення щодо проведення ЕКТ приймає комісія лікарів після ретельного соматоневрологічного обстеження хворого.

Медикаментозна конвульсивна терапія із внутрішньовенним уведенням коразолу, амідопирину за показаннями і протипоказаннями майже не відрізняється від ЕКТ. Останніми роками її практично не використовують.

Одним із методів загальнобіологічного впливу є розвантажувально-дієтична терапія (РДТ), що передбачає дозоване голодування із вживанням рідини та дієтичним харчуванням. Застосовують його передусім при тривалих неврозах і шизофренії з повільним перебігом, особливо за підвищеної чутливості до психофармакологічних препаратів. Методику призначають за згодою хворого після всебічного обстеження.

Детоксикаційні методи. Найпоширенішим серед них є гемосорбція. Проводить її спеціально підготований лікар. Показання: інтоксикаційний компонент у патогенезі захворювання (алкогольні та токсикоманічні психози, тяжкий абстинентний стан, гіпертоксична шизофренія тощо). Цей метод також підвищує чутливість до психофармакотерапії.

Терапію депривацією (позбавленням) сну зазвичай застосовують при терапевтично резистентних депресіях, особливо з переважанням апатії. Полягає вона в дотриманні вимушеного безсоння тривалістю від 18—20 до 36—40 год. Таких сеансів проводять 6—8 на курс 1—2 рази на 1 тиж. Обов'язковими є отримання поінформованої згоди пацієнта на її проведення.

Психохірургія на сучасному етапі перебуває в стадії пошуків нових методів лікування. Хірургічні методи (лоботомія або лейкотомія, стереотоксичні методи та ін.) у лікуванні психічних захворювань значного поширення ще не набули.

Нижче наведено перелік психотропних препаратів, які доцільно застосовувати за тих чи тих психопатологічних синдромів або симптомів.

Вибір деяких психотропних препаратів з урахуванням їхнього впливу на психопатологічні синдроми

Психопатологічні синдроми і симптомиПсихотропні препарати (добова доза)
Невротичні (неврозоподібні)Рудотель (10—ЗО мг) Снднокарб (10—15 мг) Хомвіо-Нервін (3—5 таблеток) Ацефен (400—800 мг) · Івадал (5—10 мг)
Астенічні стани (млявість, слабість, зниження працездатності)Сибазон (5—15 мг) · Тріоксазин (300—900 мг) · Пірацетам (12—20 мг) · Фенібут (250—1500 мг) · Терален (3—9 мг) · Магне В6 (1—2 таблетки) · Берокка кальцій магній (1—2 таблетки)
Стани дратівливої слабості (підвищена збудливість, порушення формули сну)Те саме + Феназепам (0,5—5 мг) Радедорм (5—10 мг) · Еленіум (30—80 мг) · Сибазон (25—40 мг) · Тіоридазин (20—100 мг) Хомвіо-Нервін (3—5 таблеток)
Іпохондричні (сенестопатичні розлади)Азафен (25—100 мг) · Еглоніл (20—200 мг) · Меліпрамін (25—100 мг) · Флушпірилен, 1МАП (по 1 мл внутрішньом'язово через 1 тиж.)
Тривожно-фобічні розладиФеназепам (0,5—3 мг) · Рудотель (10—30 мг) · Седуксен (10—40 мг внутрішньом'язово) Транксен (20—100 мг) · Хлорпротиксен (50—200 мг) · Піроксан (15—60 мг) · Модитен-депо (25—50 мг через 2—4 тиж.) Флюанксол-депо (100—200 мг) · Триседил (3—9 мг)
Психопатичні (психопатоподібні) розлади · Стани збудження, істеричніНеулептил (30—90 мг) Тіоридазин (25—100 мг) Еленіум (30—80 мг) Феназепам (2—5 мг) Тизерцин (25—100 мг) Транксен (100—200 мг) Рудотель (10—30 мг)
Психопатологічні синдромиПсихотропні препарати
і симптоми(добова доза)
Афективні · Депресія з психомоторною загальмованістюПіразидол (200—400 мг) · Меліпрамін (100—200 мг) · Нуредал (100—500 мг внутрішньом'язово) Френолон (5—20 мг внутрішньом'язово) Етаперазин (10—30 мг) · Карбамазепін (400—800 мг) · Амітриптилін (150—300 мг)
Тривожна депресіяЦипраміл (40—60 мг) · Прозак (20—40 мг) · Піразидол (200—400 мг) · Сертралін (25—200 мг) · Меліпрамін (50—100 мг у поєднанні з тизерцином — 100—200 мг внутрішньом'язово) Хлорпротиксен (100—300 мг) · Тіоридазин (25—75 мг) · Хомвіо-Нервін (3—5 таблеток)
Депресивно-параноїдні станиАмітриптилін (100—300 мг) · Ципраміл (40—60 мг) · Прозак (20—40 мг) · Золофт (25—200 мг) · Піразидол (100—400 мг) · Карбідин (12,5—150 мг) · Галоперидол (10—40 мг внутрішньом'язово) Стелазин (20—60 мг внутрішньом'язово) Етапіразин (30—150 мг) · Тизерцин (50—200 мг) · Зипрекса (5—20 мг) · Рисперидон (2—6 мг)
Апатоабулічні станиСиднокарб (0,015 г) · Меліпрамін (25—100 мг) · Френолон (20 мг) · Етапіразин (10—30 мг) · Модитен-депо (25 мг через 2—3 тиж.) Флюанксол-депо (100—200 мг)
Маніакальні та маніакально-маячні розладиТизерцин (100—500 мг внутрішньом'язово) Аміназин (100—500 мг внутрішном'язово) Галоперидол (3—12 мг внутрішньом'язово) Флюанксол (100—500 мг) · Клопіксол-акуфаз (50 мг) · Триседил (3—12 мг внутрішньом'язово) Оланзепін (5—20 мг) · Рисперидон (2—8 мг) · Літію карбонат (0,9—2,4 мг) · Карбамазепін (400—800 мг) · Депакін (900—1500 мг)
Психопатологічні синдромиПсихотропні препарати
і симптоми(добова доза)
Кататонічні Кататонічний ступорФренолон (10—ЗО мг) · Мажептил (10—ЗО мг) · Матеразин (50—300 мг) · Клопіксол-акуфаз (50 мг) · Клопіксол-депо (200—400 мг) · Трилафон-депо (по 10—20 мг внутрішньом'язово 1 раз на тиждень)
Кататонічне, кататоно-гебефренічне збудженняАміназин (100—300 мг) · Триседил (6—12 мг) · Трифтазин (40—100 мг) · Галоперидол (30—80 мг) · Зипрекса (5—20 мг) · Рисперидон (2—8 мг) · Модитен-депо (50—75 мг через 2—3 тиж.) Флюанксол-депо (100—500 мг)
Фебрильна кататоніяАміназин, левомепразозин або тизерцин (200—300 мг) · Тіоридазин (до 600 мг) · Клопіксол-акуфаз (100 мг) · Дезінтоксикаційні та дегідратаційні засоби, а також протизапальні препарати
Галюцинаторно-маячні Гострі галюцинаторно-маячніАміназин (100—300 мг внутрішньом'язово) Тизерцин (100—300 мг внутрішньовенно) Клопіксол-акуфаз (50—100 мг) · Галоперидол (10—30 мг внутрішньом'язово) Оланзепін (10—20 мг) · Рисперидон (2—8 мг) · Стелазин (20—60 мг внутрішньом'язово) Триседил (3—12 мг внутрішньом'язово)
Хронічні галюцинаторно-маячніГалоперидол (10—50 мг) Клопіксол-депо (200—400 мг) Флюанксол-депо (100—500 мг) Модитен-депо (50—75 мг з інтервалом 2—4 тиж.) · Оланзепін (5—20 мг) · Рисперидон (2—8 мг) · Амісульприд (50—300 мг) · Триседил (3—12 мг)
Психопатологічні синдроми і симптомиПсихотропні препарати (добова доза)
Потьмарення свідомості з психомоторним збудженнямБарбаміл (5—10 мл 5 % розчину внутрішньом'язово) · Аміназин або тизерцин (25—50 мг внутрішньом'язово за відсутності протипоказань) · Хлорпротиксен (50—150 мг) Клопіксол-акуфаз (50 мг) · Оланзепін (5—20 мг) · Рисперидон (2—8 мг) · Седуксен (20—30 мг внутрішньом'язово, внутрішньовенно)
Синдроми розладів інтелектуально- мнестичної сфери (психоорганічний, деменція, олігофренія)Аміналон (500—1500 мг) · Пірацетам або ноотропіл (1200—2400 мг) Піридитол або енцефабол (300—500 мг) Пантогам (1500—2000 мг) · Юмекс (5—10 мг) · Арисепт (5—10 мг) · Мемантин (5—60 мг)
Побічні екстрапірамідні розлади (акінетикоригідні, гіперкінетичні, тремор, акатизія, акінезія, паркінсонічні)Коректори: паркопан (4—20 мг), циклодол (4—12 мг), норакін (5—20 мг), дипразин (50—75 мг), тремблекс (1—3 мл)
СудомнийФенобарбітал (50—500 мг) Бензонал (100—900 мг) Гексамідин (125—200 мг) · Дифенін (200—450 мг) Карбамазепін (250—1200 мг) Вальпроат натрію (1200—1800 мг)

Наступний розділ:

Психо- та соціотерапія


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шокова терапія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія
  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз

  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ