За сучасними тенденціями лікування психічнохворих орієнтовано на відновлення їхнього індивідуального та соціального статусу за допомогою реабілітаційних заходів. Реабілітація спрямована на раннє й ефективне лікування, профілактику інвалідності, своєчасне й ефективне повернення недужних та інвалідів до суспільного життя і трудової діяльності та відновлення їх автономії. Велике значення має відновлення соціальних зв'язків, втрачених під час хвороби. Це можливо завдяки використанню чинного законодавства, проведенню комплексних заходів медичного, соціально-економічного, психологічного, педагогічного, юридичного характеру.
Форми та методи реабілітації різноманітні. Це і диференційовані лікувальні режими, праце- та психотерапія, лікувальна фізкультура, культ- і мистецтвотерапія (арт-терапія), спеціальні методи соціальної активізації хворих (самоорганізація, самообслуговування, тренінги, суспільні навички), профорієнтація, індивідуальні й колективні форми патронажу та ін. Реабілітаційні заходи потрібно починати якомога раніше (після купірування гострого психотичного стану).
У міжнародній практиці виділяють три етапи реабілітації: медичний, професійний, соціальний. Чіткої межі між ними немає, але на кожному етапі мають бути вирішені конкретні завдання, метою яких є відновлення особистості й усунення соціальної дезадаптації. На медичному етапі реабілітації намагаються ліквідувати продуктивні психопатологічні симптоми та запобігти розвитку госпіталізму (так званого лікарняного недоумства), інвалідності та соціальної неспроможності. Професійний етап передбачає закріплення досягнутого терапевтичного ефекту і відновлення працездатності та соціальних зв'язків. Метод соціального етапу реабілітації спрямований на максимальне відновлення суспільного становища хворого і забезпечення соціальної адаптації та працевлаштування.
Вирішити ці завдання без чіткої індивідуальної комплексної програми психіатричної реабілітації, прийнятої для психіатричного закладу, міста, району, області, неможливо. У ній потрібно враховувати контингент хворих, соціально-економічні та демографічні чинники, структуру і функції закладів психіатричного спрямування, зайнятості населення, відповідні законодавчі акти, можливості місцевих органів влади щодо працевлаштування.
Для виконання такої програми при психіатричних закладах в органах управління створюють спеціальні підрозділи, які мають забезпечувати аналіз інформації, координацію і контроль за її реалізацією.
У проведенні реабілітації основна роль належить лікареві, отож під час розроблення програми реабілітації він має враховувати індивідуальність, професію й інтереси хворого, особливості перебігу хвороби, клінічний і соціально-трудовий прогноз тощо.
Ефективність реабілітації оцінюють за клініко-психологічними, соціально-трудовими і соціально-економічними критеріями. Важливо охопити показники відновлення працездатності, структуру інвалідності, показання до регоспіталізації, ефективність використання ліжкового фонду, працевлаштування хворих та ін.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реабілітація психічнохворих“ на сторінці 1. Приємного читання.
