Прогноз

Психіатрія і наркологія

За повідомленнями Г. Каплана, Б. Седока (1996), майже третина хворих на шизофренію в цілому веде нормальний соціально компенсований спосіб життя, не помічаючи проявів недуги. Ще третина таких пацієнтів упродовж життя зазначає психопатологічні вияви, але при цьому зберігає здатність до досить нормального існування в суспільстві. І лише третина недужих через виражені психічні розлади потребує частої госпіталізації. До того ж майже 10 % таких хворих тривалий час перебувають у лікувальних закладах психіатричного профілю.

Профілактика

Первинна профілактика полягає в запобіганні різноманітним негативним фізичним і хімічним, зокрема екологічним, впливам на геном майбутніх поколінь. Інформування хворих на шизофренію про підвищений ризик щодо виникнення цієї недуги у їхніх нащадків.

Вторинна профілактика — тривала підтримувальна фармако- та психотерапія, в подальшому — протирецидивна терапія (найчастіше навесні та восени). Запобігання психічному та фізичному перенавантажснню, дії психотравмівних, інтоксикаційних, інфекційних та інших чинників, які сприяють рецидивам хвороби.

Третинна профілактика — інтенсивні лікувальні та реабілітаційні заходи, спрямовані на запобігання прогресуванню психічного дефекту, соціальній дезадаптації, іншим ускладненням недуги.

Експертиза

Медико-соціальну експертизу проводять для встановлення рівня соціального функціонування хворого на підставі наявного комплексу клініко-психологічних і соціальних показників. У разі вираженого психічного дефекту або тривалого психотичного стану, що не піддасться лікуванню, встановлюють відповідну групу інвалідності. Розробляють план заходів щодо всебічної реабілітації та реадаптації.

Військова експертиза. За будь-якого перебігу шизофренії хворого визнають непридатним до військової служби і знімають з військового обліку.

Судово-психіатрична експертиза. У разі скоєння дії, що карається законом, хворих, які перебувають у психотичному стані, чи в період неповної або часткової ремісії визнають неосудними. Якщо скоєно тяжкий злочин і є небезпека його повторення, в судовому порядку призначають примусове лікування. У період повної ремісії хворого визнають осудним. Підставою для визнання пацієнта недієздатним і призначення опіки є нездатність його усвідомлювати власні дії за наявності тривалого та чітко вираженого психотичного стану або внаслідок тяжкого шизофренічного дефекту.

Особливості перебігу та лікування шизофренії у дітей і підлітків

Початок історії розвитку вчення про дитячу шизофренію пов'язаний з випадками захворювання, описаними Г. Геллером як дитяче недоумство. Хвороба може уражувати дітей віком від 3 до 5 років. Причому більшість авторів зараховують її до шизофренії, але деякі клінічні вияви вважають наслідком енцефаліту, що має такий своєрідний перебіг, або станом, який належить до церебральних псевдодегенерацій (спадково зумовлених).

У разі початку шизофренії в періоди значних біологічних змін, найважливішими з яких є дитячий і підлітковий, віковий фактор значно впливає на клінічні особливості захворювання та його перебіг.

У ранньому дитячому віці основу клінічної картини становлять дефіцитарні порушення з проявами затримки та викривлення психічного розвитку, олігофреноподібні стани. Типові шизофренічні розлади в дитячому віці вирізняються фрагментарністю, рудиментарністю, незрілістю психопатологічних феноменів і мають певне вікове забарвлення.

Для шизофренії, що починається в підлітковому віці, характерними є наявність у клінічній картині феноменів, які притаманні дорослим, з віковим забарвленням, синдромів, що розвиваються лише в пубертатному віці (гебоїдний, дисморфофобічний, дисморфоманічний), а також домінування порушень поведінки, особистісних розладів, зокрема в ініціальному періоді. У дебюті захворювання у підлітків частіше виявляють такі синдроми: гебоїдний, обсесивно-фобічний, шизоїдизації, що наростає, астеноа- нергічний.

У дітей і підлітків спостерігають безперервний (злоякісний, параноїдний, із млявим перебігом), нападоподібно-прогредієнтний, рекурентний типи перебігу шизофренії. У дитячому віці найчастіше зазначають безперервний перебіг захворювання, тоді як у підлітків переважно розвивається нападоподібно-прогредієнтна шизофренія.

Для злоякісних форм характерним є поступовий розвиток шизофренії в ранньому дитячому віці, коли на тлі відчуження, що наростає, зниження цікавості, підвищення дратівливості, упертості формуються неврозоподібні порушення (різноманітні немотивовані страхи, які мають тенденцію до генералізації). З часом картину хвороби доповнюють стерті афективні розлади (гіпоманіакальні, субдепресивні) з формуванням депресивно-іпохондричних, маніоформно-гебефренних синдромів з кататонічними (ехолалія, ехопраксія, імпульсивність, стереотипії) та галюцинаторними і параноїдними включеннями. У дітей, хворих на шизофренію, зазначають швидке прогресуюче зростання вираженості дефіцитарних порушень (аутизація, пасивність, емоційне нівелірування, втрата навичок ігрової діяльності та її стереотипізація) з відставанням в інтелектуальному розвитку і формуванням олігофреноподібного типу дефекту, який супроводжується регресом мовлення і форм поведінки. Перебіг цієї форми шизофренії характеризується значним прогресуванням.

Параноїдна безперервна шизофренія розвивається поступово, частіше у препубертатному віці і має схожість з проявами цієї форми захворювання у дорослих. На початку хвороби на тлі загострення преморбідних рис особистості у хворих розгортаються маячноподібні фантазії, які надалі трансформуються в параноїдний синдром, що в дитячому віці позначений психічною незрілістю. При цьому маячні ідеї відображають дитячі інтереси, незначний життєвий досвід дитини, маячення відношення спрямоване на батьків і має казково-фантастичний зміст. У підлітків параноїд більш оформлений і за змістом може мати характер ідей відношення, впливу, переслідування, отруєння, величі, як у дорослих, та містити пубертатні переживання: дисморфофобічні, дисморфоманічні, нервової анорексії. Галюцинаторні феномени зазвичай фрагментарні, вигадливі, фантастичні та не домінують у клінічній картині. Негативні порушення поглиблюються з прогресуванням захворювання, але явища дефекту менш виражені, ніж при злоякісній шизофренії.

Млявоподібний перебіг шизофренії характеризується наявністю неврозоподібних і психопатоподібних синдромів на тлі поступового формування дефіцитарних порушень. У частини хворих зазначений тип перебігу з часом набуває прогредієнтності та трансформується в параноїдний варіант захворювання.

Нападоподібно-прогредієнтна шизофренія у дітей і підлітків може мати різний ступінь прогредієнтності, який залежить від якості ремісій. Напади мають чітко окреслений характер, розвиваються гостро та перебігають з явищами психомоторного збудження, немотивованими страхами, зміст яких залежить від віку дитини, порушеннями сну, афективно-параноїдними розладами. Наявність кататонічних розладів у дітей свідчить про тяжкість стану та несприятливий прогноз. У підлітків шизофренічні напади можуть мати характер онейроїдної кататонії. Зазвичай із часом вони стають тривалішими, перебіг хвороби наближається до безперервного.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогноз“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ ПСИХІАТРІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХІАТРІЇ

  • Період реформ у психіатрії

  • Донаукова психіатрія

  • Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  • Структура психіатричних закладів

  • Організація швидкої і невідкладної психіатричної допомоги

  • Позалікарняна психіатрична допомога

  • Реабілітація психічнохворих

  • Розділ 3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПИ ПЕРЕБІГУ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

  • Розділ 5. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Експериментально-психологічне дослідження

  • Нейрофізіологічне дослідження

  • Нейрорентгенологічне дослідження

  • Історія хвороби хворого психіатричного профілю

  • Розділ 7. РОЗЛАДИ ВІДЧУТТІВ І СПРИЙНЯТТЯ

  • Розділ 8. РОЗЛАДИ ПАМ'ЯТІ Й УВАГИ

  • Розділ 9. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  • Розділ 10. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА ПОТЯГІВ

  • Розлади потягів

  • Розділ 11. РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

  • Розлади мислення за зв'язком асоціацій (формою)

  • Розлади мислення за змістом асоціацій

  • Розділ 12. РОЗЛАДИ ІНТЕЛЕКТУ

  • Розділ 13. ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ

  • Невротичні синдроми

  • Афективні синдроми

  • Гллюцинаторні та маячні синдроми

  • Синдроми патології ефекторно-вольової сфери

  • Непродуктивні розлади свідомості (непсихотичні)

  • Синдроми органічного ураження головного мозку

  • Судомні синдроми

  • Розділ 14. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНОХВОРИХ

  • Лікування психотропними препаратами

  • Антипсихотичні (нейролептичні) засоби

  • Транквілізатори (атарактичні засоби)

  • Транквілізатори зі стимулювальним компонентом дії

  • Нормотимічні засоби (тимостабілізатори)

  • Антидепресанти

  • Протиепілептичні (протисудомні) препарати

  • Психостимулятори

  • Ноотропні засоби

  • Шокова терапія

  • Психо- та соціотерапія

  • Психоаналітична (психодинамічна) психотерапія

  • Коротка психодинамічна (психоаналітична) терапія

  • Поведінкова (біхевіоральна, умовно-рефлекторна) терапія

  • Групова психотерапія

  • Сімейна психотерапія

  • Когнітивно-поведінкова модифікація

  • Розділ 15. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА, ВІЙСЬКОВА ТА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

  • Етіологія і патогенез

  • Клінічна картина

  • Типи дебюту шизофренії

  • Типи перебігу шизофренії

  • Діагностика

  • Підтримувальна терапія та реабілітація

  • Прогноз
  • Розділ 17. АФЕКТИВНІ РОЗЛАДИ

  • Циклотимія

  • Лікування

  • Розділ 18 ЕПІЛЕПСІЯ

  • Етіологія та патогенез

  • Класифікація

  • Безсудомні форми пароксизмів (психічні еквіваленти)

  • Діагностика

  • Розділ 19. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. НЕЙРОСИФІЛІС. ТРАНСМІСИВНІ (ПРІОНОВІ) СПОНГІОФОРМНІ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

  • Класифікація психічних розладів, зумовлених інфекційними захворюваннями

  • Психічні розлади при енцефаліті

  • Грип

  • Туберкульоз

  • Туляремія

  • Кір

  • Нейросифіліс

  • Трансмісивні (пріонові) спонгіоформні енцефалопатії

  • Патоморфологія

  • Синдром Герстмана—Страусслера—Шейнкера

  • Розділ 20. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

  • Етіологія і патогенез

  • Розділ 21. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПІЗНЬОГО ВІКУ. СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Пресенільні психози

  • Пресенільні та сенільні деменції

  • Судинні психічні розлади

  • Розділ 22. АЛКОГОЛІЗМ. АЛКОГОЛЬНІ ПСИХОЗИ

  • Класифікація алкоголізму

  • Просте алкогольне сп'яніння

  • Для протверезіння призначають великі дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100 мг) із 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.

  • Пияцтво

  • Типи перебігу алкоголізму

  • Особливості жіночого алкоголізму

  • Лікування хронічного алкоголізму

  • Алкогольні депресії

  • Алкогольні психози

  • Гострий алкогольний галюциноз

  • Хронічні алкогольні галюцинози

  • Патологічне алкогольне сп'яніння

  • Розділ 23. НАРКОМАНІЯ І ТОКСИКОМАНІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

  • Епідеміологія

  • Нетипові форми вживання опіатів

  • Канабіолова наркоманія

  • Психози під час канабіолового сп'яніння

  • Ефедронова та первітинова наркоманія

  • Амфстамінопа наркоманія

  • Кокаїнова наркоманія

  • Зловживання галюциногенами

  • Зловживання фенілциклідином (PCP)

  • Токсикоманія

  • Зловживання інгалянтами

  • Зловживання фосфорорганічними речовинами

  • Ремісії та рецидиви при нарко- і токсикоманії

  • Розділ 24. ПСИХОГЕННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Етіологія

  • Неврози (невротичні розлади)

  • Істеричний невроз

  • Невроз нав'язливих станів

  • Депресивний невроз

  • Невротичні порушення функцій систем і органів (системні, органічні неврози)

  • Вікові особливості та патоморфоз неврозів

  • Лікування неврозів (невротичних розладів)

  • Реактивні психози

  • Реактивний параноїд

  • Розділ 25. ПСИХОСОМАТИЧНІ ТА СОМАТОПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

  • Захворювання органів травлення

  • Захворювання сечової та статевої систем

  • Онкологічні захворювання

  • Шкірні хвороби

  • Розділ 26. ЕКОЛОГІЧНА ПСИХІАТРІЯ

  • Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників

  • Психогенії та концепція післятравматичного стресового розладу

  • Окремі питання екологічної психіатрії

  • Ушкодження електричним струмом і розрядами

  • Хімічні та біологічні чинники

  • Психоз, спричинений інтоксикацією мухоморами (Amanita muscarica і Amanita panterina)

  • Інтоксикація оксидом вуглецю (чадним газом)

  • Інтоксикація ртуттю

  • Розділ 27. РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ. АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Специфічні розлади особистості

  • Специфічні розлади особистості

  • Параноїдний розлад особистості

  • Розлад особистості шизоїдного типу

  • Дисоціальний розлад особистості

  • Істеричний (демонстративний) розлад особистості

  • Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості

  • Тривожний (уникальний) розлад особистості

  • Залежний розлад особистості

  • Загальні принципи і методи лікування, реабілітації та профілактики

  • Розділ 28. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ (ОЛІГОФРЕНІЯ).

  • Спадково зумовлені форми розумової відсталості

  • Форми розумової відсталості, зумовлені генними порушеннями

  • Форми розумової відсталості спадково-екзогенного генезу (мікроцефалія, кретинізм)

  • Екзогенно зумовлені форми розумової відсталості

  • Дитячий аутизм

  • Поведінкові та емоційні розлади, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому віці

  • Етіологія та патогенез гіперкінетичного розладу

  • Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА

  • Особливості спостерігання за збудженими хворими

  • Опійний абстинентний синдром

  • ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИЙ ТЕРМІНІВ