У загальній медичній практиці досить часто спостерігаються психопатологічні стани, які потребують негайного медичного втручання. Вони виникають раптово, можуть супроводжуватись агресивними, автоагресивними, руйнівними та іншими небезпечними діями хворого. Під медичним втручанням, у тому числі щодо цих пацієнтів, розуміють комплекс організаційних, фармакотерапевтичних, психотерапевтичних і юридичних заходів медичного характеру.
Невідкладна допомога має в стислі терміни забезпечити:
• своєчасну та правильну діагностику, що часто доводиться проводити за відсутності достовірних анамнестичних даних та за умови збудження хворого;
• призначення ургентного патогенетично обгрунтованого лікування на можливо ранніх етапах розвитку хвороби, не обмежуючись короткотерміновим купіруваль- ним впливом;
• термінове проведення необхідних організаційних дій (у випадках масових психічних розладів, наприклад, за природних, техногенних катастроф, війн — сортування хворих за вираженістю та регістром психопатології (психотичний або межовий), за потреби — евакуація, госпіталізація, фізичне стримання хворих), передбачених Законом України “Про психіатричну допомогу”, іншими директивними та рекомендаційними документами.
З необхідністю надання невідкладної психіатричної допомоги може зіткнутися кожен лікар, але найчастіше це є проблемою лікарів швидкої допомоги та лікарів загальної практики (сімейних лікарів).
Умови госпіталізації хворого в психіатричний стаціонар
Згідно із чинним законодавством України, хворого в психіатричний стаціонар госпіталізують у таких випадках:
• 1. За усвідомленою згодою (ст. 13 Закону України “Про психіатричну допомогу”, 2000). Неповнолітніх до 15 років — за згодою батьків або законного представника, недієздатних — за згодою опікуна.
• 2. У примусовому порядку (ст. 14) хворого госпіталізують, якщо він вчиняє або виявляє реальний намір вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для нього самого й оточення, чи неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби. Цей варіант госпіталізації застосовують у разі агресивних або авто- агресивних дій і порушень свідомості.
• 3. За рішенням суду для застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 19).
Медицина невідкладних станів найчастіше має справу з випадками, в яких потрібна невідкладна госпіталізація. При цьому потрібно намагатись умовити хворого добровільно отримати кваліфіковану психіатричну допомогу в стаціонарі. У цій бесіді можуть брати участь родичі, але лише ті, що не входять у фабулу маячення хворого і не перебувають із ним у конфлікті. При цьому недужому не варто говорити неправду, розмовляти з ним потрібно чемно та спокійно, постійно наголошуючи на перевагах лікування в психіатричному стаціонарі. Під час бесіди бажано використовувати деякі аспекти клінічної картини, наявної у хворого. При маячних ідеях переслідування погрібно акцентувати увагу на безпечності перебування в лікарні.
Якщо хворого неможливо вмовити, враховуючи правила невідкладної госпіталізації, доводиться застосовувати безпосередній фізичний вплив: фіксувати, утримувати тощо. У таких випадках пацієнти на всіх етапах мають перебувати під пильним спостеріганням медичного персоналу, а їхні небезпечні дії та назви застосованих лікарських засобів мають бути задокументовані.
Особливості спостерігання за збудженими хворими
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 29. НЕВІДКЛАДНА ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА“ на сторінці 1. Приємного читання.
