За позамозкової локалізації пухлини на початку хвороби (до виявлення об'ємного процесу) психічні порушення мають вигляд соматогенної астенії. У разі незадовільного загального стану вона поєднується з тривожним напруженням і афективною лабільністю. При цьому досить часто спостерігають анозог- нозичний тип ставлення до захворювання, тобто хворий прагне “втекти від хвороби”. Сам факт виявлення пухлин зазвичай є сильним психогенно травмівним моментом і може спричинити гнів, недовіру, тривогу, розпач. Нерідко розвивається реакція у формі тяжкої депресії, навіть із суїцидальними тенденціями. Найчастіше психіатричний діагноз формулюють як розлад адаптації. З посиленням ракової інтоксикації та інших соматичних порушень поступово наростають ознаки астенії, з'являється туга. На цьому тлі періодично виникає тривожно-фобічний стан. Тривогу, страх та інші емоційні розлади може спровокувати потреба в промене- і хіміотерапії. При цьому психогенно зумовлені нудота, загальна слабість та інші соматичні відчуття виникають ще до початку лікування.
У хворих з кахексією нерідко виникають деліріозні розлади. Ілюзорні, галюцина- торні та маячні переживання часто спрямовані на медичний персонал. Цим можна пояснити підозріливість і неадекватність поведінки пацієнта. Психологічні відхилення зазвичай швидкоминущі. Але інколи спостерігають депресивно-параноїдні стани, маячення Котара, синдром Корсакова, які набувають протрагованого перебігу. У пе- редтермінальній стадії хвороби розвиваються астеноабулічний, а потім і апатоабу- лічний стани, що досягають ступеня апатичного ступору. Це свідчить про надзвичайно тяжкий загальний стан хворого. Провісниками агонії у таких пацієнтів часто буває муситуючий делірій або аменція, що переходить у кому. Іноді смерть настає після тривалої ейфорії.
Нервові хвороби
Серед психосоматичних розладів, які спостерігають у клінічній картині нервових хвороб, найпоширенішою є психогенна гіперестезія. Вона проявляється підвищеною чутливістю шкіри, загостренням зорових, слухових, смакових, нюхових відчуттів, що доходить, за словами В.Д. Тополянського і М.В. Струков- ського (1986), до “больової гіперпатії”. Спостерігають також психогенне зниження тактильної й, особливо, больової, а також температурної чутливості шкіри та слизових оболонок, аж до повної анестезії (найчастіше при істеричних розладах). Гіперестезія нерідко поєднується з “психогенною невралгією і міалгією”, які в разі локалізації больових відчуттів у міжрсбрових проміжках ліворуч у ділянці грудної залози часто призводять до іпохондричної фіксації — кардіо- й онкофобії. Про неорганічне походження таких відчуттів свідчить їхній “блукаючий” характер. Переважно вони є проявом маскованої соматизованої депресії. Оскільки цей вид депресії часто має ендогенний характер, терміни “психогенна невралгія”, “міалгія” та інші умовні. Афективні розлади лежать в основі низки психогенних дискінезій: спазму під час письма (утруднене, перекручене письмо), спазму в музикантів (піаністів, скрипалів та ін.), доярок, спазму литкових м'язів у балерин та ін.
Соматопсихічні розлади спостерігають у клінічній картині багатьох неврологічних уражень. Значною мірою їх можна пояснити психосоціальними проблемами хворих (інвалідність, обмеження здатності до пересування, соціальна ізоляція та ін.). Так, у разі м'язової дистрофії в дітей виникають туга, депресія, гнівливість. При розсіяному склерозі з різних причин пацієнт стає нестриманим, тривожним, ейфо- ричним. Можуть розвиватися маніакальні стани.
Акушерство та гінекологія. Психогенні психічні розлади спостерігають переважно у І і III триместри вагітності. Насамперед вони зумовлені страхом перед пологами і тривогою за розвиток плода. Інколи негативні переживання є наслідком того, що вагітність небажана (самотня жінка, складні стосунки із чоловіком, важке матеріальне становище та ін.). Психосоматичні механізми спостерігають у разі сильного блювання вагітних. Психічні розлади і, передусім, депресія можуть стати першопричиною звичних викиднів. Психогенний характер має так звана удавана вагітність, коли жінка, не маючи на те підстав, переконана в тому, що вагітна. Такий стан інколи супроводжується аменореєю й іншими ознаками ранніх термінів вагітності. Різноманітні невротичні розлади можуть виникати у жінок після медичного аборту.
А. Богдан (1983) описав синдром кувад (від франц. couver — висиджування яєць): чоловік вагітної повідомив, що в нього з'явилися деякі ознаки вагітності, зокрема нудота і загальна слабість уранці, зубний біль тощо.
У перші дні після пологів у багатьох жінок (найчастіше у тих, хто народив уперше або схильний до депресивного реагування, а також у осіб із передменструальним напруженням) з'являються надмірна емоційна лабільність (від ейфорії до глибокої печалі), стан пригнічення, емоційного напруження, дратівливість. Приблизно через 2 тиж. після пологів у породіль може розвинутися післяпологовий психоз, який за перебігом майже не відрізняється від такого в загальній популяції. Переважно його спостерігають у жінок, які мали в минулому психічні розлади, або з обтяженим психіатричним сімейним анамнезом.
У 80 % випадків встановлюють діагноз афективного (переважно депресивного) психозу. Друге місце за поширенням займає шизофренічний психоз, третє — амен- тивна форма. Під час діагностики таких розладів важливо з'ясувати наміри матері щодо малюка, бо в деяких випадках спостерігають агресію щодо дитини. Небезпечні також і суїцидальні наміри породіль.
Передменструальний синдром — комплекс психопатологічних (дратівливість, тривога, депресія) і соматичних (болючість грудних залоз, дискомфорт) симптомів, які з'являються за кілька діб до менструації, а після її початку зникають. У період ме- нопаузи частішають депресивні та тривожні стани, що супроводжуються припливами, гіпергідрозом і сухістю піхви.
Хвороби крові. При лейкемії, лімфомі, гемофілії серед психопатологічних симптомів найпоширеніші тривожність і психогенне блювання.
Опіки. У появі опіків певну роль відіграють психологічні та психосоціальні чинники. Так, їх часто спостерігають у гіперактивних і розумово відсталих дітей, а також дітей із проблемних сімей.
Серед дорослих опіки найчастіше реєструють у недоумкуватих і осіб, які зловживають алкоголем, наркотиками тощо.
Соматопсихічні розлади у вигляді астенії, депресії, а в разі інтоксикації — й пси- хотичної симптоматики, спостерігають у понад третини пацієнтів з опіковою хворобою, особливо за спотвореної зовнішності.
Шкірні хвороби
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Онкологічні захворювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
