Астеновегетативний синдром є найпоширенішим клінічним проявом тривалої дії несприятливих чинників, передусім нейротропних речовин, а також електромагнітних полів надвисокої частоти (НВЧ), вібрації, шуму, ультразвуку, іонізувального випромінювання та ін. У разі інтоксикації металами, вуглеводнями, їхніми галоїдозаміщеними сполуками, фосфором і фторорганічними сполуками тощо розлади зазвичай описують як токсич- | ну неврастенію.
За інтенсивних впливів розвивається так звана екологічна церебрастенія, що є раннім проявом органічного ураження центральної нервової системи внаслідок дії і несприятливих екологічних чинників. Основним її проявом є синдром дратівливої слабкості, що поєднується з виснаженням уваги, зниженням психічної працездатності та дисмнестичними розладами. Добре помітні афективні порушення: роздратування має характер афективної вибуховості, експлозивності. Часто спостерігають дистимічні зміни настрою: плаксивість, капризування, невдоволення, іноді з дисфо- ричним відтінком. Виникає гіперестезія до звуків і яскравого світла, клімату (метео- патія). Можливі швидкоминущі психосенсорні розлади. На тлі церебрастенії нерідко спостерігають неврозо- та психопатоподібні синдроми.
Центральне місце в структурі психічних розладів, зокрема за тривалої дії несприятливих чинників, посідають синдроми органічного ураження головного мозку.
Психоорганічний синдром (екологічна енцефалопатія) — одна із форм органічного ураження центральної нервової системи, що зумовлена впливом несприятливих екологічних чинників і супроводжується поступовим розвитком нейродегенератив- ного процесу. Може виникати при хронічних отруєннях, як залишкове явище після тяжких гострих інтоксикацій, а також за хронічного впливу іонізувального випромінювання, при кесоновій хворобі та ін.
Психоорганічний синдром може мати характер резидуального, що виникає внаслідок гострого екзогенного (інтоксикаційного) психозу. Має стабільний монотонний перебіг. У разі хронічного впливу несприятливих екологічних чинників може сформуватися прогредієнтне органічне захворювання. При цьому можлива певна динаміка психоорганічного синдрому — від первинних церебрастенічних проявів до глибокого слабоумства.
При психоорганічному синдромі спостерігають когнітивні розлади, безпорадність, афективну нестриманість, нездатність до адаптації, астенію. У тріаді Н. Val- Лег-Виеі (1951) виділено основні клінічні ознаки психоорганічного синдрому: ослаблення пам'яті (аж до синдрому Корсакова), погіршення розуміння та нетримання афектів. Нерідко додаються виражені когнітивні розлади (мовлення, гнозису, прак- сису), що зумовлюють розвиток деменції.
Поряд із прогресуючою деменцією при психоорганічному синдромі стають помітними психопатоподібні зміни особистості. Залежно від переважання в клінічній картині ознак слабоумства або психопатоподібних змін розрізняють два варіанти психоорганічного синдрому: дементивний і характеропатичний. Часто ці варіанти є певними етапами органічного процесу. Характеропатичні особливості за подальшого перебігу хвороби перекриваються грубою симптоматикою деменції. За характеропатич- ного варіанта психоорганічного синдрому симптоми психопатоподібного стану також супроводжуються деякими інтелектуально-мнестичними порушеннями (І.Я. За- вілянський і співавт., 1989).
Дементивний варіант психоорганічного синдрому, зумовлений дією несприятливих екологічних чинників, описано в діагностичних рубриках МКХ-10: “Деменція при інших уточнених захворюваннях, класифікованих в інших рубриках” (Р02.8), і “Неуточнена деменція” (їїОЗ), а також у ОБМ-ІУ-ТІІ: “Деменція, зумовлена соматичним або неврологічним захворюванням чи ушкодженням”; “Деменція з множинними причинами” (294.1) і “Деменція з неуточненими причинами” (294.8). Інтелектуаль- но-мнестичне зниження в цьому разі зумовлено хронічним прогресуючим процесом мозку токсико-метаболічного та дисциркуляторного характеру. Виявляють множинні порушення вищих психічних (когнітивних) функцій, зокрема пам'яті, мислення, орієнтації, розуміння, рахунку, здатності до навчання тощо. Для розладів пам'яті типові зниження запам'ятовування, здатності зберігати та відтворювати нову інформацію, хоча спостерігають також випадання з пам'яті давно набутих знань і втрату навичок. Свідомість у таких хворих зазвичай не порушується. Ураження когнітивних функцій супроводжується погіршенням контролю емоцій, соціальної поведінки та мотивацій.
Характеропатичний варіант психоорганічного синдрому, зумовлений дією несприятливих екологічних чинників, згідно з МКХ-10, відповідає діагностичним рубрикам “Розлад особистості, пов'язаний з органічним ураженням головного мозку” (Р07.0) та “Інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювання, травми і дисфункції мозку” (Р07.8). Відповідно до ОБМ-ІУ-ТЯ його класифікують як зміну особистості, зумовлену соматичною або неврологічною хворобою чи ушкодженням (310.1). Цей розлад характеризується значним порушенням звичного патер-
ну преморбідної поведінки. Особливо змінюються прояви емоцій, потреби та спонукання. Дефіцит когнітивних функцій полягає передусім (або винятково) в галузі планування і передбачення очевидних особистих і соціальних наслідків. Характерними психопатологічними ознаками органічного розладу особистості у потерпілих під час екологічних катастроф є апатія, гіараноїдне мислення і (або) надмірна стурбованість, найчастіше абстрактна (наприклад, зачіпає такі поняття, як “справедливість” і “несправедливість”), детальність і в'язкість мовлення. Також знижуються вольові процеси (наполегливість, цілеспрямованість, особливо коли діяльність потребує тривалого часу й віддаленої нагороди). У низці випадків простежується участь в асоціальних діях.
Своєрідним варіантом психоорганічного синдрому є так званий церебрально-вогнищевий психосиндром (М. Bleuler, 1943), який супроводжується патологією потягу, розладом настрою. Його симптомами є неспокій, нестриманість, висока активність або, навпаки, апатія, дефіцит спонукань, ступор та ін. Розлад настрою проявляється по-різному: патологічні веселощі, роздратування, безпричинна плаксивість, депресія. У разі прогресування церебрально-вогнищевого психосиндрому деменція поглиблюється. Руйнуються мозкові структури, насамперед випадають диференційовані та набуті в процесі онто- і філогенезу функції.
Таким чином, клінічні параметри психоорганічного синдрому надто широкі: від психопатоподібних змін до глибокого слабоумства. Г.Л. Воронков і співавт. (1990) виділили такі клінічні варіанти психоорганічного синдрому:
• 1) астенічний (церебрастенічний). Характерні стійкі астенічні ознаки з підвищеною фізичною і психічною виснажливістю, лабільністю афекту і схильністю до дис- тимічних станів;
• 2) експлозивний. Супроводжується надзвичайною дратівливістю, брутальністю (зі схильністю до надцінних ідей і кверулянтських тенденцій), незначними дисмнес- тичними розладами, ослабленням вольових якостей (нестриманістю), розгальмова- ністю потягів;
• 3) ейфоричний. Характерні добросердість, некритичне ставлення до власного стану, дисмнестичні розлади, вибухи гнівливості, що змінюються безпорадністю і слізливістю, зниження працездатності;
• 4) апатичний. Супроводжується аспонтанністю, безініціативністю, звуженням кола інтересів, байдужістю до всього і зокрема до майбутнього, дисмнестичними розладами.
Астенічний (церебрастенічний) і експлозивний варіанти психоорганічного синдрому можуть легко піддаватися дії додаткових чинників й інтеркурентних хвороб і декомпенсуватися, тоді як для ейфоричного й апатичного синдромів характерна більша стабільність перебігу. Іонізувальні випромінювання найчастіше зумовлюють астенічний і апатичний варіанти психоорганічного синдрому.
На тлі психоорганічного синдрому іноді може виникнути органічний періодичний психоз, який перебігає за типом афективно-фазових розладів, галюцинаторно-пара- ноїдних станів, сутінкових розладів свідомості і супроводжується різноманітними діенцефальними порушеннями. Можуть розвиватися псевдопаралітичний синдром або синдром Корсакова. Отруєння свинцем може спричинити епілепсію. Хронічний параноїдний психоз спостерігають у разі тривалої інтоксикації ФОС (пестицидами), сірководнем та ін.
Під впливом деяких несприятливих екологічних чинників (наприклад, радіоактивного йоду) може розвинутися ендокринна патологія (зокрема патологічні процеси щитоподібної залози), на грунті якої формуються психічні розлади. Ендокринний психосиндром (М. Bleuler, 1948) є різновидом психоорганічного.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психіатрія і наркологія» автора Напрєєнко О.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хронічний вплив шкідливих екологічних чинників“ на сторінці 1. Приємного читання.
