— Це знає слідчий.
І треба дати йому належне, він на допит приїхав. Хоча, звісно, ніяких гарантій, що його не затримають, не було. Я зустрів його, запросив до себе в кабінет. Поки чекали слідчого, я запропонував йому чай. Кажу: «Який бажаєте: чорний, зелений чи червоний?». Виявилось, він не знає, що таке червоний чай. «Це каркаде називається. Коли вночі треба до чотирьох попрацювати — я п’ю червоний, бо ні зелений, ні чорний, ні кава мене не бере». Ми попили чаю, прийшов слідчий, вони пішли у сусідню кімнату, він дав покази, підписав протокол і пішов собі.
Я читав у газетах, що міліція ходила кирзаками по його ліжку під час обшуку. Питав у міліції, кажуть, що ні. Як було насправді, сказати не можу, мене там не було.
Я припускаю, що у Ахметова дійсно є на мене образа за ті події. Але і він, і я обоє знаємо, що я ніколи не шантажував ні його, ані його родину або друзів. Ми наполегливо працювали по ньому, це правда. Щоправда, доказів його причетності до бандитизму 90-х знайти не змогли. В Донецькому управлінні все було добре зачищено. А єдиний можливий свідок, який міг би розповісти про те, хто стріляв у нього з двох рук, — відмовився говорити. Йому куля потрапила прямо в натільний хрест. Він упав. В пороховому диму його вважали вбитим. А він виїхав з країни і зарікся згадувати будь-що з минулого.
МВС відпрацьовувало й інші версії. Але все було по закону. І те, що тоді відбулося, — це просто була робота системи, яку дехто не хотів визнавати обов’язковою для себе. Це був урок для раніше недоторканних.
Втім для країни це стало сигналом, що для міліції всі однакові. Зараз я розумію, що для декого це навпаки стало сигналом, що «наших б’ють». Можливо, для балансу треба було ще якісь ворота проломити, але я не пам’ятаю якихось помаранчевих, які б не пускали до себе слідчих з рішенням суду. Хоча той самий Луценко притягував до відповідальності депутатів БЮТ за канадські паспорти, та сама міліція займалася хабарями тестя Ющенка і той самий Луценко викрив брудний шантаж регіоналів у розіграній проти бютівців педофільній справі. І кожен вважав, що це напад Луценка особисто на нього. Але головне: ніхто не скаже, що Луценко когось «відмазав» чи продав якусь справу. Немає таких людей або справ.
Побачення з Іриною
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «По обидва боки колючого дроту. У записі Мустафи Найєма» автора Юрій Луценко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рінат Ахметов“ на сторінці 3. Приємного читання.